09 квітня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/5563/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши заяву представника позивача про визнання виконавчого листа таким,
що не підлягає виконанню
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.09.2025 року у справі №340/5563/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 10.02.2022 року без застосування належної розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, грошову допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років, грошову допомогу для оздоровлення) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням, виплачених за період служби з 01.01.2022 року по 10.02.2022 року, обчисливши їх із застосуванням належної розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022 року, а також перерахувати похідні види грошового забезпечення (надбавку за вислугу років) за цей період та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 31.10.2025 року.
Суд 23.02.2026 року видав позивачу виконавчий лист про виконання зобов'язальної частини рішення суду.
До суду 31.03.2026 року надійшла заява представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А. - про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Представник позивача просить видати три окремі виконавчі листи щодо кожного з періодів, а саме за періоди 2020, 2021 та 2022 років.
Ухвалою судді від 31.03.2026 року призначено розгляд цієї заяви у судовому засіданні 09.04.2026 року.
У судове засідання учасники справи не прибули, що відповідно до частини 3 статті 374 КАС України не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши заяву представника позивача, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Згідно з частинами 1, 3, 5 статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один стягувач та один боржник, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Відповідно до частин 1, 2 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення зокрема на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 4 Закону України "Про виконавче провадження". Так, частиною 1 статті 4 цього Закону передбачено, що у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
В обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, представник позивача зазначила, що суд видав один виконавчий лист, у якому зазначено три різні зобов'язання. Вважає, що у виконавчому листі має бути зазначено лише одне зобов'язання, що підлягає примусовому виконанню, а виконавчий лист, у якому вміщено декілька самостійних вимог, не відповідає закону.
Суд не погоджується із такими доводами та зазначає, що спір у цій справі виник у зв'язку з неправильним нарахуванням військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_1 грошового забезпечення у період проходження ним військової служби у складі військової частини НОМЕР_2 у 2020 - 2022 роках.
Задовольняючи позов, суд зобов'язав військову частину НОМЕР_2 , у якій позивач проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні, здійснити новий (належний) перерахунок грошового забезпечення за період служби з 29.01.2020 року по 10.02.2022 року та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Оскільки це судове рішення прийняте на користь одного позивача проти одного відповідача, а його резолютивною частиною передбачено вчинення відповідачем (боржником) однієї дії на користь позивача (здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення), то суд видав один виконавчий лист.
Зазначені в резолютивній частині рішення дії є взаємопов'язаними, випливають з єдиного предмета спору та становлять зміст одного комплексного зобов'язання відповідача - проведення належного перерахунку грошового забезпечення за визначені судом періоди служби з подальшим визначенням розміру заборгованості та її виплатою.
Такі дії не є самостійними предметами примусового виконання, а становлять послідовні етапи реалізації єдиного обов'язку відповідача, спрямованого на відновлення належного розміру грошового забезпечення позивача.
Визначення судом окремих періодів перерахунку не змінює правової природи спірного зобов'язання та не утворює самостійних вимог, що підлягають окремому примусовому виконанню, оскільки такі періоди використовуються виключно як розрахунковий критерій.
Доводи заявниці щодо необхідність видачі окремих виконавчих листів за кожен із визначених періодів є безпідставними, оскільки поділ такого зобов'язання на декілька самостійних не передбачений вимогами закону та суперечить правовій природі виконавчого документа.
Відповідно до частини 5 статті 373 КАС України, частини 2 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" підстави для видачі кількох виконавчих листів у межах одного судового рішення у цій справі відсутні.
Суд не допускав помилок при оформленні цього виконавчого листа.
Заявниця не надала доказів того, що виконавчий лист фактично неможливо виконати, або те, що державний виконавець повернув стягувачу виконавчий лист без виконання з підстав невідповідності його вимогам до виконавчого документу, передбачених частиною 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Суд не встановив підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому відмовляє у задоволенні заяви представника позивача.
Керуючись статтями 248, 256, 374, 294, 295 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ