про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2026 року справа №320/8752/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №27 від 23.01.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ №16 о/с від 27.01.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Відповідно до частини першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини дев'ятої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21 (з подальшими змінами, внесеними згідно з Рішеннями Вищої ради правосуддя №83/0/15-22 від 25.01.2022, №166/0/15-22 від 22.02.2022, №977/0/15-23 від 12.10.2023, №700/0/15-24 від 07.03.2024) до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду, матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу (справа №320/8752/26) передано судді Кушновій А.О. у вигляді роздрукованої позовної заяви на 16 аркушах (без додатків), що свідчить про відсутність у суді можливості формування справ у паперовій формі, які формуються учасниками процесу через підсистему «Електронний Суд».
У зв'язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.
Відповідно до п/п. 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (п.15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (п.15.3).
При цьому, суд звертає увагу, що Рада суддів України у рішенні від 05.08.2022 №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендувала судам у разі відсутності можливості у суді роздрукувати документи, що надійшли до суду в електронній формі через значний їх обсяг, звертатися до учасників судових проваджень з пропозицією додатково подати відповідні документи для суду у паперовій формі.
Цим самим рішенням Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень:
- з розумінням поставитися до існуючих проблем фінансування судової гілки влади в умовах воєнного стану;
- при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
При цьому суд зазначає, що опубліковані Радою суддів України рекомендації мають рекомендаційний характер і враховуються судом у сукупності із нормами чинного законодавства.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. У той же час заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У даному випадку, позовна заява з додатками надійшла до суду через підсистему «Електронний Cуд», водночас, її граничний обсяг перевищує 30 аркушів.
Відтак, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.
За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України.
Преамбулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесено зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду.
Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв'язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.
Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв'язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України).
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
З аналізу норм абзацу другого частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП випливає, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, для оскарження до адміністративного суду обох наказів Головного управління Національної поліції в Київській області №27 від 23.01.2023 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та №16 о/с від 27.01.2023 про звільнення позивача зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, передбачено 15 днів з дня ознайомлення позивача з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, з 01.05.2022 Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень.
Питання щодо застосування строків, установлених Дисциплінарним статутом НП у правовідносинах, що виникли у зв'язку з притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, вже досліджувалося Верховним Судом.
Так, у справі №120/7567/22 суд сформував висновок, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України.
Вказаний висновок був підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 грудня 2023 року у справі №420/15422/22, від 25 січня 2024 року у справі № 260/4067/23 та інших.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом оскарження у цій справі є накази Головного управління Національної поліції в Київській області №27 від 23.01.2023 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та №16 о/с від 27.01.2023 про звільнення позивача зі служби в поліції у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Відтак, позивач про порушення своїх прав дізнався 27.01.2023, коли останнього було ознайомлено із наказом про звільнення від 27.01.2023 №16 о/с, який своєю чергою прийнято у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
У даному випадку, останнім днем для оскарження вказаних наказів є 13.02.2023.
До суду з даним позовом позивач звернувся через підсистему «Електронний суд» 14.02.2026.
Тобто позивач звернувся до суду з даним позовом з пропуском п'ятнадцятиденного строку звернення до суду з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, але у позовній заяві зазначено причини пропуску такого строку та прохання поновити такий.
В обґрунтування поважності причин пропуску строк звернення до суду позивач у позовній заяві вказує про те, що строк на подання позову слід обраховувати з моменту отримання постанови Сквирського районного суду Київської області від 25.02.2025 у справі №376/286/23, а саме з 29.01.2026, оскільки питання протиправності оскаржуваних наказів виникло після фактичного дізнання про судове рішення за результатом розгляду справи, адміністративний матеріал відносно якого було покладено в основу звільнення.
При цьому, позивач зауважив, що в судовому рішенні не було доведено його вину, а відповідно він вважається невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Однак, суд відхиляє такі доводи позивача про те, що для звернення до суду позивач мав спочатку отримати постанову Сквирського районного суду Київської області від 25.02.2025 у справі №376/286/23, що перешкоджало йому вчасно звернутися до суду, оскільки відсутність таких матеріалів не позбавляє позивача права звернутися до суду у визначені строки.
Позивач не був позбавлений можливості подати позов у межах установленого законом строку, а отримання додаткових документів та доказів могло здійснюватися вже в процесі судового розгляду шляхом подання відповідних клопотань та витребування доказів судом.
В даному випадку, маючи відповідну освіту, позивач чи його представник, не міг не усвідомлювати, що зволікання зі зверненням до суду із позовною заявою, невчинення ним дій щодо оскарження спірних наказів відповідача, призведе до порушення строків, встановлених Дисциплінарним статутом та наслідків, визначених КАС України.
Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду, оскільки вони не свідчать про наявність об'єктивних, незалежних від волі позивача перешкод для реалізації права на судовий захист у встановлений процесуальним законом строк.
Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання 15-тиденного строку звернення до суду.
Також, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В свою чергу, відповідно до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Таким чином, лише вимоги щодо скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, звільняються від сплати судового збору.
За вимогу про визнання протиправним та скасування наказу №27 від 23.01.2023 Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Бучанського районного управління поліції, позивачу необхідно сплатити судовий збір.
Отже, сума судового збору за звернення з даною вимогою становить 1064,96 грн ((3328,00 грн х 0,4)х0,8).
Проте, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору за подання даного адміністративного позову не додано.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Так, згідно з ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VІ (далі-Закон №5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 частини 7 статті 21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі;
- надати суду обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку з доданням відповідних доказів на підтвердження обставин дотримання 15-тиденного строку звернення до суду;
- надати докази сплати судового збору у сумі 1064,96 грн.;
- надати копію паспорта громадянина України - ОСОБА_1 .
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.