Ухвала від 10.04.2026 по справі 420/7897/26

Справа № 420/7897/26

УХВАЛА

10 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Завальнюк І.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною діяльність військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у не нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн у зв'язку з пораненням, яке пов'язано з захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні за період з лютого 2024 року по липень 2025 року включно; зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороди у розмірі 100000 грн у зв'язку з пораненням, яке пов'язано з захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні за період з лютого 2024 року по липень 2025 року включно.

Враховуючи, що позивачем оспорюються виплати по додатковій грошовій винагороді у розмірі 100 000 грн у зв'язку з набутим захворюванням, яке пов'язано з захистом Батьківщини та перебуванням на стаціонарному лікуванні за період з лютого 2024 року по липень 2025 року, тримісячний строк звернення до суду з вимогами про стягнення належних сум грошового забезпечення, встановлений ст. 233 КЗпП України, сплинув у травні 2025 … та вересні 2025 рр. (зобов'язання щодо виплати винагороди за працю є триваючим) відповідно (зі спливом тримісячного строку, який обчислюється з відповідного місяця, в якому додаткова грошова винагорода підлягає виплаті), однак, як вбачається з відтиску поштового штемпеля на конверті, позивач звернувся з даним позовом лише 19.02.2026 року, тобто з пропуском встановленого законом строку, що за відсутності заяви про його поновлення із зазначенням поважних причин є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст. 123 КАС України.

Отже, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.

Ухвалою судді від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху із наданням десятиденного строку з дня отримання ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

06.04.2026 до суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що ним було отримано поранення, пов'язане з захистом Батьківщини, внаслідок якого тривалий час перебував на лікуванні та не мав змоги, щоб займатися питанням щодо отримання додаткової грошової винагороди. Факт отримання поранення підтверджується довідкою про обставини травми №660 від 18.06.2024 року.

У разі отримання поранення (контузію, травми, каліцтва) військовослужбовцем, які пов'язані із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого та перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення покладається на командування військової частини.

Оскільки додаткова винагорода не виплачувалась у повному розмірі під час тривалого лікування, то має місце триваюче правопорушення з боку військової частини НОМЕР_2 . Кожен військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, виходить з презумпції, що його розмір та всі надбавки та доплати відповідно до закону будуть йому нараховані військовою частиною покладаючись на доброчесність держави в цілому в особі військової частини. Так, позивач не мав розумних причин сумніватися у добросовісності дій військової частини щодо нарахування та виплати йому заборгованості додаткової винагороди.

Оцінюючи доводи та пояснення позивача, наведені у клопотанні про визнання причин пропущення строку на звернення до суду із даним позовом поважними, суд виходить з наступного.

Вирішуючи порушене стороною позивача питання щодо поновлення строку на звернення до суду із даними вимогами, суд виходить з наступного.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).

Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» (№ 22277/93 від 27.06.2000 року § 59) зазначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до рекомендацій Ради суддів України щодо роботи суддів в умовах воєнного стану від 02 березня 2022 року суддям необхідно виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв'язку з такими обставинами.

Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 06 лютого 2025 року у справі № 990/29/22, строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб'єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. В іншому разі суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов'язку.

Отже, строк на звернення до суду позивача із даними вимогами, з урахуванням сукупності повідомлених позивачем обставин підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин. Інакший судовий розсуд призвів би до порушення базового права людини на доступ до правосуддя, гарантований як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Позовна заява подана з додержанням вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України; підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі відсутні; характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі є незначної складності, у зв'язку із чим справа може бути розглянута за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Керуючись ст.ст. 171, 248, 257, 260, 261, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, роз'яснивши право позивача подати до суду протягом п'яти днів із дня отримання відзиву на адміністративний позов відповідь на відзив, відповідача - право на подання заперечення протягом п'яти днів із дня отримання відповіді на відзив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Роз'яснити сторонам, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за адресою: http://adm.od.court.gov.ua/sud1570/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Завальнюк

Попередній документ
135607646
Наступний документ
135607648
Інформація про рішення:
№ рішення: 135607647
№ справи: 420/7897/26
Дата рішення: 10.04.2026
Дата публікації: 13.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.04.2026)
Дата надходження: 23.03.2026
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЗАВАЛЬНЮК І В