Справа № 420/2794/26
09 квітня 2026 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника відповідача про залишення позову без руху
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни, Державного бюро розслідувань, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Управління забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань Згіблової Оксани Олексіївни через умисне надання неповної інформації згідно запиту на інформацію від 29 грудня 2025 року, про надання копій розпорядчих актів, якими визначалося набуття та припинення повноважень виконуючого обов'язків директора ДБР в порядку ротації у відповідності із частиною четвертою статті 12 Закону України “Про Державне бюро розслідувань» за період 1 березня 2020 року - 30 грудня 2021 року;
зобов'язати Державне бюро розслідувань надати ОСОБА_1 згідно запиту на інформацію від 29 грудня 2025 року копії розпорядчих актів, якими визначалося набуття та припинення повноважень виконуючого обов'язків директора ДБР в порядку ротації у відповідності із частиною четвертою статті 12 Закону України “Про Державне бюро розслідувань» за період з 1 вересня 2020 до 31 грудня 2021 року.
Представником відповідача подано клопотання, в якому просить:
1. Застосувати до позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 420/2794/26 наслідки, передбачені статтею 171 КАС України та залишити її без руху.
2. У разі не усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви - повернути її без розгляду.
В обґрунтування клопотання представником відповідача зазначено, що у позовній заяві ОСОБА_1 одним з самостійних відповідачів визначено, зокрема, начальницю відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів УЗД ДБР Згіблову О.О. В той же час у позовній заяві зазначено, що «Як місцезнаходження ОСОБА_2 зазначається відоме останнє місце її роботи. Відомості про наявність електронного кабінету у Згіблової О.О. у позивача відсутні. У ДБР наявний електронний кабінет». Проте, із доданих до позову матеріалів убачається, що вони не містять доказів надіслання копій поданих позивачем до суду документів начальниці відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів УЗД ДБР Згібловій О.О.
Таким чином, оскільки у цій справі одним із відповідачів визначено начальницю відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів УЗД ДБР Згіблову О.О., яка не належить до суб'єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та не має обов'язку реєструвати офіційну електронну адресу, недотримання позивачем вимог частини 9 статті 44 КАС України та неподання доказів направлення позову з додатками в паперовій формі листом з описом вкладення, свідчить про недосягнення мети на яку спрямована указана норма, що може мати наслідком порушення процесуальних прав сторони.
Вирішуючи клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
У разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, згідно з ч. 9 ст. 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Частиною 13 статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише регламентованим, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
ЄСПЛ притримується позиції, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (до прикладу, рішення у справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia), № 26746/05, параграф 110, від 20 лютого 2014 року).
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
Так, одним із відповідачів по справі є посадова особа Державного бюро розслідувань.
Разом із позовом позивачем надано до суду докази його надсилання на адресу Державного бюро розслідувань.
З урахування вказаного, оскільки на електронну адресу установи, посадовою особою якої є Згіблова Оксана Олексіївна вже надіслано через систему «Електронний суд» позов ОСОБА_1 , враховуючи, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника Державного бюро розслідувань про залишення позову без руху необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 167 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представник відповідача про залишення позову без руху - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Марин