10 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6218/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043249 від 22.07.2025 р.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 15.09.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. (а.с.19-20)
Згідно розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2025 року №357 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ та додаткових матеріалів справи" призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи №340/6218/25.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу розподілено на суддю Кармазину Т.М.
Ухвалою судді від 09.01.2026 справу прийнято до провадження та розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. (а.с.85)
В обґрунтування позовних представником позивача зазначено, що 30 травня 2025 року під час руху у с. Лісний Хлібичин на автомобільній дорозі Н-10 Стрій-Чернівці Відділом державного нагляду (контролю) у Івано-Франківської області складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР 022008, згідно якого інспектором здійснено перевірку транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 516 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 . На підставі акту перевірки, 22.07.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу ОПШ 043249 за порушення вимог статей 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), а саме: перевізник не забезпечив водія щоденними реєстраційними листами обліку робочого часу за період роботи « 28» та листом підтвердження діяльності. Порушено «МТЗУ № 389 п.3.3 від 24.06.2020», у зв'язку з чим на позивача накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн. Позивач не погоджується з вказаною постановою та зазначає, що вона є незаконною, винесеною з помилковим застосуванням норм матеріального права та із грубим порушенням порядку, визначеного чинним законодавством України. Вказував, що позивач не був належним чином повідомлений представниками відповідача про дату розгляду справи, у зв'язку з чим позивач позбавлена законного права бути присутньою під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення. Звертав увагу на те, що транспортний засіб MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER 516 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 не обладнаний тахографом виробником, тож, його функції виконує індивідуальна контрольна книжка водія у відповідності до п.6.3. Положення №340. Положення №340 визначає тахограф як обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв. У той же час, стверджував, що Положення №340 допускає у якості альтернативи тахографу ведення індивідуальної контрольної книжки водія. Крім того, зазначав, що в акті перевірки уповноваженим представником Укртрансбезпеки не зазначено, за який саме місяць відсутнє підтвердження діяльності водія. Зауважував, що в акті перевірки уповноважений представник зазначає, що позивачем порушено МТЗУ № 389 п. 3.3 від 24.06.2020, однак у наказі Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 пункту 3.3 взагалі не існує, а отже, відповідач неправильно визначив норму, яку нібито порушила позивач, що додатково підтверджує безпідставність висновків та незаконність винесеної постанови. Разом з тим звертав увагу, що індивідуальна контрольна книжка водія містить дані лише щодо періодів керування транспортним засобом, робочого часу та відпочинку, однак не передбачає обов'язку зазначення днів, у які перевезення не здійснювалися (вихідних, лікарняних, простоїв тощо). Отже, вважає, що відсутність даних про вихідні дні в індивідуальній контрольній книжці не може вважатися порушенням, а також не є підставою для висновків про ненадання підтвердження діяльності.
Заперечуючи проти задоволення позову представником відповідача надано відзив на позовну заяву (а.с.40-42), в якому зазначено, що при перевірці режиму роботу та відпочинку водія ОСОБА_3 , останній не надав щоденні реєстраційні листки обліку робочого часу за 28 днів передуючих дню перевірки та не надав бланк підтвердження діяльності. Відсутність інформації про режим праці та відпочинку водіїв транспортного засобу з повіреного тахографу транспортного засобу масою від 3,5 тон та більше, трактується як відсутність документу, який має надати водій для перевірки режиму праці та відпочинку, в розумінні статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». За відсутності щоденних реєстраційних листків за 28 днів, водій має надати Бланк підтвердження діяльності, в якому буде визначено періоди та причини простою водія. Такий документ приймається до уваги посадовими особами Укртрансбезпеки із врахуванням вимог щодо його оформлення, визначених у Додатку 4 Наказу Міністерства інфраструктури № 337. Бланку підтвердження діяльності водій не надав. Оскільки позивач за місцем реєстрації своєї діяльності знаходиться у Кіровоградській області, відповідно до п. 16 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджених постановою КМУ №1567, матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення. Посадові особи Відділу направили електронного листа на офіційну адресу електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_1, із вкладеним файлом, запрошення на розгляд справи. Такий лист підписується керівником та реєструється в системі документообігу Укртрансбезпеки. Отже, вважає, що відповідач здійснив інформування суб'єкта господарювання про розгляд матеріалів відносно його діяльності, завчасно повідомивши про необхідність прибуття. Проте, неявка перевізника на розгляд, не є підставою для відкладення чи перенесення розгляду, оскільки право надання пояснення, заперечень та бути почутим нероздільно пов'язане із самовиявленням особи. Оскільки ОСОБА_1 не з'явилася на розгляд, за наявних матеріалів було складено постанову ОПШ 043249 від 22.07.2025. Вважає, що посадові особи відповідача правильно встановили та кваліфікували правопорушення у вигляді відсутності інформації про режим роботи водія, яке має бути підтверджено роздруківкою з інформацією та відсутній бланк підтвердження діяльності за визначений період.
Представником відповідача надані додаткові пояснення (а.с.49-53), в яких вказувала, що з огляду на пункти 6.3, 6.4 Положення №340 у разі коли повна маса транспортного засобу становить менше 3,5 тон, то у водія є обов'язок ведення індивідуальної контрольної книжки, а використання автомобілів з повною масою понад 3,5 тон - автомобіль повинен бути обладнаний діючим та повіреним тахографом.
Представником позивача надана відповідь на відзив (а.с.75-76), в якій повністю не погоджується з доводами відповідача та стверджував, що позивача не було належним чином повідомлено про розгляд справи; транспортний засіб не обладнаний тахографом, а ведення індивідуальної контрольної книжки водія відповідно до п.6.3 Положення №340 є достатнім; вимога щодо відсутності «щоденних реєстраційних листків про облік робочого часу та листів підтвердження діяльності» свідчить про неправильне застосування норм чинного законодавства, що на думку представника, робить висновки відповідача помилковими, а накладення штрафу незаконним.
Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III).
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 7, 8 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567 (далі - Порядок №1567, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Цей Порядок визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка).
Рейдовим перевіркам підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, припинення дії, виконання адміністративних актів, передбачені цим Порядком, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, установлених Законом України "Про автомобільний транспорт".
Рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.
Направлення складається з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від дати попередньої перевірки, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, необхідності забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, перевірки дотримання умов перевезень та інших обставин.
Під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні, що не перевищує сім календарних днів.
Рейдова перевірка проводиться шляхом зупинення транспортного засобу або без такого зупинення.
Пунктами 13 - 17 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки).
Акт проведення перевірки, акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів складаються у письмовій формі (паперовій або електронній формі). Акти в електронній формі можуть бути роздруковані, зокрема у вигляді стрічки, за допомогою спеціальних технічних пристроїв із зазначенням відомостей, передбачених формою відповідного акта.
Копія акта проведення перевірки, акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів видається водію транспортного засобу (за винятком відмови від їх отримання), про що посадова особа робить в актах відповідні записи, а у разі відмови водія транспортного засобу від отримання, копія акта проведення перевірки надсилається автомобільному перевізнику або уповноваженій ним особі.
Матеріали, складені за результатами рейдової перевірки, формуються у справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - справа про порушення) та розглядаються керівником або заступником керівника територіального органу Укртрансбезпеки в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою автомобільного перевізника або його уповноваженої особи) протягом двох місяців з дня його виявлення.
Справа про порушення розглядається у присутності автомобільного перевізника або уповноваженої ним особи.
Про час і місце розгляду справи про порушення автомобільному перевізнику або його уповноваженій особі повідомляється не пізніше ніж за сім календарних днів до дня розгляду особисто під підпис чи шляхом надсилання повідомлення засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) або на адресу електронної пошти (за наявності) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
У разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 24.04.2019 року зареєстрована як фізична особа-підприємець. Одними із видів її економічної діяльності є вантажний автомобільний транспорт (49.41), надання послуг перевезення речей (переїзду) (49.42), транспортне оброблення вантажів (52.24), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (52.29). (а.с.35)
Позивач використовує у господарській діяльності для вантажних перевезень транспортний засіб - спеціалізований вантажний автомобіль Mercedes-Benz д.н.з НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності. (а.с.14)
На підставі направлення на рейдову перевірку та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області на а/д Н-10 Стрий-Чернівці, у с.Лісний Хлібичин, проводилась рейдова перевірка.
Під час цієї перевірки був зупинений транспортний засіб марки Mercedes-Benz, модель SPRINTER 516 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який здійснював перевезення вантажу згідно ТТН №12365 від 30.05.2025. (а.с.15)
За наслідками перевірки щодо автомобільного перевізника ФОП ОСОБА_1 складено акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР 022008 від 30.05.2025 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевезення вантажів за відсутності необхідних документів на момент перевірки. Під час перевірки виявлено, що в порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" під час здійснення вантажних переведень перевізник не забезпечив водія щоденними реєстраційними листками обліку робочого часу за період роботи 28+1 листок підтвердження діяльності (п.3.3 наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року). (а.с.45зв.)
В акті зазначено, що водій із актом ознайомлений, від письмового пояснення та підпису відмовився, копію акту отримувати відмовився. (а.с.45зв.).
Матеріали рейдової перевірки були направлені для розгляду до відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області за місцезнаходженням позивача.
Повідомлення про розгляд справи про виявлене порушення від 03.07.2025 №59118/32/24-25, яким позивача було запрошено прибути на розгляд 22.07.2025 з 09:00 год. до 12:00 год. (а.с.44), направлено 03.07.2025 шляхом надсилання на адресу електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44зв.), яка зазначена ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. (а.с.45)
Отже відповідач у відповідності до п.17 Порядку №1567 повністю виконав свій обов'язок щодо своєчасне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
При цьому будь-яких інших обов'язків з цього приводу Порядок № 1567 не встановлює, оскільки в межах спірних правовідносин законодавець передбачив декілька варіантів повідомлення відповідної особи про час і місце розгляду справи про порушення, або під розписку або рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Неявка особи на розгляд, не є підставою для відкладення чи перенесення розгляду. До того ж у разі неявки автомобільного перевізника або його уповноваженої особи справа про порушення розглядається без їх участі.
Отже доводи позивача щодо неповідомлення його про час та місце розгляду такої справи спростовуються матеріалами справи.
За результатами розгляду справи про виявлене порушення, було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 043249 від 22.07.2025 за порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» (згідно акту від 30.05.2025 №ОАР 022008), на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано штраф у розмірі - 17000 грн. (а.с.43зв.).
Статтею 48 Закону № 2344-ІІІ обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином, положеннями спеціального закону покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів.
Спірним у цій справі є можливість використання водієм транспортного засобу індивідуальної контрольної книги водія замість обладнання транспортного засобу діючим тахографом.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення №340).
Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 розділу І Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».
Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.
Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).
Відповідно до пункту 1.4 розділу І Положення №340 це Положення не поширюється на перевезення пасажирів чи/та вантажів, які здійснюються:
фізичними особами за власний рахунок для власних потреб без використання праці найманих водіїв;
під час стихійного лиха, аварій та інших надзвичайних ситуацій;
транспортними засобами Міністерства внутрішніх справ України (у тому числі Національної гвардії України), Міністерства оборони України, Офісу Генерального прокурора, Служби безпеки України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної поліції України та Державної прикордонної служби України або транспортними засобами, орендованими ними без водія, коли такі перевезення здійснюються з метою виконання завдань, покладених на ці державні органи, та під їх контролем;
сільськогосподарськими підприємствами або підприємствами лісового господарства, якщо ці перевезення виконуються тракторами або іншою технікою, призначеною для місцевих сільськогосподарських робіт чи робіт у галузі лісового господарства, та слугують виключно для цілей експлуатації цих підприємств;
закладами охорони здоров'я незалежно від форми власності;
транспортними засобами спеціального та спеціалізованого призначення суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, що здійснюють експлуатаційне утримання, будівництво та поточний ремонт автомобільних доріг загального користування, вулиць у населених пунктах, а також інших об'єктів транспортної інфраструктури в радіусі не більше 150 км від об'єкта будівництва (ремонту), які обладнані спеціальними світловими сигнальними пристроями відповідно до пункту 3.6 розділу 3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за умови наявності у водія відповідного транспортного засобу первинного документа, що фіксує маршрут руху такого транспортного засобу, а також у разі забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів і виникнення інших перешкод у дорожньому русі.
Згідно з пунктом 6.1 розділу VI Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.
Пунктом 6.3 розділу VI Положення №340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.
Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 року ця норма для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн набрала чинності з 01.06.2013 року, а для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015 року.
Тож з 01.06.2015 року усі вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, які використовуються автомобільними перевізниками при наданні послуг по перевезенню вантажів у внутрішньому сполученні, повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які відповідно до законодавства обладнуються контрольними пристроями (тахографами). (п.2 розділу І)
Відповідно до п.3 розділу І Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на пункти сервісу тахографів та суб'єктів господарювання, що використовують автомобільні транспортні засоби, які відповідно до законодавства повинні бути обладнаними контрольними пристроями (тахографами).
Згідно п.2, 5, 6 розділу ІІ Інструкції №385 пункт сервісу тахографів (ПСТ) установлюють тахографи (крім аналогових тахографів) за вибором власника транспортного засобу (замовника) та виконують роботи з його технічного обслуговування, а також виробників тахографів та транспортних засобів.
Повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
ПСТ виконують періодичні перевірки тахографів кожні два роки.
Згідно з п.3 розділу ІІІ Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа, у тому числі смарт-тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом або смарт-тахографом; у разі несправності або пошкодження тахографа інформує про це відповідну посадову особу автомобільного перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження тахографа, автомобільний перевізник повинен його відремонтувати в ПСТ до відправлення такого транспортного засобу в рейс.
Пунктом 7 розділу ІІІ Інструкції № 385 автомобільні перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа; зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення строку їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб'єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів обов'язково повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій транспортного засобу, обладнаного тахографом забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; повинен мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
До того ж, позивач був зобов'язаний звернутися до пункту сервісу тахографів з метою встановлення відповідного тахографа на транспортний засіб, у разі якщо такий автомобіль не був ним обладнаний.
У зв'язку з чим, судом відхиляються доводи представника позивача про те, що транспортний засіб не обладнаний тахографом, оскільки не передбачений та не встановлений виробником транспортного засобу, про що свідчить протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №01628-00127-24.
Отже, підставою для накладення штрафу згідно з постановою від 22.07.2025 року № ПШ 043249 стало непред'явлення водієм транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 та не забезпечення перевізником водія тахокартами.
Судом встановлено, що транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель SPRINTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 має повну масу 4250 кг, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.14), отже у позивача був обов'язок щодо обладнання даного транспортного засобу тахографом.
Суд відхиляє посилання позивача на п.6.3 Положення №340, яким передбачена можливість використання індивідуальної контрольної книжки водія у разі не обладнання транспортного засобу тахографом, оскільки законодавцем передбачена обов'язковість обладнання тахографом деяких категорій транспортних засобів, зокрема, обладнання автомобілів, що здійснюють вантажні перевезення з повною масою більше 3,5 т.
Крім того, суд зазначає, що наказами Міністерства розвитку громад та територій №1432 від 06.12.2024 № 532 від 21.03.2025 внесено зміни до Положення №340, зокрема пункт 6.3 викладено у новій редакції, водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф. Тобто законодавець більш конкретизував, на яких транспортних засобах, водії повинні вести індивідуальну контрольну книжку водія.
Отже, у зв'язку із змінами внесеними до п.п.6.1, 6.3 Положення №340, судом не беруться до уваги висновки Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №823/5035/15 та від 23.05.2024 у справі №620/5897/23, оскільки зроблені при іншому правовому регулюванні.
З огляду на викладене, суд вважає, що у випадку, передбаченому пунктом 6.1 Положення № 340, ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов'язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія мати відповідні документи, які підтверджують його використання, а, враховуючи імперативні вимоги пункту 6.1 Положення №340, саме для обладнання автомобілів, що здійснюють вантажні перевезення на автомобілях з повною масою більше 3,5 т, встановлення тахографів є обов'язком, а не правом.
Оскільки водій автомобільного перевізника під час здійснення перевезення вантажів не мав при собі документів, передбачених законодавством, зокрема Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385, вважається, що перевезення здійснювалося за відсутності документів, передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке встановлена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Матеріалами справи підтверджено, а позивачем не спростовано, що під час рейдової перевірки у водія транспортного засобу були відсутні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР.
Щодо посилання позивача про розгляд справи про накладення адміністративно-господарського штрафу без його участі, що позбавлено останнього права бути присутнім під час розгляду справи, суд зазначає, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв'язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Виходячи з встановлених обставин у цій справі, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 043249 від 22.07.2025 року.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи викладене, суд не знайшов підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, та відсутністю витрат відповідача, які належить стягнути, розподіл судових витрат судом не проводиться.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, 102, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА