09 квітня 2026 року м. Київ справа №320/37016/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправною бездіяльність,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів щодо неналежного розгляду скарги від 16 травня 2025 року та апеляції від 25 червня 2025 року;
- зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів провести повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" законодавства про захист прав споживачів у частині порушення прав ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів вжити заходів для захисту прав ОСОБА_1 як особи, що належить до вразливої категорії (учасник бойових дій, утримуючий дружину та двох неповнолітніх дітей), відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" (п. 3 ч. 1 ст. 1);
- зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів видати ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" припис про заборону припинення газопостачання за адресою АДРЕСА_1 , до врегулювання питання заборгованості.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що він є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , та через наявну заборгованість у зв'язку із складною фінансовою ситуацією, яка виникла внаслідок незаконних дій військової частини НОМЕР_2 , звернувся до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з проханням не припиняти газопостачання. У відповідь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" запропонувало позивачу реструктуризацію боргу, умовою якої є сплата 30% боргу, а саме, 3821,33грн, однак, на думку позивача, така пропозиція газопостачальної компанії не врахувала відсутність у нього можливості сплатити зазначену суму через відсутність доходів, яка спричинена незаконними діями з боку в/ч та його готовність укласти договір реструктуризації після виконання в/ч рішення суду від 10.12.2024 у справі №340/5106/24, про що останній повідомив ТОВ "ГК "Нафтогаз України". Газопостачальна компанія з такою пропозицією не погодилась та, за твердженням позивача, погрожувала йому відключенням газу, внаслідок чого ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі скаргою на ТОВ "ГК "Нафтогаз України", в якій просив: провести перевірку дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо порушення його прав, як споживача, зокрема через ігнорування газопостачальною компанією пропозиції про відтермінування оплати та погрози відключенням газу; зобов'язати ТОВ "ГК "Нафтогаз України" укласти договір реструктуризації заборгованості після виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 ; заборонити газопостачальній компанії припиняти газопостачання позивачу до врегулювання питання. Відповідач, розглянувши вказане звернення позивача, доручив Головному управлінню Держпродспоживслужби в м.Києві провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання газопостачальною компанією законодавства про захист прав споживачів, за результатами проведення якого було складено акт перевірки від 19.06.2025 № 1405-1-, та надано 23.06.2025 позивачу відповідь № 06.4/7703, відповідно до якої відсутні підстави вбачати в діях ТОВ "ГК "Нафтогаз України" порушення норм Закону України "Про захист прав споживачів". Не погоджуючись з такими висновками, позивач звернувся до відповідача з вимогою провести повторну позапланову перевірку дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з урахуванням статусу позивача Учасник бойових дій, сімейних обставин та невиконаного судового рішення про стягнення на його користь грошових коштів з військової частини НОМЕР_2 . Крім того, у своїй заяві позивач просив, щоб відповідач зобов'язав ТОВ "ГК "Нафтогаз України" укласти договір реструктуризації заборгованості після отримання позивачем грошових коштів від військової частини НОМЕР_2 або без сплати 30% заборгованості, а також щоб відповідач заборонив газопостачальній компанії припиняти газопостачання до повного врегулювання питання. Розглянувши звернення позивача, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відмовила останньому у проведенні повторної позапланової перевірки дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на підставі норм абз.13 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які забороняють повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тими самими фактами, що вже були підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю). Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді його скарг від 16.05.2025 та від 25.06.2025, а також у невжитті заходів державного нагляду (контролю) щодо ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в позові.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив.
Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.
Позивачем подано до суду відповідь на заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
16.05.2025 позивач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі скаргою на дії ТОВ "ГК "Нафтогаз України", в якій повідомив, що:
28.04.2025 звернувся до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з проханням не припиняти газопостачання через заборгованість у зв'язку зі складною фінансовою ситуацією;
у відповідь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" запропонувало позивачу реструктуризацію боргу, умовою якої є сплата позивачем 30% боргу, а саме, 3821,33 грн;
у відповідь на вказану пропозицію газопостачальної компанії позивач запропонував сплатити 30% боргу (3821,33грн.) після отримання ним коштів від військової частини НОМЕР_2 , яка рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №340/5106/24, що набрало законної сили 10.02.2025, зобов'язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення;
газопостачальна компанія з такою пропозицією не погодилась та, зі слів позивача, погрожувала йому відключенням газу.
Так, у скарзі від 16.05.2025 позивач просив Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачі:
- провести перевірку дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо порушення прав позивача, як споживача, зокрема через ігнорування газопостачальною компанією пропозиції позивача про відтермінування оплати та погрози відключенням газу;
зобов'язати ТОВ «ГК «Нафтогаз України» укласти договір реструктуризації заборгованості після виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 ;
заборонити газопостачальній компанії припиняти газопостачання позивачу до врегулювання питання.
Розглянувши звернення позивача від 16.05.2025, відповідач доручив Головному управлінню Держпродспоживслужби в м.Києві провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання газопостачальною компанією законодавства про захист прав споживачів.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.06.2025 № 1405-1-.
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві листом від 23.06.2025 № 06.4/7703 "Про розгляд звернення" повідомило позивача, що на виконання доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головним управлінням проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на підставі його звернень від 23.05.2025 вх. № С-1651 та від 27.05.2025 вх. № С-1684.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880.
Так, Товариство керується вимогами Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 3 розділу III Правил передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між споживачем та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою ІІКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 (далі - Типовий договір) розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Одночасно повідомлено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» з 01.11.2018 точку обліку газифікованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 було включено до реєстру споживачів постачальника Товариства.
Таким чином, TOB «ГК Нафтогаз України» є постачальником природного газу для газифікованого об'єкту за ЕІС - кодом 56ХМ20В53722961А з присвоєним особовим рахунком № 200030728.
Згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається відповідним Оператором газорозподільної системи через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи, по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 31.05.2025 обліковується заборгованість у сумі 14343,61 грн.
Відповідно до пункту 25 Розділу III Правил передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
Зазначено, що для укладення договору про реструктуризацію заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 необхідно сплатити 30% від наявної суми заборгованості та надати відповідні документи, про що позивача було повідомлено товариством письмово.
Ураховуючи викладене повідомлено позивача, що у Головного управління відсутні підстави вбачати у діях ТОВ «ГК «Нафтогаз України» порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів».
Не погоджуючись з такими висновками, позивач, 25.06.2025, звернувся до відповідача з вимогою провести повторну позапланову перевірку дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з урахуванням статусу позивача Учасник бойових дій, сімейних обставин та невиконаного судового рішення про стягнення на його користь грошових коштів з військової частини НОМЕР_2 .
Також, у своїй заяві від 25.06.2025 позивач просив, щоб відповідач зобов'язав ТОВ "ГК "Нафтогаз України" укласти договір реструктуризації заборгованості після отримання позивачем грошових коштів від військової частини НОМЕР_2 або без сплати 30% заборгованості, а також щоб відповідач заборонив газопостачальній компанії припиняти газопостачання до повного врегулювання питання.
Розглянувши звернення позивача, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, листом від 18.07.2025, відмовила останньому у проведенні повторної позапланової перевірки дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на підставі норм абз.13 ч.1 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", які забороняють повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тими самими фактами, що вже були підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у неналежному розгляді його скарг від 16.05.2025 та від 25.06.2025, а також у невжитті заходів державного нагляду (контролю) щодо ТОВ "ГК "Нафтогаз України", позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З аналізу зазначених норм належить зробити висновок, що право на захист виникає у випадку порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод та інтересів особи, яка звертається за захистом порушеного її права.
При цьому протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 суд касаційної інстанції зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Разом з тим, для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №160/6885/19.
Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VII (далі - Закон №2189-VIIІ) захист прав споживачів житлово- комунальних послуг здійснюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877 -V від 05 квітня 2007 року. (далі - Закон № 877 -V).
Повноваження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, визначається Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення 667).
Реалізація державної політики, зокрема, у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснення відповідно до закону державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, визначено серед основних завдань Держпродспоживслужби (підпункти 1, 2 пункту 3 Положення 667).
За змістом абзаців першого, другого підпункту 6 пункту 4 Положення 667 Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів, зокрема, перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг.
Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення 667).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (абз.3 ст. 1 Закону № 877-V).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Як було встановлено судом, 16.05.2025 позивач звернувся до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів зі скаргою на дії ТОВ "ГК "Нафтогаз України", в якій повідомив, що:
28.04.2025 звернувся до ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з проханням не припиняти газопостачання через заборгованість у зв'язку зі складною фінансовою ситуацією;
у відповідь ТОВ "ГК "Нафтогаз України" запропонувало позивачу реструктуризацію боргу, умовою якої є сплата позивачем 30% боргу, а саме, 3821,33 грн;
у відповідь на вказану пропозицію газопостачальної компанії позивач запропонував сплатити 30% боргу (3821,33грн.) після отримання ним коштів від військової частини НОМЕР_2 , яка рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 у справі №340/5106/24, що набрало законної сили 10.02.2025, зобов'язана нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення;
газопостачальна компанія з такою пропозицією не погодилась та, зі слів позивача, погрожувала йому відключенням газу.
Так, у скарзі від 16.05.2025 позивач просив Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачі:
- провести перевірку дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" щодо порушення прав позивача, як споживача, зокрема через ігнорування газопостачальною компанією пропозиції позивача про відтермінування оплати та погрози відключенням газу;
зобов'язати ТОВ «ГК «Нафтогаз України» укласти договір реструктуризації заборгованості після виконання рішення суду військовою частиною НОМЕР_2 ;
заборонити газопостачальній компанії припиняти газопостачання позивачу до врегулювання питання.
Розглянувши звернення позивача від 16.05.2025, відповідач доручив Головному управлінню Держпродспоживслужби в м.Києві провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання газопостачальною компанією законодавства про захист прав споживачів.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.06.2025 № 1405-1-.
Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві листом від 23.06.2025 № 06.4/7703 "Про розгляд звернення" повідомило позивача, що на виконання доручення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Головним управлінням проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) дотримання законодавства про захист прав споживачів ТОВ «ГК «Нафтогаз України» на підставі його звернень від 23.05.2025 вх. № С-1651 та від 27.05.2025 вх. № С-1684.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 № 880.
Так, Товариство керується вимогами Правил постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила).
Відповідно до пункту 3 розділу III Правил передбачено, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між споживачем та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором.
Договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою ІІКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 (далі - Типовий договір) розміщений на офіційному вебсайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Одночасно повідомлено, що на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» з 01.11.2018 точку обліку газифікованого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 було включено до реєстру споживачів постачальника Товариства.
Таким чином, TOB «ГК Нафтогаз України» є постачальником природного газу для газифікованого об'єкту за ЕІС - кодом 56ХМ20В53722961А з присвоєним особовим рахунком № 200030728.
Згідно з даними про фактичний місячний відбір/споживання природного газу, що надається відповідним Оператором газорозподільної системи через інформаційну платформу Оператора газотранспортної системи, по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 31.05.2025 обліковується заборгованість у сумі 14343,61 грн.
Відповідно до пункту 25 Розділу III Правил передбачено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.
Зазначено, що для укладення договору про реструктуризацію заборгованості за особовим рахунком № НОМЕР_1 необхідно сплатити 30% від наявної суми заборгованості та надати відповідні документи, про що позивача було повідомлено товариством письмово.
Ураховуючи викладене повідомлено позивача, що у Головного управління відсутні підстави вбачати у діях ТОВ «ГК «Нафтогаз України» порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів».
Не погоджуючись з такими висновками, позивач, 25.06.2025, звернувся до відповідача з вимогою провести повторну позапланову перевірку дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" з урахуванням статусу позивача Учасник бойових дій, сімейних обставин та невиконаного судового рішення про стягнення на його користь грошових коштів з військової частини НОМЕР_2 .
Також, у своїй заяві від 25.06.2025 позивач просив, щоб відповідач зобов'язав ТОВ "ГК "Нафтогаз України" укласти договір реструктуризації заборгованості після отримання позивачем грошових коштів від військової частини НОМЕР_2 або без сплати 30% заборгованості, а також щоб відповідач заборонив газопостачальній компанії припиняти газопостачання до повного врегулювання питання.
Розглянувши звернення позивача, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, листом від 18.07.2025, відмовила останньому у проведенні повторної позапланової перевірки дій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" на підставі норм абз.13 ч.1 ст.6 Закону № 877-V, які забороняють повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тими самими фактами, що вже були підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю).
Проаналізувавши зазначене, суд зауважує, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах своєї компетенції. Відповідачем вжито заходів щодо повного, всебічного, об'єктивного розгляду заяв позивача, відповідно до предмету цих заяв, отже, відсутні правові підстави вважати, що відповідачем допущено будь-яку протиправну бездіяльність.
Ураховуючи вищенаведене, за відсутності протиправної бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо розгляду звернення особи, суд визнає відсутніми підстави для зобов'язання відповідача провести повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" законодавства про захист прав споживачів у частині порушення прав ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів вжити заходів для захисту прав ОСОБА_1 як особи, що належить до вразливої категорії (учасник бойових дій, утримуючий дружину та двох неповнолітніх дітей), відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" (п. 3 ч. 1 ст. 1), суд зазначає таке.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі - Закон 2671-VIII) вразливі групи населення - особи/сім'ї, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників.
Відповідно до п.5 Порядку організації надання соціальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2020 №587 (далі - Порядок 587, чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначено суб'єктів виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають у складних життєвих обставинах, до яких Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не належить.
Відповідно до п.6 Порядку 587 виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, проводиться суб'єктами у процесі виконання ними службових/посадових обов'язків (вжиття заходів реагування на отримані особисті заяви/звернення, телефонні, письмові, електронні, усні повідомлення про таких осіб/такі сім'ї, матеріали в засобах масової інформації).
Відповідно до п.7 Порядку 587 соціальний менеджер/фахівець із соціальної роботи у разі виявлення ним особи/сім'ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, протягом семи робочих днів з дати виявлення проводить оцінювання потреб особи/сім'ї у соціальних послугах відповідно до порядку, затвердженого Мінсоцполітики.
Відповідно до п.8 Порядку 587 за результатами оцінювання потреб у соціальних послугах особи/ сім'ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, соціальний менеджер/фахівець із соціальної роботи складає акт оцінки потреб сім'ї/ особи, зокрема за допомогою цифрового інструменту «Ведення випадку», що є складовою Єдиної інформаційної системи соціальної сфери відповідно до Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери, затвердженого постановою КМУ від 14.04.2021 №404, який не пізніше ніж наступного робочого дня подається, зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики, до уповноваженого органу для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг.
Якщо за результатами оцінювання потреб особи/сім'ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, підтверджується перебування особи/сім'ї у складних життєвих обставинах або належність особи/сім'ї до вразливих категорій населення, соціальний менеджер/ фахівець із соціальної роботи надає такій особі/сім'ї допомогу в оформленні заяви про надання соціальних послуг і пакета документів, що додаються до неї відповідно до пункту 28 цього Порядку, через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики.
Відповідно до п.37 Порядку 587 про прийняте рішення особа, її законний представник, уповноважена особа органу опіки та піклування інформується уповноваженим органом не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття шляхом надання (надсилання), зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики, повідомлення про надання/відмову в наданні соціальних послуг у паперовій або електронній формі. У повідомленні про надання/відмову в наданні соціальних послуг обов'язково зазначаються підстави відмови.
Відповідно до п.38 Порядку 587 рішення про надання соціальних послуг разом з інформацією про особу/сім'ю (призначені виплати та державну допомогу, встановлення статусу внутрішньо переміщеної особи, особи з інвалідністю тощо) також надсилається надавачу (надавачам) у паперовій та/або електронній формі, зокрема засобами Соціального порталу Мінсоцполітики, не пізніше ніж через три робочих дні з дати його прийняття.
Відповідно до ч.6 ст.16 Закону 2671-VIII базовими є такі соціальні послуги:
1) догляд вдома, денний догляд;
2) підтримане проживання;
3) соціальна адаптація;
4) соціальна інтеграція та реінтеграція;
5) надання притулку;
6) екстрене (кризове) втручання;
7) консультування;
8) соціальний супровід;
9) представництво інтересів;
10) посередництво;
11) соціальна профілактика;
12) натуральна допомога;
13) фізичний супровід осіб, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;
14) переклад жестовою мовою;
15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;
16) супровід під час інклюзивного навчання;
18) медіація.
Відповідно до п.18 Порядку 587 Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують ведення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг на рівні відповідної адміністративно-територіальної одиниці та в доступній формі інформують населення про соціальні послуги, якими можуть скористатися жителі відповідної адміністративно-територіальної одиниці, їх зміст і порядок надання, про надавачів.
Відповідно до п.43 Порядку 587 інформація про прийняте рішення щодо надання соціальних послуг або відмову в їх наданні, соціальні послуги, що надаватимуться особі/сім'ї, а також про суб'єктів, що їх надаватимуть, фіксується в Реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг протягом доби з моменту прийняття відповідного рішення.
Аналізуючи вищенаведене, статус особи/сім'ї, що належить до вразливої категорії населення, дозволяє цій особі/сім'ї отримати соціальні послуги, базовий перелік яких передбачений Законом 2671-VIII.
Крім того, законодавством України передбачений механізм виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення, спосіб їх обліку та прийняття рішень про надання/відмову у наданні соціальних послуг цим особам/сім'ям.
Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не надано доказів: належності його до вразливої категорії населення; внесення інформації про нього, як про особу, що належить до вразливої категорії населення, до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; отримання ним соціальних послуг як особою, що належить до вразливої категорії населення.
За наведених обставин, беручи до уваги те, що відповідач не може вважати позивача особою, яка належить до вразливої категорії населення, а також те, що відповідач не належить до суб'єктів виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають у складних життєвих обставинах, суд дійшов висновку, що позов в цій частині також задоволенню не підлягає.
Суд, також, відмовляє в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів видати ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" припис про заборону припинення газопостачання за адресою Кіровоградська обл., Кропивницький р-н, с. Оситняжка, вул. Центральна, буд. 103а, до врегулювання питання заборгованості, оскільки у відповідача відсутні такі повноваження відповідно до положень пункту 4 Положення 667.
Ураховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в позові, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.