10 квітня 2026 року м. Київ № 320/25005/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Охорона-02", про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області з позовом до Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення від 14.12.2023 № 20203-р/пк-пз.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що рішення відповідача є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач мав підстави для відхилення пропозиції третьої особи, відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України № «Про публічні закупівлі» (далі - Закон № 922) та враховуючи абз. 1 п. п. 2 п. 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників. передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до п. 43 Особливостей.
Позивач зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 передбачає можливість використання ТОВ «Служба безпеки «Охорона-2» при здійсненні ним охоронної діяльності пристроїв для відстрілу патронів та самих патронів несмертельної дії, водночас, не передбачає права на використання вогнепальної зброї та набоїв до неї.
Також, наголошено на тому, що пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є вогнепальною зброєю, хоча умови тендерної документації передбачають надання послуг з фізичної охорони об'єкта з використанням вогнепальної зброї.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Служба безпеки "Охорона-02".
До суду від Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що скаржник (третя особа) повідомляв про порушення замовником порядку проведення процедури закупівлі та просив, зокрема, зобов'язати замовника скасувати рішення про відхилення пропозиції скаржника. У складі тендерної пропозиції ТОВ "Служба безпеки "Охорона-2" надано довідку про нормативно-правові підстави використання учасником вогнепальної зброї при здійсненні ним своєї діяльності від 21.11.2023 № 06/03. Скаржник повідомляв, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Охорона-02" використовує у своїй діяльності наступні моделі зброї: "Форт-17-Р", "Гарант С27", "АЕ 790С1", що відносяться до категорії вогнепальної зброї самозахисту спеціальних засобів активної оборони. Тобто, на думку скаржника, замовником прямо не зазначено, що вогнепальна зброя розуміється у вимогах Документації згідно з пунктом 8.12 Інструкції № 622, а тому відхилення пропозиції скаржника неправомірне.
Відповідачем було враховано, що скаржник повідомляв, що ним надано у складі пропозиції інформацію та роз'яснення щодо пристроїв, які використовують силу тиску газів, утворених в результаті згоряння спеціальної горючої суміші, що і є основною рисою для кваліфікації зброї, як вогнепальної.
Враховуючи наведене, зокрема, надані в складі пропозиції скаржника документи, Комісія встановила, що пропозиція скаржника була неправомірно відхилена замовником з наведених вище підстав.
На відзив на позовну заяву, стороною позивача була подана до суду відповідь, в якій наголошено на безпідставності доводів відзиву на позовну заяву, при цьому, що в Додатку 3 Документації було чітко зазначено, що учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції Довідку в довільній формі за підписом уповноваженої особи учасника щодо нормативно-правових підстав використання учасником вогнепальної зброї при здійсненні ним своєї діяльності. Копію ліцензії та/або копію дозволу або іншого документа дозвільного характеру на провадження певного виду діяльності (що є предметом закупівлі), якщо отримання дозволу або ліцензії ча провадження такого виду діяльності передбачено законом. Висновки та аргументи відповідача ґрунтуються на формальному підході та аналізі лише самого факту поданих учасником документів, без перевірки законодавчих (актуальних) підстав для здійснення останнім відповідної діяльності із застосування вогнепальної зброї.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до Закону України № 922та постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області 16.11.2023 були оголошені відкриті торги (з особливостями) на закупівлю послуг «Послуги з охорони приміщень та заходи із захисту цих приміщень, а саме послуги з фізичної охорони об'єкта (з використанням вогнепальної зброї)» (ідентифікатор закупівлі: UА-2023-11-16-017480-4а).
28.11.2023 був проведений аукціон, в якому приймали участь два учасники: ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» та УПРАВЛІННЯ ПОЛІЦІЇ ОХОРОНИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ, за результатами якого, визначений переможець ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02».
Розглянувши пропозицію згідно тендерної документації ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» уповноваженою особою з проведення закупівель Територіального управлінням БЕБ в Одеській області, прийнято рішення про відхилення пропозиції, відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону № 922та враховуючи абз. 1 п. п. 2 п. 44 Постанови № 1178, оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до п. 43 Особливостей.
Не погодившись з рішенням уповноваженої особи, ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» 04.12.2023 звернулась зі скаргою на дискваліфікацію до Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Рішенням відповідача № 20203-р/пк-пз від 14.12.2023 зобов'язано Територіальне управління БЕБ в Одеській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» за процедурою закупівлі «Послуги з охорони приміщень та заходи із захисту цих приміщень, а саме послуги з фізичної охорони об'єкта (з використанням вогнепальної зброї)», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб порталі Уповноваженого органу за № UА-2023-11-16-017480-а.
Зазначене рішення опубліковане на порталі системи закупівель «ПРОЗОРРО» 19.12.2023.
Територіальне управління БЕБ в Одеській області вважає рішення Комісії Антимонопольного комітету України зрозгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 20203-р/пк-пз від 14.12.2023 про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» за процедурою закупівлі таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки відповідачем не були взяті до уваги пояснення, надані Територіальним управлінням БЕБ в Одеській області та зроблені хибні висновки, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом № 922, Законом України «Про Антимонопольний комітет України», (далі - Закон № 3659).
Порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування визначається Особливостями.
Згідно з п. 22, 25, 31-33 ч. 1 ст. 1 Закону № 922 предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку; публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації; технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об'єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до норм ч. 1, п. 1, 3 ч. ч. 2-4 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об'єктом авторського права та/або суміжних прав.
У тендерній документації, крім іншого, зазначаються такі відомості: інструкція з підготовки тендерних пропозицій; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених ч. 4 ст. 5 Закону.
Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Відповідно до п. 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до ст. 18 Закону № 922 з урахуванням цих особливостей.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону № 922 органом оскарження є Антимонопольний комітет України; суб'єкт оскарження в органі оскарження - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.
За змістом ч. 4 ст. 7 Закону № 922 Антимонопольний комітет України здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 18 Закону № 922 Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом № 3659. Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.
Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону № 3659.
За змістом ст. 12-1 Закону № 3659, постійно діючі адміністративні колегії Антимонопольного комітету України утворюються Антимонопольним комітетом України з числа державних уповноважених Антимонопольного комітету України у складі трьох осіб.
Рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України.
Згідно з ст. 18 Закону № 922 за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз'яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
Відповідно до змісту ч. 19 Закону № 922 орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; підстави та обґрунтування прийняття рішення; у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Слід наголосити на тому, що замовника закупівлі наділено правом визначати у тендерній документації інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію та може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари за своїми характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації.
При цьому, відповідно до ч. ч. 9, 11, 15 ст. 29 Закону № 922 після оцінки тендерних пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
Статтею 31 Закону № 922 визначено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: 1) учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим ст. 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені ч. 1 ст. 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом 1 ч. 3 ст. 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з ч. 15 ст. 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в ч. 14 ст. 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 цього Закону;
2) тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився; 3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених ст. 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до ч. 2 ст. 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.
Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель.
Судом досліджено, що оскаржуваним рішенням відповідача № 20203-р/пк-пз від 14.12.2023, було зобов'язано Територіальне управління БЕБ в Одеській області скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» за процедурою закупівлі «Послуги з охорони приміщень та заходи із захисту цих приміщень, а саме послуги з фізичної охорони об'єкта (з використанням вогнепальної зброї)», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб порталі Уповноваженого органу за № UА-2023-11-16-017480-а.
Законом, який визначає організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян, є Закон України «Про охоронну діяльність».
Згідно норм п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охоронну діяльність», суб'єкт охоронної діяльності має право для забезпечення охоронної діяльності придбавати, зберігати та використовувати в установленому законодавством порядку спеціальні засоби, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 затверджено Перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності, а саме, бронежилети; захисні каски; газові балончики з аерозолями сльозоточивої та дратівної дії; газові пістолети і револьвери та патрони до них калібру 6, 8 і 9 міліметрів, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівної дії; гумові кийки; наручники пластикові (текстильні) одноразового використання. Електрошокові пристрої; пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони- виключно суб'єктами охоронної діяльності, які здійснюють охорону особливо важливих об'єктів права державної власності або надають охоронні послуги із залученням власного транспорту реагування та використанням пунктів централізованого спостереження.
Тож, з наведеного слідує, що законодавством передбачено для суб'єктів охоронної діяльності мати та використовувати лише газові пістолети чи з умовами пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
Натомість, відповідно до положень ч. 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію», у складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.07.2017 № 577 затверджено Інструкцію про організацію службової діяльності органів поліції охорони під час виконання заходів з фізичної охорони об'єктів (далі - Інтрукція № 577), яка визначає основні засади службової діяльності органів і підрозділів поліції охорони, спрямовані на організацію та виконання заходів з фізичної охорони об'єктів і майна усіх форм власності, фізичних осіб, прийнятих під охорону на договірних засадах. Фізична охорона обєктів покладається на ОППО і забезпечується персоналом поліції охорони згідно з визначеними і затвердженими на підставі укладених договорів заходами охорони, штатною чисельністю, складом нарядів поліції охорони та строками несення ними служби.
Згідно з п. 18 Інструкції № 577 наряди поліції охорони під час несення служби використовують та застосовують: вогнепальну зброю; спеціальні засоби; фізичний вплив (силу); технічні засоби охорони; транспортні засоби (спеціалізовані та оперативні транспортні засоби, транспортні засоби, надані замовником); засоби телекомунікаційні (комплекси) телекомунікації інформаційно та системи, прилади контролю; інженерні споруди і загородження; службових собак.
Тож, наведене дає підстави для висновку про те, що законодавцем передбачено обов'язковість/наявність (у випадках, встановлених законом) застосування та використання вогнепальної зброї під час виконання заходів з фізичної охорони об'єктів.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975 затверджено категорії об'єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах. Установлено, що: у разі відповідності категоріям, затвердженим цією постановою, такі об'єкти охороняються органами поліції охорони на договірних засадах; охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій).
Також, на підставі ст. ст. 8 - 10 Закону України «Про Бюро економічної безпеки» у приміщеннях Територіального управління БЕБ в Одеській області, можуть зберігатися документи (в тому числі, які містять відомості, віднесені до держтаємниці), висновки експертів, речові докази у кримінальних провадженнях, інформаційно-пошукова та аналітично-інформаційна робота щодо виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, аналітичні матеріали оцінювання загроз та ризиків вчинення (зростання кількості) кримінальних правопорушень, тощо.
Крім цього, на виконання вимог Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до Закону України «Про державну таємницю» та Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 939, необхідно забезпечити охорону державної таємниці, у тому числі носіїв такої інформації.
Територіальне управління БЕБ в Одеській області, відповідно до Закону України «Про Бюро економічної безпеки» здійснює діяльність, пов'язану з державною таємницею на підставі спеціального дозволу, виданого Управлінням Служби безпеки України в Одеській області. У зв'язку із вказаним, підрозділ з охорони Територіального управління БЕБ в Одеській області буде обізнаний із тактико-технічними даними інженерно-технічних засобів охорони режимних приміщень, систем сигналізації, змістом пропускного та внутрішньооб'єктового режиму, які, відповідно до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Управлінням Служби безпеки України в Одеській області від 12.08.2005 № 440, належать до інформації із ступенем секретності «таємно», доступ до якої здійснюється, згідно вимог Закону України «Про державну таємницю».
Таким чином, відповідно до положень п. 2 ст. 6 Закону України «Про охоронну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 975 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2015 № 1053, Територіальне управління БЕБ в Одеській області відповідає критеріям особливо важливих об'єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами та організаціями.
У Додатку 3 Документації зазначено, що учасник повинен надати в складі тендерної пропозиції довідку в довільній формі за підписом уповноваженої соби учасника щодо нормативно-правових підстав використання учасником вогнепальної зброї при здійсненні ним своєї діяльності.
Копію ліцензії та/або копію дозволу або іншого документа дозвільного характеру на провадження певного виду діяльності (що є предметом закупівлі), якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом.
Судом звернуто увагу на те, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «Служба безпеки «Охорона-2» було надано довідку про нормативно-правові підстави використання учасником вогнепальної зброї при здійсненні ним своєї діяльності від 21.11.2023 № 06/03, у якій товариство посилалось на п. 9.5 глави 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622 (далі - Інструкція № 622).
Між тим, за даним пунктом, суб'єкт охоронної діяльності отримує дозволи на придбання, зберігання та використання спеціальних засобів, які наведені в додатку постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 «Про затвердження переліку спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності».
Отже, наведеним зазначено про використання суб'єктом охоронної діяльності спеціальних засобів, а право на використання вогнепальної зброї у вказаній нормі не згадується, проте затверджений постановою від 11.02.2013 № 97 Перелік спеціальних засобів, придбання, зберігання та використання яких здійснюється суб'єктами охоронної діяльності не містить вогнепальної зброї та набоїв до неї.
До цього Переліку включено пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони.
Таким чином, суд погоджується з доводами сторони позивача про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2013 № 97 передбачає можливість використання ТОВ «Служба безпеки «Охорона-2» при здійсненні ним охоронної діяльності зазначених вище пристроїв для відстрілу патронів та самих патронів несмертельної дії, водночас, не передбачено права учасника на використання вогнепальної зброї та набоїв до неї.
При цьому, не можуть розглядатися, як документальне підтвердження наявності нормативно-правових підстав використання ТОВ «Служба безпеки «Охорона-2» вогнепальної зброї при здійсненні діяльності, надані у складі тендерної пропозиції листи ДНДЕКЦ МВС України від 05.05.2016 № 19/8-1/4174 та від 29.01.2021 № 19/8-2560-2021, на які, в тому числі, посилався у оскаржуваному рішенні відповідач.
Суд звертає увагу на те, що наказ МВС України від 19.09.2022 № 590 «Про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21.08.1998 № 622», який набрав чинності вже після того, як ДНДЕКЦ МВС України видав зазначені вище листи.
Зазначеним вище наказом МВС України було викладено в новій редакції п. 8.12. глави 8 розділу ІІ Інструкції № 622: « 8.12. Пристрої - пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, що відповідають вимогам, установленим до них технічним регламентом, а за його відсутності національним (галузевим) стандартом, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно непридатні для стрільби патронами промислового виробництва, спорядженими снарядами летальної дії (кулями, шротом або картеччю). Пристрої є спеціальними засобами активної оборони та не відносяться до вогнепальної зброї.
Отже, з наведеного слідує, що пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, не є вогнепальною зброєю.
Натомість, суд акцентує увагу на тому, що умови тендерної документації передбачають надання послуг з фізичної охорони об'єкта з використанням вогнепальної зброї (п. п. 4.1 п. 4 розділу І тендерної документації та додаток 3 до тендерної документації: пункт 5 додатку 3 вимагає наявності вогнепальної зброї відповідно до нормативних актів, які передбачають її придбання, зберігання, облік, перевезення, та використання).
Між тим, як доцільно зауважує позивач, надана ТОВ «Служба безпеки «Охорона-2» у складі тендерної пропозиції інформація не підтверджувала наявності нормативно-правових підстав для використання даним учасником вогнепальної зброї при наданні ним охоронних послуг на об'єкті. Пістолети «Форт-17-Р», «ГарантС27», «АЕ 790G1», які має на озброєнні ТОВ «СЛУЖБА БЕЗПЕКИ «ОХОРОНА-02» відносяться до зброї самозахисту, призначені для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач, як замовник мав підстави для висновку про те, що тендерна пропозиція ТОВ «Служба безпеки «Охорона-2» не відповідала умовам тендерної документації, та була правомірно відхилена уповноваженою особою позивача, при цьому, рішення відповідача, яким було скасовано рішення уповноваженої особи позивача, не враховує пояснень замовника, фактичних обставин справи та чинного нормативно-правового регулювання, а тому, є протиправним та підлягає скасуванню.
Положеннями ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд за наслідком розгляду спору, дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, не відповідає критеріям ч. 2 ст. 2 КАС України, а також ухвалене без врахування наданих документів та змісту тендерної пропозиції позивача, що призвело до скасування рішення замовника.
Підсумовуючи, суд вважає, що висновки відповідача ґрунтуються на формальному підході та аналізі лише поданих учасником документів, без перевірки законодавчих (актуальних) підстав для здійснення останнім відповідної діяльності із застосування вогнепальної зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі вищевикладеного, наявні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення Комісіі Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідачем не було доведено обґрунтованості та законності прийняття оскаржуваного рішення на підставі належних та допустимих доказів, що підтверджують його законність.
Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Служба безпеки "Охорона-02", про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісіі Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 14.12.2023 № 20203-р/пк-пз.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Антимонопольного комітету України на користь Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головенко О.Д.