про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2026 року справа № 640/16890/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
04.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві, а саме:
№ 2932360-2409-2615 від 21.04.2021, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» код платежу 18010700 за податковий період 2021 рік на суму 11 839,58 грн;
№ 2932362-2409-2615 від 21.04.2021, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» код платежу 18010700 за податковий період 2021 рік на суму 11 839,58 грн;
№ 2932364-2409-2615 від 21.04.2021, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» код платежу 18010700 за податковий період 2021 рік на суму 11 839,58 грн.
Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення до суду (т. 1, а.с. 10-12).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.
В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 суд дійшов до висновку про необхідність вирішення заяви позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду під час розгляду цієї справи та з урахуванням, за наявності, правової позиції відповідача щодо окресленого процесуального питання (т. 1, а.с. 66).
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
24.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/16890/22, які за результатами автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Балаклицькому А.І.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 (суддя Балаклицький А.І.) прийнято до провадження адміністративну справу №640/16890/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
20.09.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із перебуванням судді у відпустці по догляду за дитиною справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято адміністративну справу №640/16890/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. та ухвалено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суд зауважує про таке.
Як свідчать матеріали справи заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом мотивована позивачем тим, що спірні рішення отримані ним лише 05.09.2022, за наслідком отримання листа Головного управління ДПС у м. Києві від 02.09.2022 № 51270/6/26-15-24-01-11-18. Позивач наголошує на відсутності доказів надсилання контролюючим органом оскаржуваних рішень. Посилання ГУ ДПС
у м. Києві на трек-номер поштового відправлення, на його переконання, не підтверджує обставини отримання позивачем спірних податкових повідомлень-рішень, адже за інформацією з офіційного сайту «Укрпошти» відправлення за трек-номером 1011135715647 не зареєстровано в системі. Крім цього у позовній заяві позивач посилається на карантинні обмеження та обставини введення в Україні воєнного стану (т. 1, а.с. 7-8).
Своєю чергою відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній посилається на положення статей 42, 58 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наголошує, що податкові повідомлення-рішення направлені позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу, проте конверт повернувся до контролюючого органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» 03.07.2021. З урахуванням окресленого контролюючий орган вважає, що спірні рішенні вручені позивачу належним чином.
Надаючи оцінку наведеному, суд зауважує, що згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Питання строків звернення до суду було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
Так, Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 сформулював висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Згідно з підпунктом 56.17.3 пункту 56.17 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі
№ 500/2276/24 також вирішувала питання визначення строку звернення до суду із позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та за наслідками аналізу норм Податкового кодексу України у взаємозв'язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, у разі якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, становить шість місяців.
Одночасно положеннями КАС України передбачено можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Слід відмітити, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин. При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Стосовно обставин надсилання та вручення позивачу спірних рішень, суд зазначає про таке.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до абзацу другого пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи контролюючий орган скерував спірні рішення позивачу за адресою: АДРЕСА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Поштове відправлення (трек номер 1001135715647) повернулось контролюючому органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» 03.07.2021, про що свідчить довідка оператора поштового зв'язку за формою №20. Наведене підтверджується матеріалами справи (т. 1, а.с. 91-92).
Аналізуючи положення ПК України, у взаємозв'язку з фактичними обставинами справи, суд доходить до висновку, що оскаржувані рішення є належним чином врученими позивачу у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а саме «за закінченням терміну зберігання», тобто 03.07.2021.
Суд враховує посилання позивача, що за інформацією з офіційного сайту «Укрпошти» відправлення за трек номером 1001135715647 не зареєстровано в системі, проте наведене не спростовує факту направлення спірних рішень контролюючим органом за податковою адресою платника. На переконання суду, означене зумовлено виключно процедурою зберігання в системі пошуку відправлень на офіційному сайті «Укрпошта» відомостей про поштові відправлення протягом обмеженого часового проміжку. Тобто, відсутність зареєстрованого поштового відправлення в системі пошуку у сервісі відстеження пересилання поштових відправлень на сайті Укрпошти за спливом тривалого часу з дати його відправлення (більше 6 місяців) не свідчить про те, що відповідне відправлення не було направлене.
Відтак, суд вважає, що строк звернення до суду за даним адміністративним позовом слід обчислювати з 04.07.2021, тобто наступного дня за днем вручення позивачу спірних податкових повідомлень-рішень. З огляду на вказане строк звернення до суду з даним адміністративним позовом сплив 05.01.2022. Натомість позов подано до суду 04.10.2022, про що свідчить відтиск штампу на позовній заяві до суду, яка подана до суду нарочно, тобто з пропуском строку звернення до суду.
З урахуванням наведеного суд вважає відсутніми правові підстави стверджувати про отримання позивачем оскаржуваним рішень лише 05.09.2022. Як наслідок такі обставини не можуть бути визнані судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Стосовно введення карантинних обмежене та воєнного стану в Україні, суд зауважує про таке.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було внесено зміни до процесуальних кодексів, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України було доповнено пунктом 3, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами та доповненнями) на всій території України був встановлений карантин з 12 березня 2020 року.
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон №731-ІХ), відповідно до якого пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України був викладений в новій редакції, а саме: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За приписами пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону №540-ІХ, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував наведені норми права (зокрема, у постановах від 27 лютого 2024 року у справі № 200/155/23, від 08 лютого 2024 року у справі № 280/3131/22, 18 грудня 2024 року у справі №640/11762/22) та вказував, що процесуальні строки, продовжені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року
№540-IX, закінчилися 06 серпня 2020 року.
Усталеною також є практика Верховного Суду, що поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлена саме обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.
Суд зауважує, що позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про неможливість вчинення дій із подання адміністративного позову у встановлений законом строк саме внаслідок обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином. Відповідних доказів, матеріали справи не містять.
З приводу приведених позивачем доводів про введення в Україні воєнного стану суд вважає за необхідне зазначити про те, що строк звернення до суду з даним позовом сплив ще 05.01.2022, тобто до введення в Україні воєнного стану.
При цьому слід наголосити, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
При оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 та від 30 жовтня 2025 у справі № 640/20243/22.
Однак позивачем не наведено обґрунтування того, які саме конкретні обставини вплинули на можливість подання адміністративного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з дотриманням встановлених процесуальним законом строків звернення до суду. Фактично позивач зазначає про наявність запровадженого воєнного стану в Україні, проте жодним чином не обґрунтовує яким чином вказаний факт перешкодив позивачу звернутися до суду.
Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином положення, зокрема частини третьої статті 123 КАС України регламентуються необхідність з'ясування судом причин пропуску строку шляхом забезпечення позивачу можливості подати відповідну заяву на будь-якій стадії судового процесу.
Аналогічний правовий підхід застосовано в постанові Верховного Суду
від 1 травня 2024 року у справі № 140/16184/23.
Таким чином, враховуючи висновки суду щодо неповажності причин, які зумовили звернення до суду із порушенням шестимісячного строку на звернення до суду суд вважає за необхідне встановити позивачу строк для надання суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, навівши інші підстави для поновлення строку.
Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Визнати неповажними причини пропуску звернення до суду ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без руху.
3. Протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів на підтвердження обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати право на звернення до суду у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.