Справа № 420/42242/25
09 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Свиди Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою від 14.01.2026 року судом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за цією позовною заявою за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
08.04.2026 року представником позивача подано до суду заяву про відвід судді Свиди Л.І. від слухання даної справи. В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що суддею безпідставно порушено строк розгляду справи, через пару днів вже буде 3 місяці з дня відкриття провадження, хоча згідно КАСУ справа має бути розглянута протягом 2 місяців. Справа не складна, відповідач взагалі не заперечує проти задоволення позову, у зв'язку з чим позивач не бачить обґрунтованих підстав для затягування розгляду.
Розглянувши заяву представника позивача про відвід головуючого судді у справі, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. 3, 11 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Питання про відвід вирішується невідкладно.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
При визначенні щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презумується поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-XII).
Європейський суд з прав людини диференціює чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява № 8692/79), Grieves vs UK (заява № 57067/00)). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» (заява № 33958/96) та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02).
Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантують право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення, згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Об'єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
У справі «Білуха проти України» (заява №33949/02, рішення від 09.11.2006 року) Європейський суд з прав людини звертає увагу на те, що стосовно об'єктивного критерію слід визначитися чи існують переконливі факти, які б могли свідчити про безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні питання того чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що суддя був небезсторонній вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Посилання заявника на наявність сумніву у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи №420/42242/25 по своїй суті є припущенням, а заява, яка містить припущення про існування відповідних обставин не підтверджених належними і допустимими доказами, не є підставою для відводу судді.
Відвід представником позивача судді заявлено з підстав того, що суддя Свида Л.І. тривалий час не приймає рішення у справі.
Однак, заява не містить жодних конкретних фактів, доводів та доказів упередженого та необ'єктивного ставлення або сумніви щодо безсторонності судді саме до позивача.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Свиди Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з чим вказана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 41, 248, 256 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Свиди Л.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Передати справу №420/42242/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Свиди Л.І. від розгляду справи №420/42242/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Леонід СВИДА