09 квітня 2026 року м. Київ 320/16029/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши заяву представника Служби безпеки України про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №320/16029/24
за позовомОСОБА_1
доСлужби безпеки України
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 у справі №320/16029/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу Служби безпеки України залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - без змін.
18 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представником Служби безпеки України подано заяву про роз'яснення судового рішення у справі №320/16029/24, в якій просить суд:
«Роз'яснити порядок виконання пункту 5 резолютивної частини рішення суду, а саме: чи підлягає складанню довідка про грошове забезпечення станом на дату звільнення, чи станом на 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022, та чи має складатися одна довідка чи окремі довідки на кожну дату.
Роз'яснити співвідношення пункту 5 з пунктами 2- 4 резолютивної частини рішення, зокрема:
чи є обов'язок, передбачений пунктом 5, самостійним, чи він виконується як наслідок перерахунку грошового забезпечення.
Роз'яснити механізм визначення посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме: чи застосовується виключно прожитковий мінімум, чи також підлягає врахуванню вимога щодо не менше 50% мінімальної заробітної плати».
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.03.2026 заяву передано судді Жуковій Є.О.
Розглянувши подану заяву про роз'яснення судового рішення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
У той же час, роз'яснення судового рішення може бути зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення.
Таким чином, роз'яснення рішення суду - це спосіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту та викладенні рішення суду в більш ясній і зрозумілій формі для його виконання.
У такому разі в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення та не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) для його виконання не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається з заявою про роз'яснення судового рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 27.02.2019 року у зразковій справі № 806/3265/17.
З судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Заявником не зазначено обґрунтованих доводів щодо незрозумілості саме змісту рішення суду, зокрема, які висновки чи мотиви судового рішення є незрозумілими, з яких суд виходив при прийнятті рішення та застосування положень законодавства, яким суд керувався.
Механізм, визначений ст. 254 КАС України, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення чи способу його виконання.
Резолютивна частина рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі №320/16029/24 містить чіткі, зрозумілі та однозначні формулювання, що, у свою чергу, не створює жодних перешкод у його добросовісному виконанні - суд вказав імперативні дії, які зобов'язаний вчинити відповідач.
Оскільки відсутні підстави для роз'яснення заявнику рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі № 320/16029/24 суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви представника Служби безпеки України про роз'яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у справі № 320/16029/24 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Жукова Є.О.