про забезпечення позову
09 квітня 2026 року справа № 320/45965/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 та пункт 10, в частині притягнення до повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30 травня 2023 року №227 «Про результати службового розслідування»;
- визнати протиправним та скасувати пункт 6 в частині притягнення до повної матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30 травня 2023 року №132 «Про притягнення військовослужбовців військової частини до матеріальної та дисциплінарної відповідальності».
11.12.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Донця В.А.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 (суддя Донець В.А.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 направлено в електронний кабінет Військової частини НОМЕР_1 - 19.01.2024 о 09:03 год.
Доказів направлення Військовій частині НОМЕР_1 копії позовної заяви або отримання відповідачем-1 копії позовної заяви в суді матеріали справи не містять.
Копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 відповідачу-2 - Військовій частині НОМЕР_2 та копію позовної заяви направлено поштовим відправленням та отримано останнім 06.02.2024.
05.03.2024 на адресу суду від відповідача-2 Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву із доказами направлення тільки позивачу.
21.02.2025 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 прийнято адміністративну справу №320/45965/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі на 24.07.2025.
24.07.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача-1 на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2025 надано витребувані судом докази.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 судове засідання відкладено у зв'язку з необхідністю витребування доказів від представника позивача на 14.08.2025.
01.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача надано докази надіслання відповідачу-1 примірнику позовної заяви з додатками.
07.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача-2 (в/ч НОМЕР_2 ) подано відзив на позовну заяву.
11.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив Відповідача-2.
13.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача-1 (в/ч НОМЕР_1 ) подано відзив на позовну заяву. Судді передано тільки відзив на позовну заяву відповідача-1 (в/ч НОМЕР_1 ) без роздрукованих додатків.
14.08.2025 судове засідання знято з розгляду у зв'язку із перебуванням судді Кушнової А.О. у щорічній відпустці. Призначено наступне судове засідання на 09.09.2025.
19.08.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив Відповідача-1.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 витребувано докази у справі від відповідача-1 (в/ч НОМЕР_1 ), а саме копії всіх матеріалів службового розслідування за фактом неналежного виконання військовослужбовцями службових обов'язків при використанні автомобільної техніки та забезпеченні пальним і технічними засобами військової частини НОМЕР_3 (в повному обсязі) у паперовому вигляді, засвідчених належним чином; копії всіх додатків до відзиву на позовну заяву, подані в/ч НОМЕР_1 через підсистему "Електронний суд" 13.08.2025 в паперовому вигляді, засвідчені належним чином. Відкладено судове засідання на 10.10.2025.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 повторно витребувано докази у справі від відповідача-1 (в/ч НОМЕР_1 ) та відкладено судове засідання на 28.10.2025.
27.10.2025 на адресу суду надійшли витребувані докази від відповідача-1 (в/ч НОМЕР_1 ), а саме копії матеріалів службового розслідування на 372 арк.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2025 відкладено судове засідання на 04.12.2025 у зв'язку з заявленим представником позивача клопотанням про надання часу для ознайомленням з наданими суду доказами.
04.12.2025 судове засідання знято з розгляду у зв'язку з технічним збоєм в підсистемі ВКЗ, призначено наступне судове засідання на 12.12.2025.
11.12.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання про витребування доказів у справі від відповідача в/ч НОМЕР_2 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів від 11.12.2025 задоволено. Витребувано докази від відповідача-2 (Військової частини НОМЕР_2 ) та відкладено судове засідання на 16.01.2025.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2026 судове засідання відкладено у зв'язку із клопотанням представника позивача на 27.02.2026.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 судове засідання відкладено у зв'язку із клопотанням представника позивача на 31.03.2026.
31.03.2026 судове засідання знято з розгляду у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кушнової АО. Призначено наступне судове засідання на 28.04.2026.
Суд зазначає, що 31.03.2026 до Київського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить суд:
- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 10 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023 №227 "Про результати службового розслідування" в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 і пункту 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132 "Про притягнення військовослужбовців військової частини до матеріальної та дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 , та заборонити Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2 вчиняти певні дії, на виконання пункту 10 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023 №227 та пункту 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132, а саме щодо утримування з грошового забезпечення ОСОБА_1 грошові кошти, до набрання законної сили рішення суду по справі.
За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову із протоколом від 31.03.2026 визначено головуючим щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кушнової А.О., заяву ОСОБА_1 від 31.03.2026 про забезпечення позову передано судді на розгляд 07.04.2026.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову спрямоване лише на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення по даній справі. Зупинення дії пункту 10 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023 №227 «Про результати службового розслідування» та пункту 6 наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132 «Про притягнення військовослужбовців військової частини до матеріальної та дисциплінарної відповідальності» в частині притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності та заборона відповідачам вчиняти певні дії, на підставі спірних наказів, носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямовує на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову та недопущення настання негативних наслідків для позивача.
Заявник вказує, що станом на момент подання даної заяви до суду, виконуються спірні накази в частині пунктів оскаржуваних наказів, що фактично виражається у примусовому щомісячному стягненні частини грошового забезпечення (оплати праці) позивача. А відтак, на думку заявника, утримання грошового забезпечення завдає останньому матеріальної шкоди, існує очевидна загроза порушення його прав та законних інтересів на своєчасне одержання грошового забезпечення (оплату праці) в розмірі не нижчому від визначеної законодавством для військовослужбовців, що призводить до зниження рівня життя позивача та членів його сім?ї, а також інших негативних наслідків, пов?язаних із задоволенням матеріальних потреб; водночас невжиття таких заходів може істотно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача тощо.
Заявник просить суд також врахувати і те, що у разі ухвалення в подальшому судового рішення, за наслідком розгляду судом по суті заявлених позовних вимог на користь позивача, останньому необхідно буде докласти значних зусиль для повернення стягнутих з нього грошових коштів. Просить врахувати, що відповідач фінансується з державного бюджету, а відтак рух грошових коштів військової частини здійснюється через Державну казначейську службу України. Враховуючи те, що військова частина як державна установа має рахунки визначені із своїм цільовим призначенням, а тому фактично унеможливлюватиме та значно ускладнюватиме повернення позивачу стягнених на підставі оскаржених пунктів наказів коштів, без виділення розпорядником коштів військової частини (вищестоящим органом) та погодження територіальної Державної казначейської служби.
Крім того, заявник просить суд врахувати і зворотній бік заявлених способів забезпечення позову, зокрема відсутність потенційної загрози уникнення позивачем матеріальної відповідальності, у разі відмови в задоволенні позову, так як позивач є військовослужбовцем і наразі проходить службу у Військовій частині НОМЕР_4 , можливо здійснювати подальше стягнення з його грошового забезпечення на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023 №227 та наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132, без необхідності звертатись до суду для стягнення коштів. Тобто, в разі відмови у задоволенні позову, відповідач зможе стягнути різницю суми, що залишилась, адже має прямий доступ до формування суми грошового забезпечення (оплати праці).
На думку заявника, вказані заходи забезпечення адміністративного позову відповідають предмету адміністративного позову, є співмірними, та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до вирішення справи по суті; при цьому, правова оцінка оскаржуваних пунктів наказів відповідачів підлягатиме встановленню під час судового розгляду справи, а невжиття заявлених мною заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення моїх прав, за захистом яких він звернувся до суду.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, які суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, згідно правової позиції Верховного Суду у справі №826/14951/18 (постанова від 20 березня 2019 року) до вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Також Верховним Судом (постанови від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20 та від 25 травня 2023 року у справі №520/4563/21) наголошено, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд також враховує і те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер.
Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів заяви вбачається, що 28.03.2023 Північним офісом Державної аудиторської служби України складено акт №71-30/140, за результатом планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_2 за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.
15.03.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) видано наказ №106 «Пpo призначення службового розслідування». За результатами проведення службового розслідування був складений Акт службового розслідування від 15.05.2023 №11865.
30.05.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ №227 «Про результати службового розслідування», яким, зокрема, накладено дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь» та зобов?язано командира військової частини НОМЕР_2 вжити заходи із притягненням до повної матеріальної відповідальності старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
30.05.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_2 №132 «Про притягнення військовослужбовців військової частини до матеріальної та дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності.
Згідно з пунктом 3 наказу від 30.05.2023 №132, за порушення вимог статей 16, 76, 77 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пункту 3.1.8, 3.2.11 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.07.1997 №300, пунктів 8.1, 8.3 Інструкції про використання автомобільної техніки у Міністерстві оборони та Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.12.2016 №678, що проявилось у незабезпеченні належного зберігання та використання пального, нездійсненні належного контролю за правильністю та ефективністю використання транспорту у військовій частині НОМЕР_2 , відданні та виконанні явно злочинних наказів за підпорядкованістю щодо внесення неправдивих відомостей до дорожніх листів на автомобілі роти забезпечення військової частини НОМЕР_2 та включення до донесень про наявність та рух військового майна в роті забезпечення військової частини НОМЕР_2 дорожніх листів на автомобілі, які фактично не використовувалися, створення у співучасті з іншими посадовими особами військової частини НОМЕР_2 штучних умов для незаконного списання пального, внаслідок чого завдано шкоду державі в особі військової частини НОМЕР_2 , на начальника тилу - заступника начальника логістики військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_1 , накладено дисциплінарне стягнення «пониження у військовому званні на один ступінь».
Згідно з пунктом 10 наказу від 30.05.2023 №132, на виконання статей 10 та 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду завдану державі», командиру військової частини НОМЕР_2 забезпечити вжиття заходів із притягненим до повної матеріальної відповідальності за завдання шкоди державі, яка спричинена незаконним списанням палива у військовій частині НОМЕР_2 протягом травня-листопада 2022 року, за всіма винними у службовому розслідуванні фактами пропорційно особам, які винні у завданні шкоди по кожному конкретному факту, зокрема старшого лейтенанта ОСОБА_1 .
Згідно з пунктом 6 витягу з наказу від 30.05.2023 №132 притягнуто старшого лейтенанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності відповідно до довідки-розрахунку (додаток 1).
Згідно витягу з довідки-розрахунку про встановлену суму збитків Державі, пропорційно вині посадових осіб, що їх завдали, зокрема ОСОБА_1 - 227272,36 грн.
Підпунктом 8.1 пункту 8 витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (із основної діяльності) від 30.05.2023 №132 віддано наказ начальнику фінансової-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини: стягувати суму завданих збитків відповідно довідки-розрахунку (додаток 1) старшого лейтенанта ОСОБА_1 у розмірі 20% від місячного грошового забезпечення до повного відшкодування.
Згідно довідки військової частини № НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) від 29.03.2026 №11/845 про здійснені відрахування та перерахування до бюджету коштів по завданим збиткам згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132 за період з жовтня 2023 року по лютий 2026 року утримано збитків з грошового забезпечення ОСОБА_1 та перераховано до бюджету 83044,81 грн. залишок заборгованості станом на березень 2026 року - 134699,85 грн.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.
Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
З огляду на те, що утримання з грошового забезпечення позивача сум матеріальної шкоди може відбутись до ухвалення рішення судом та набрання ним законної сили, суд погоджується, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Забезпечення дії Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» є надважливим завданням у воєнний час, однак, у даному випадку, відповідні стягнення мають становити баланс між приватним інтересом військовослужбовця та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що утримання із заявника в примусовому порядку шкоди на підставі пункту 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132 "Про притягнення військовослужбовців військової частини до матеріальної та дисциплінарної відповідальності", може істотно ускладнити поновлення порушених прав заявника в разі задоволення адміністративного позову, тому вважає за доцільне заборонити Військовій частині НОМЕР_2 здійснювати утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
На переконання суду такий захід забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у майбутньому, не спричиняє негативних наслідків для інших осіб, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, є адекватним та співмірним з позовними вимогами, і спрямований виключно на збереження існуючого становища позивача до завершення розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, дослідивши зміст заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача та необхідність надання позивачеві тимчасового захисту з метою збереження існуючого становища на період розгляду справи.
У той же час, заява в частині зупинення дії пункту 10 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2023 №227 "Про результати службового розслідування" в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 і пункту 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 30.05.2023 №132 "Про притягнення військовослужбовців військової частини до матеріальної та дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_1 - задоволенню не підлягає, адже наведені заявником доводи про протиправність оскаржуваних пунктів наказу потребують з'ясування та перевірки їх доказами на стадії розгляду справи по суті та не можуть бути підставою для зупинення дії вказаних пунктів наказу до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, як заходів забезпечення позову.
Таким чином, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 151, 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 31.03.2026 про забезпечення позову задовольнити частково.
2. Заборонити Військовій частині НОМЕР_1 та Військовій частині НОМЕР_2 здійснювати утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі №320/45965/23.
3. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
4. Стягувач (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
5. Боржники (за даною ухвалою, яка є виконавчим документом):
Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 );
Військова частина НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
6. Оригінал та копію даної ухвали видати (направити) позивачу, копію ухвали видати (направити) відповідачу.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 09 квітня 2029 року.
Ухвала у справі набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Кушнова А.О.