про витребування доказів
10 квітня 2026 року справа №320/61917/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатним до військової служби з виключенням його з військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , непридатним до військової служби та про виключенням його з військового обліку, відповідно до відомостей, зазначених у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного та витягу із протоколу військово-лікарської комісії №38 від 24 лютого 2015 року, зареєстрований за №1104 від 25.06.2022 виданий ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до витягу із протоколу військово-лікарської комісії №38 від 24.02.2015 (зареєстрований за номером №1104 від 31.05.2022) позивач визнаний непридатним до військової служби зі зняттям (виключенням) з військового обліку. Позивач стверджує, що йому стало відомо, що він повторно був взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з чим стверджує, що інформація, яка відображена у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, не відповідає дійсним обставинам, а тому підлягає виправленню.
Позивач зазначає, що він звернувся до відповідача та просив внести актуальні дані згідно його військового облікового документу до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, але відповідачем було проігноровано заяву.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся з позовом до суду.
Натомість, до позовної заяви позивачем було додано лише копію паспорта, копію витягу з протоколу ВЛК та довідку про реєстрацію місця проживання особи.
З урахуванням цього ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2026 витребувано від позивача:
- докази взяття позивача на військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- письмові пояснення про те, яким чином позивачем було встановлено, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- документальне підтвердження того, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів наявна інформація про перебування позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- докази звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів актуальних даних згідно військово-облікового документу (відповідна заява з додатками з доказами її направлення відповідачу);
- копію військово-облікового документа у повному обсязі (військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного), з інформацією про виключення позивача з військового обліку.
Також було витребувано від відповідача:
- пояснення щодо взяття позивача на військовий облік, з наданням документального підтвердження;
- пояснення щодо підстав не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку, з наданням документального підтвердження;
- копію облікової справи позивача;
- копію отриманої від позивача заяви про внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів актуальних даних згідно військово-облікового документу щодо виключення його з військового обліку та копію відповіді на цю заяву з доказами її направлення позивачу.
Відповідач не надав суду витребувані документи та не повідомив суду про причини ненадання доказів.
Позивач, у свою чергу, направив до суду клопотання, до якого долучив тимчасове посвідчення військовозобов'язаного та витяг з протоколу ВЛК.
Також позивач повідомив, що частина витребуваних доказів перебуває виключно у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 та/або адміністратора Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Стверджує, що зазначені документи не є у вільному доступі для фізичної особи та не можуть бути отримані позивачем у позасудовому порядку.
Натомість, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, на які він посилається у позовній заяві.
Так, в матеріалах справи відсутні докази того, що після проходження ВЛК у 2015 році та виключення з військового обліку він повторно був взятий на військовий облік. Тобто позивачем не надано доказів наявності порушеного права, у зв'язку з чим позивачу необхідно надати докази того, що на теперішній час він перебуває на військовому обліку незважаючи на його виключення у 2015 році. Такими доказами можуть бути, наприклад, відомості з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, отримані з мобільного застосунку «Резерв+».
Також позивачем не надано доказів звернення до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів актуальних даних щодо виключення позивача з військового обліку на підставі інформації з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та витягу з протоколу ВЛК. Отже, позивачу необхідно надати суду примірник відповідної заяви з доказами її направлення відповідачу та зазначенням способу такого направлення (поштовим зв'язком, засобами інформаційно-телекомунікаційного зв'язку тощо).
Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Положеннями частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України6. якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 80, 205, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Витребувати від позивача:
- докази того, що на теперішній час позивач перебуває на військовому обліку незважаючи на його виключення у 2015 році (відомості з Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів, отримані з мобільного застосунку «Резерв+» тощо);
- докази звернення до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів актуальних даних щодо виключення позивача з військового обліку на підставі інформації з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного та витягу з протоколу ВЛК (примірник відповідної заяви з доказами її направлення відповідачу та зазначенням способу такого направлення (поштовим зв'язком, засобами інформаційно-телекомунікаційного зв'язку тощо)).
2. Витребувати від відповідача:
- пояснення щодо взяття позивача на військовий облік після його виключення з військового обліку, з наданням документального підтвердження;
- пояснення щодо підстав не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з військового обліку, з наданням документального підтвердження;
- копію облікової справи позивача;
- копію отриманої від позивача заяви про внесення до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів актуальних даних згідно військово-облікового документу щодо виключення його з військового обліку та копію відповіді на цю заяву з доказами її направлення позивачу.
3. Витребувані докази надати суду протягом двох календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали (або її тексту засобами зв'язку).
4. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
5. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.