Справа № 420/14484/25
09 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко Ю.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №420/14484/25, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 19.10.2022 року по 11.04.2025 року;
- зобов'язано ВЧ НОМЕР_2 нарахувати, а ВЧ НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, але не більше як за шість місяців, тобто за період з 19.10.2022 року по 20.04.2023 року в сумі 132 773, 82 грн.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року - задоволено частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - скасовано в частині зобов'язання вчинити певні дії
Прийнято нове рішення в цій частині, яким зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати, а Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) виплатити, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.10.2022 року по 21.04.2023 року в сумі 105 063 (сто п'ять тисяч шістдесят три) гривні 92 копійки.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року залишено без змін.
Рішення суду набрало законної сили 09.12.2025 року.
Виконавчий лист у справі виданий 08.01.2026 року.
31.03.2026 року до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що відповідно до платіжної інструкції № 487 (внутрішній номер 492452060) від 09.03.2026, військовою частиною НОМЕР_1 проведено платіж на користь ОСОБА_1 (на банківський рахунок) у сумі 80 899,821 грн. (сума за вирахуванням податків та зборів) із призначенням платежу: «… стягн.серед.зароб.зг.викон.ріш.суду на кор. ОСОБА_1 ; зг.пост.5апел.адм.суд. від 09.12.25 по спр.№420/14484/25;».
Отже, рішення суду від 09.12.2025 року виконано Відповідачем у повному обсязі.
Частиною 3 ст. 374 КАС України встановлено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Заява розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи в визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі №420/29152/25, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 та 2 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю або частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником або іншою особою або з інших підстав.
У свою чергу, Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа №752/2391/17 (2а-14/09)), з урахуванням узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" від 25.09.2015, дійшов висновку, що наведені в статті 374 КАС України підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові і процесуально-правові.
Підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є:
- якщо його було видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою;
- з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:
- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);
- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;
- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;
- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;
- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;
- пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Матеріально правові підстави свідчать про відсутність у боржника матеріально-правового обов'язку повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
В якості підстави для необхідності визнання виконавчого листа до виконання військовою частиною НОМЕР_1 зазначено про добровільне виконання виконавчого листа до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Вказаний виконавчий лист виданий з метою забезпечення примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року, що набрало законної сили.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення.
За такого правового регулювання судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно, виключно до моменту відкриття виконавчого провадження.
Як вбачається з наданих до суду доказів, відповідачем відповідно до платіжної інструкції № 487 (внутрішній номер 492452060) від 09.03.2026, військовою частиною НОМЕР_1 проведено платіж на користь ОСОБА_1 (на банківський рахунок) у сумі 80 899,821 грн. (сума за вирахуванням податків та зборів) із призначенням платежу: «… стягн.серед.зароб.зг.викон.ріш.суду на кор. ОСОБА_1 ; зг.пост.5апел.адм.суд. від 09.12.25 по спр.№420/14484/25;».
Тобто рішення виконано в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання виконавчого документу, а саме виконавчого листа у справі №420/14484/25 таким, що не підлягає виконанню, оскільки рішення суду виконано відповідачем до відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у розумінні статті 374 КАС України, оскільки вимоги виконавчого документа виконані боржником в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення заяви Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №420/14484/25.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у справі №420/14484/25 - задовольнити.
Визнати виконавчий лист №420/14484/25, виданий на виконання Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 року таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 293-295 КАС України.
Суддя Ю.В. Харченко