про залишення зустрічної позовної заяви без руху
10 квітня 2026 року м. Київ № 320/60380/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, поданого в межах адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ФОП ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 495 266,85 грн.
Ухвалою суду від 26.12.2024 відкрито спрощене провадження справі без проведення судового засідання.
Відповідачу було запропоновано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали подати до суду відзив на позовну заяву.
Копія ухвали суду від 26.12.2024 доставлена на електрону адресу zybrila@ukr.net яка зазначена у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що 06.01.2025 складено довідку про доставку судового рішення на електронну пошту.
В установлений судом п'ятнадцятиденний строк від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
09.12.2025 до суду надійшов зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 1740624024 від 07.03.2024 на суму 1020,00 грн, № 1742224024 від 07.03.2024 на суму 105 137,50 грн, № 1745024024 від 07.03.2024 на суму 29 861,12 грн, № 1745324024 від 07.03.2024 на суму 680,00 грн, № 1742124024 від 07.03.2024 на суму 1020,00 грн, № 1745624024 від 07.03.2024 на суму 358 328,23 грн, № 1746124024 від 07.03.2024 на суму 3060,00 грн, вимогу про сплату боргу № 17447 від 07.03.2024 на суму 327 834,31 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 1742324024 від 17.03.2024 на суму 105 508,43 грн.
У силу вимог ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов поданий через підсистему «Електронний суд» 02.10.2025 поза межами п'ятнадцятиденного строку на подання відзиву на позовну заяву. Зазначений строк для позивача обраховується з наступного дня після отримання ухвали про відкриття провадження, тобто з 06.01.2025 та сплинув 21.01.2025.
Статтею 178 КАС України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Зустрічний позов не відповідає вимогам процесуального закону та підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
У силу вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Крім того, за приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
У ч. 2 ст. 122 КАС України зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
За правилами п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Разом із тим, в постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
У вказаній постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 ПК України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в ст. 102 ПК України.
Також Верховий Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладена правова позиція, від якої відступила судова палата.
За таких обставин податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені до суду у строки, передбачені ч. 2 ст. 122 КАС України.
Водночас, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
При цьому, як свідчать наявні в матеріалах справи письмові докази, спірні податкові повідомлення-рішення надсилались за адресою місцезнаходження відповідача, яка відповідає даним ЄДР а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, поштові відправлення повертались до контролюючого органу.
Так, позивач зазначає, що данні податкові повідомлення-рішення не були ним отримані, оскільки ним було змінено місце його фактичного проживання.
Однак жодних доказів на підтвердження зазначених обставин не надає.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Таким чином суд зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими позивачу, оскільки надсилались за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленнями про вручення.
За змістом частин 1-2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, у силу вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Положеннями абзацу 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 3 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду юридичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 280,00 грн).
Частиною 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Даний позов було сформовано та подано через систему "Електронний суд" 01.01.2025.
Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3 028,00 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 3674 встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем додано до матеріалів справи квитанцію на суму 3 028,00 грн як за спір немайнового характеру, однак суд звертає увагу, що оскарження податкового повідомлення-рішення є майновим спором, оскільки ППР безпосередньо впливає на майнове становище платника податків, змінюючи суму грошового зобов'язання (нараховуючи штрафи, пеню чи податки).
Однак, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 1740624024 від 07.03.2024 на суму 1020,00 грн, № 1742224024 від 07.03.2024 на суму 105 137,50 грн, № 1745024024 від 07.03.2024 на суму 29 861,12 грн, № 1745324024 від 07.03.2024 на суму 680,00 грн, № 1742124024 від 07.03.2024 на суму 1020,00 грн, № 1745624024 від 07.03.2024 на суму 358 328,23 грн, № 1746124024 від 07.03.2024 на суму 3060,00 грн, вимогу про сплату боргу № 17447 від 07.03.2024 на суму 327 834,31 грн, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 1742324024 від 17.03.2024 на суму 105 508,43 грн, що свідчить про подання позову з декількома окремими вимогами майнового характеру.
Оскільки кожне таке повідомлення-рішення є окремим предметом спору, то судовий збір у такому випадку не може бути меншим ніж його мінімальний розмір, передбачений Законом України "Про судовий збір" за подання позову майнового характеру, у зв'язку з чим фактично позивач повинен сплатити судовий збір не від загальної суми усіх податкових повідомлень-рішень, обрахованої шляхом простого складання сум, а за кожне повідомлення-рішення окремо.
З урахуванням того, що позивачем частково сплачено судовий збір за оскарження податкових повідомлень - рішень, йому необхідно подати докази сплати судового збору у ромірі 9 244,00 грн
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Наведені обставини вказують на невідповідність зустрічної позовної заяви вимогам процесуального закону.
За правилами ч. 2 ст. 178 КАС України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених ч. 1 цієї статті, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 9 244,00 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 177, 178, 243, 248 КАС України, суддя
Зустрічний позов ФОП ОСОБА_1 - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів та оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 9 244,00 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Роз'яснити ФОП ОСОБА_1 , що якщо недоліки зустрічного позову, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, зустрічна позовна заява буде повернута відповідно до ч. 3 ст. 178 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала зустрічну позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.