Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2026 року Справа№200/1414/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Логойди Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
27 лютого 2025 року ОСОБА_1 через свого представника (адвоката) та підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , які виразилися у невнесенні відомостей про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 20 червня 2023 року як непридатного до військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з 20 червня 2023 року як непридатного до військової служби;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити заходи щодо зняття його з розшуку в якості особи, яка скоїла адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.
Позов обґрунтовував тим, що рішенням військово-лікарської комісії на базі КНП Дунаєвецької багатопрофільної лікарні Дунаєвецької міської ради від 20 червня 2023 року (під час тимчасової евакуації з місця проживання у Донецькій області) був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за ст. 47а Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (що був чинним на той час).
Проте, отримавши витяг з електронного застосунку «Резерв +», дізнався про відсутність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку та про перебування на військовому обліку у відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Співробітниками відповідача здійснювалися заходи щодо призову його (позивача) на військову службу, на його адресу направлялися повістки про прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а у електронному застосунку «Резерв+» з'явилася примітка про порушення ним правил військового обліку, у зв'язку з чим він був внесений до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як такий, що об'явлений у розшук.
У зв'язку з цим, 09 лютого 2026 року він звернувся до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку.
Проте відомості про його виключення з військового обліку до Реєстру внесені не були; відповідь не надана.
Вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач (через свого представника) подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що на заяву позивача, що датована 24 листопада 2025 року та подана 09 лютого 2026 року, надана відповідь від 11 лютого 2026 року № 01/756, яку надіслано оператором АТ «Укрпошта» на адресу позивача, що вказана у заяві ( АДРЕСА_1 ).
Згідно з положеннями ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» позивач повинен був з'явитися до відповідача, знятися з обліку і лише після цього вирушати в евакуацію в інше місто, у якому після прибуття повинен був стати на військовий облік. Однак позивач не виконав вимоги законодавства.
Згідно з даними облікової картки позивача, він був зарахований в запас відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» по досягненню 27 років як військовозобов'язаний, який ухилявся від призову, і матеріали про це були направлені до правоохоронних органів (зарахування в запас засвідчено протоколом від 30 червня 2023 року №6).
Вважав, що у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного міститься недостовірна інформація від 15 березня 2019 року про зарахування позивача в запас за п. 1 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», оскільки згідно з позовною заявою позивач вибув до міста Дунаївці в Хмельницьку область лише у 2022-му році. Перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) (Хмельницька область) не міг володіти такою інформацією, і така інформація не могла бути відображена ним у тимчасовому посвідченні призовника, оскільки, згідно з обліковою карткою, позивач ухилявся від призову і у 2019 році ніяким чином не міг бути у ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке мало би поставити відповідні відмітки у його посвідченні призовника.
До того ж дані, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, мають певні суперечності: у п. 13 стоїть печатка саме про зняття з військового обліку військовозобов'язаних, а не про виключення, а п. 14 засвідчує про виключення. Зняття та виключення не є тотожними поняттями і відповідно до ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» мають різні значення.
Довідка військово-лікарської комісії при першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 мала бути засвідчена рішенням або постановою штатної ВЛК, тобто відповідна інформація, що зазначена в ній, повинна була бути затверджена. А в довідці інформація про затвердження відсутня, що викликає певні сумніви у правомірності отримання даних документів позивачем.
Вважав, що виключення позивача з військового обліку та внесення відповідних відомостей в Реєстр згідно з тимчасовим посвідченням позивача повинен здійснювати саме перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 , при якому проводилася ВЛК позивача.
Відповідач же не вчиняв жодних дій, пов'язаних з виключенням позивача з військового обліку.
Просив в задоволені позову відмовити.
Відповідач також подав письмові пояснення, в яких зазначав, що 31 жовтня 2023 року саме відповідач (а не перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 ) ввів в систему «Оберіг» інформацію щодо позивача.
12 липня 2024 року та 05 вересня 2025 року позивач самостійно через застосунок «Резерв+» оновив дані, тому знав що перебуває на обліку у відповідача. І жодного разу позивач не звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 (як до органу, при якому проводилася ВЛК позивача і який має оригінали записів та повинен був внести відповідні відомості до Реєстру) задля вирішення питання щодо внесення відомостей про виключення його з військового обліку згідно з даними, що містяться у тимчасовому посвідченні позивача.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Його зареєстрованим місцем проживання з вересня 2012 року є наступна адреса: АДРЕСА_2 (підтверджується паспортом).
01 березня 2023 року (як зазначає позивач, під час тимчасової евакуації з місця проживання у Донецькій області) він був взятий на військовий облік у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 (Хмельницька область).
Вказані обставини підтверджуються тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного № НОМЕР_1 , що видане 20 червня 2023 року, в якому зазначено, що позивач має звання солдат, належить до офіцерів запасу.
20 червня 2023 року щодо позивача складена довідка військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) від 20 червня 2023 року № 610, в якій зазначено, що 20 червня 2023 року щодо нього проведено медичний огляд військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) ІНФОРМАЦІЯ_6 . В цій же довідці зазначено наступне:
- в графі «Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва)» зазначений діагноз позивача;
- в графі, де має бути вказана постанова комісії («вказати постанову комісії») зазначено наступне: «На підставі статті 47а графи ІІ Розкладу хвороб, графи __ ТДВ ______ непридатний до в/с з виключенням з в/о» (тобто, непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку);
- графа «Рішення, постанова штатної ВЛК» не заповнена.
Того ж дня до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 внесені відомості:
- про непридатність до військової служби за станом здоров'я з виключенням з військового обліку з 20 червня 2023 року згідно зі ст. 47а графи ІІ Розкладу хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, що затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (графа 7 тимчасового посвідчення);
- про зняття позивача з військового обліку військовозобов'язаних з 20 червня 2023 року (графа 13);
- про виключення позивача з військового обліку військовозобов'язаних з 20 червня 2023 року (міститься посилання на витяг з протоколу від 20 червня 2023 року №114 (графа 14).
30 червня 2023 року, згідно з даними облікової картки позивача, призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач визнаний придатним до військової служби, зарахований відповідачем у запас. Зарахування у запас відбулося відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» - по досягненню 27 років як військовозобов'язаного, який ухилявся від призову, і матеріали про це були направлені до правоохоронних органів (зарахування в запас також підтверджено протоколом від 30 червня 2023 року №6, що міститься в книзі протоколів засідань призовної комісії, що підтверджується витягом з цієї книги).
23 січня 2026 року позивач через мобільний застосунок «Резерв+» сформував свій електронний військово-обліковий документ.
У зазначеному військово-обліковому документі містяться наступні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо позивача, зокрема:
- є військовозобов'язаним; перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- звання - солдат;
- потребує проходження базової загальновійськової підготовки;
- «Порушення правил військового обліку»;
- дата звернення до Національної поліції - 25 квітня 2025 року;
- причини звернення до Національної поліції: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП»;
- адреса проживання: « АДРЕСА_3 »;
- дата уточнення даних: 05 вересня 2025 року; дані уточнено вчасно.
У лютому 2026 року, посилаючись на розбіжності між паперовим та електронним військово-обліковими документами, позивач звернувся до відповідача із заявою (заява від 24 листопада 2025 року, зареєстрована відповідачем 09 лютого 2026 року за вх. № 2074/06), в якій просив внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції, яка діяла на час виключення його з військового обліку) з 20 червня 2023 року.
До заяви додав копії: паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, довідки ВЛК від 20 червня 2023 року.
На заяву відповідачем надана відповідь від 11 лютого 2026 року № 01/756, в якій зазначалося, що за даними відповідача та облікової картки позивача позивач був зарахований в запас відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» по досягненню 27 років як військовозобов'язаний, який ухилявся від призову, і матеріали були направлені до правоохоронних органів. Підстави постановки позивача на військовий облік до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 та підстави зняття з військового обліку вказаним відділом територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідачу невідомі; жодної інформації про це у відповідача немає. Задля вирішення питання по суті запропоновано звернутися до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виключив позивача з військового обліку, задля внесення відповідних відомостей в електронний Реєстр.
Фактично відповідач самоусунувся від вирішення по суті питання, про яке йшлося в заяві позивача.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оборону України» у разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну Президент України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, подає його Верховній Раді України на схвалення чи затвердження, а також вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє і натепер.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2105-IX, оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
Пунктом 2 зазначеного Порядку визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 9 цього Положення визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи;
Відповідно до абз. 9 п. 11 цього Положення районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема:
забезпечують ведення Реєстру (Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервісті) та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони;
надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.
Отже, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, хоча і не є юридичними особами, проте вони законодавством наділені публічно-владними управлінськими функціями, у зв'язку з чим є суб'єктами владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства (п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу).
Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти).
Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру (ч. 1 ст.5 Закону).
Адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру (ч. 3 ст. 5 Закону).
Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч. 8 ст. 5 Закону).
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (ч. 9 ст. 5 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов'язаний та резервіст зобов'язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 559 затверджені Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і Форма військово-облікового документа.
Згідно з п. 2 зазначеного Порядку військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):
в електронній формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів та громадян України, звільнених з військової служби у відставку із зазначених органів), - засобами Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони (далі - Портал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);
у паперовій формі - для громадян України, які перебувають на військовому обліку в СБУ, розвідувальних органах або звільнені у відставку із зазначених органів, - на бланку, форму якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.
Пунктом 8 цього Порядку визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі містить відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.
Позивач, виявивши невідповідності відомостей, що зазначені у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, звернувся до відповідача, у якого перебуває на обліку, з відповідною заявою.
Вважав, що в Реєстрі має бути відмітка про виключення його з військового обліку згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (як такого, що визнаний непридатним до військової служби), оскільки така відмітка з 20 червня 2023 року наявна у його тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного на підставі постанови ВЛК.
Проте відповідачем задля вирішення питання по суті запропоновано позивачу звернутися до першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , який колись виключив позивача з військового обліку.
Фактично відповідач самоусунувся від вирішення по суті питання, про яке йшлося в заяві позивача, намагаючись переадресувати його до іншого органу, що свідчить про вчинення відповідачем бездіяльності.
Посилання відповідача на те, що задля вирішення питання по суті позивач має звернутися до іншого відділу іншого територіального центру комплектування та соціальної підтримки, - є безпідставними, оскільки позивач перебуває на обліку саме у відповідача, до якого у встановленому порядку і звернувся із заявою про внесення відповідних змін в Реєстр.
Отже, саме відповідач (як відділ територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування позивача на військовому обліку) зобов'язаний був розглянути заяву позивача по суті.
Проте така заява по суті розглянута не була, чим допущено протиправну бездіяльність.
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню частково та іншим шляхом - шляхом, який обрано судом з урахуванням встановлених обставин (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру в частині Реєстру
Згідно з ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.
Суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача вчинити дії, про які просив позивач, оскільки відповідачем виконані не всі умови, що необхідні для прийняття законного та обґрунтованого рішення за результатом розгляду поданої позивачем заяви та документів, а саме: не досліджено подану заяву та додані до неї документи; не проаналізовано наявність розбіжностей між поданими позивачем документами та відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; не проведена відповідна взаємодія з першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , при якому проводилася військово-лікарська комісія позивача, задля отримання відповідних документів, що стосуються позивача; не проведений аналіз таких документів та співставлення з даними, що занесені до тимчасового посвідчення, що видане позивачу. Без вчинення таких дій вирішення питання про внесення змін до Реєстру є неможливим. І вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Повноваження адміністративних судів визначені Кодексом адміністративного судочинства України. При цьому суд не може підміняти суб'єкта владних повноважень, виконуючі замість нього функції, які належать до його компетенції.
Аналогічний правовий висновок неодноразово наводився Верховним Судом, зокрема він викладений у постанові від 08 грудня 2025 року у справі №420/13975/24, де Суд зазначив: «Якщо ж для вирішення питання орган влади повинен здійснити оцінку документів, перевірити їх відповідність, витребувати додаткові відомості, усунути розбіжності або використати інші інструменти, що належать до його компетенції, суд не вправі підміняти собою адміністративний орган…», «…адміністративний суд не підміняє суб'єкта владних повноважень і не перебирає на себе компетенцію щодо здійснення технічних та процедурних дій, прямо віднесених до повноважень органу…» (суб'єкта владних повноважень).
З огляду на наведене позов підлягає задоволенню частково.
Щодо похідних позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити заходи щодо зняття позивача з розшуку, то відповідні рішення, дії або бездіяльність відповідача в даній справі не оскаржуються та не є предметом спору в ній.
З огляду на наведене заявлені в цій частині позовні вимоги зобов'язального характеру (які можуть бути лише похідними позовними вимогами від основних позовних вимог про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та задоволення яких залежить від задоволення основних позовних вимог (п. 23 ч. 1 ст. 4, ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України)) є передчасними, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, тому судові витрати, які оплачені позивачем в сумі 532,48 грн. (50 відсотків від суми 1 064,96 грн.), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 24 листопада 2025 року, що зареєстрована 09 лютого 2026 року за вхід. № 2074/06, по суті.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 24 листопада 2025 року, що зареєстрована 09 лютого 2026 року за вх. № 2074/06, з вирішенням питання про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку згідно з п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (як такого, що визнаний непридатним до військової служби) з 20 червня 2023 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 532,48 грн.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення судом складено 10 квітня 2026 року.
Суддя Т.В. Логойда