Ухвала від 10.04.2026 по справі 420/10108/26

Справа № 420/10108/26

УХВАЛА

10 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, треті особи - Державна регуляторна служба України, Національне агентство України з питань державної служби, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у невжитті заходів щодо виключення ОСОБА_1 зі списків осіб, щодо яких встановлено тимчасове обмеження у праві перетинання державного кордону України, поданих відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 69; визнати протиправною бездіяльність Адміністрації Державної прикордонної служби України, яка полягає у ненаданні Позивачу чіткої та вичерпної інформації щодо порядку та умов реалізації права на перетин державного кордону України; зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України розглянути питання щодо вжиття заходів щодо виключення ОСОБА_1 зі списків осіб, щодо яких встановлено тимчасове обмеження у праві перетинання державного кордону України, поданих відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 69, та прийняти відповідне вмотивоване рішення з урахуванням правової оцінки суду; зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати ОСОБА_1 вичерпну інформацію щодо переліку документів та порядку реалізації права на перетин державного кордону України у його правовій ситуації.

Вивчивши матеріали справи, суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 КАС України, у зв'язку із чим позов підлягає залишенню без руху.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В адміністративному позові зазначено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. З урахуванням викладеного, позивач звільнений від сплати судового збору за подання даної позовної заяви, у зв'язку з чим судовий збір не сплачувався.

Згідно з п. 13 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.

З цього приводу суд зазначає, що пункт 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Конструкція пункту 13 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в якому йдеться про «справи, пов'язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року № 12-рп/2013 зазначив, що гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року № (81) 7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Враховуючи викладене, вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Наведена правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року, справа № 545/1149/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Розмір судового збору для фізичних осіб за одну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2026 року) або 1064,96 грн - з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору в розмірі 2129,92 (1064,96 х 2) за подання до суду позову із двома вимогами немайнового характеру.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA468999980313171206084015756; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст.169 КАС України, суд

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, треті особи - Державна регуляторна служба України, Національне агентство України з питань державної служби, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, надавши п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк

Попередній документ
135607764
Наступний документ
135607766
Інформація про рішення:
№ рішення: 135607765
№ справи: 420/10108/26
Дата рішення: 10.04.2026
Дата публікації: 13.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (20.04.2026)
Дата надходження: 08.04.2026
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії