про відкриття спрощеного позовного провадження
без повідомлення учасників справи
09 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/13581/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення, у період з 29.01.2020 до 19.05.2023, нарахування ОСОБА_1 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення, з використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2018 року, для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок усіх виплачених складових грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 19.05.2023, шляхом визначення нового розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, враховуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням вже виплачених сум та виплатити ОСОБА_1 різницю між перерахованим та фактично виплаченим розміром грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 19.05.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму перерахованого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 29.01.2020 по день фактичної виплати перерахунку грошового забезпечення;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 13 вересня 2016 року до 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року до 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року до 23 травня 2024 року - з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з 13 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням базового місяця - січня 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року до 31 грудня 2022 року та з 01 січня 2024 року до 23 травня 202 року, виходячи з фіксованої величини 3643,46 грн. щомісячно, із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 13 вересня 2016 року по день фактичної виплати індексації.
Через підсистему «Електронний суд» позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначив, що він безперервно проходив військову службу з 2016 по 2026 рік, виконував бойові завдання, перебував у зоні бойових дій та був обмежений у можливості звернення за правовою допомогою.
Під час служби позивач отримав тяжкі поранення, проходив тривале лікування та оперативні втручання, що також унеможливлювало своєчасне звернення до суду. Крім того, місце служби знаходилось на значній відстані від місця проживання, а умови служби передбачали постійне перебування в розташуванні військової частини.
Позивач наголошує, що не був належним чином повідомлений про складові та розмір нарахованого грошового забезпечення, не отримував відповідних документів при звільненні, зокрема грошового атестата з деталізацією виплат. Лише 31.03.2026, після отримання відповіді на адвокатський запит, йому стало відомо про порушення його прав та неправильність нарахувань.
Крім того, позивач зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція статті 233 Кодексу законів про працю України, яка передбачала право звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку, позивач також послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12.12.2025 року у справі №460/7194/24, згідно з якою, з огляду на щомісячний характер нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, правовідносини щодо невиплати сум грошового забезпечення за період з 19.07.2022 року по останній день місяця, що передував місяцю звільнення, регулюються приписами частини першої статті 233 КЗпП України, яка, у свою чергу, визнана неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 11.12.2025 року у справі №1-7/2024(337/24).
Разом із тим, Верховний Суд у зазначеній постанові також вказав, що нарахування та виплата грошового забезпечення за фактично відпрацьований час у місяці звільнення підлягає виплаті роботодавцем у складі повного розрахунку відповідно до статті 116 КЗпП України, а тому цей період охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Отже, з урахуванням визнання неконституційною частини першої статті 233 КЗпП України, а також беручи до уваги наведену правову позицію Верховного Суду, строк звернення до суду із позовом за період з 19.07.2022 року по останній день місяця, що передував місяцю, у якому відбулося звільнення, відсутній.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За таких обставин суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду із цим позовом початок перебігу відповідного строку слід обчислювати з місяця, у якому відбулося звільнення, а відповідний строк охоплюється частиною другою статті 233 КЗпП України, яка визначає, що тримісячний строк звернення до суду починається з моменту отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, а тому вважає за необхідне поновити його.
Також позивач подав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з березня 2018 року і до дня виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 із зазначенням застосовуваного базового місяця для обрахування індексації.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Положеннями частини 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно з ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Положеннями частини 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
З метою встановлення фактичних обставин справи, які мають істотне значення для вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та витребувати у Військової частини НОМЕР_1 :
- інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з березня 2018 року і до дня виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 із зазначенням застосовуваного базового місяця для обрахування індексації.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява подана у порядку, передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України, та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 171, 243, 248, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та поновити його.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задовольнити.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 надати суду:
- інформацію щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовувався при обрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з березня 2018 року і до дня виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
- інформацію щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у складі військової частини НОМЕР_1 із зазначенням застосовуваного базового місяця для обрахування індексації.
Запитувану інформацію та документи надати (направити) на адресу суду у п'яти денний строк, з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_1 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів встановлених статтями 77, 80 Кодексу України адміністративного судочинства України або заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач у строк встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання, про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Р.М.Шимонович