Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 квітня 2026 року Справа№200/74/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а саме у період з 26.07.2023 по 26.02.2024, з 05.05.2024 по 06.03.2025 рр.;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період, який зазначений у Довідці №2084/7039 від 19.06.2025 року, а саме з 26.07.2023 по 26.02.2024, з 05.05.2024 по 06.03.2025 рр. з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з відміткою у військовому квитку серія НОМЕР_2 , позивач у спірний період проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з довідкою про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України № 2084/7039 від 19.06.2025 року в період з 26.07.2023 по 26.02.2024, з 05.05.2024 по 06.03.2025 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Великоновосілківському районі Донецької області.
Як вбачається з даної довідки, підставою для її видачі є: накази командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині): № 207 від 26.07.2023 року, № 58 від 27.02.2024 року, №128 від 05.05.2024 року, № 67 від 07.03.2025 року, журнал бойових дій 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 №166дск від 01.01.2025 року.
За доводами позивача, він має право на нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 26.07.2023 по 26.02.2024, з 05.05.2024 по 06.03.2025 з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, однак позивач отримував лише 30 000 грн.
Позивач вказує, що неодноразово звертався до командування військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити йому додаткову винагороду у зв'язку з тим, що він приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України за спірний період, в результаті чого останньому обіцяли здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, на підставі Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року, з урахуванням вже виплачених 30 000 (тридцять тисяч) грн., проте жодних дій щодо нарахування та виплати такої додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_1 здійснено не було.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання вчинити певні дії та відкрито провадження у справі № 200/74/26. Призначено дану справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Вказаною ухвалою суду від 12.01.2026 року витребувано у відповідача:
- письмову інформацію із документальним підтвердженням щодо звернення позивача та його представника щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період, який зазначений у Довідці №2084/7039 від 19.06.2025 року, а саме з 26.07.2023 по 26.02.2024, з 05.05.2024 по 06.03.2025 рр. з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; рішення, прийнятті за наслідками таких звернень;
- бойовий наказ (бойове розпорядження); витяг з журналу бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постову відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань;
- письмову інформацію із документальним підтвердженням щодо нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період який зазначений у довідці №2084/7039 від 19.06.2025 року, а саме з 26.07.2023 по 26.02.2024, з 05.05.2024 по 06.03.2025 рр. з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період.
Відповідач на вимогу ухвали суду від 12.01.2026 року не надав витребувані документи, які є необхідними для підтвердження права на отримання виплати додаткової винагороди розміром до 100 000,00 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що належним чином та у повній відповідності до вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, здійснювала нарахування та виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди позивачу, що підтверджується довідкою про грошове забезпечення від 18.01.2026 № 2084/2391/15/244.
Таким чином, на думку відповідача, на спірний період позивачу фактично виплачена вся належна йому сума грошового забезпечення в розмірі 1803536,22 грн, а отже у військової частини НОМЕР_1 не існує жодної заборгованості перед позивачем.
Від представника позивача надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких він зазначив, що періоди на виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 становлять:
- 01.08.2023 - 31.08.2023 (31 день), фактично виплачено 30 000 грн. 00 коп, недоплата склала 70 000 грн. 00 коп;
- 01.09.2023 - 30.09.2023 (30 днів), фактично виплачено 28 000 грн. 00 коп., недоплата склала 72 000 грн. 00 коп.
- 01.10.2023 - 31.10.2023 (31 день), фактично виплачено 57 096 грн. 78 коп., недоплата склала 42 903 грн. 22 коп.
- 01.02.2024 - 26.02.2024 (26 дні), фактично виплачено 76 207 00 грн 00 коп., недоплата склала 13 448 грн. 17 коп.
- 01.10.2024 - 31.10.2024 (31 день), фактично виплачено 90 967 грн. 74 коп., недоплата склала 9032 грн. 26 коп.
- 01.11.2024 - 30.11.2024 (30 днів), фактично виплачено 30 000 грн. 00 коп., недоплата склала 70 000 грн. 00 коп.
- 01.12.2024 - 31.12.2024 (31 день), фактично виплачено 86 451 грн. 61 коп., недоплата склала 13 548 грн. 39 коп.
- 01.02.2025 - 28.02.2025 (28 днів), фактично виплачено 30 000 грн. 00 коп., недоплата склала 70 000 грн. 00 коп.
01.03.2025 - 06.03.2025 (6 днів), фактично виплачено 4 838 грн. 17 коп., недоплата склала 14 516 грн. 67 коп.
Таким чином, за доводами представника позивача, загальна сума недоплаченого позивачу грошового забезпечення за вказані періоди становить 375 448 грн 71 коп.
Наведений розрахунок був здійснений на підставі довідки про грошове забезпечення (додаткову винагороду) №2084/2391/15/197 від 14.01.2026 року, довідки про грошове забезпечення №2084/2391/15/244 від 18.01.2026 року, довідки №2084/7039 від 19.06.2025 року.
Окрім того, посилався на те, що згідно з довідкою про грошове забезпечення (додаткову винагороду) №2084/2391/15/197 від 14.01.2026 року за окремі періоди, а саме: з 01.11.2023 по 30.11.2023, 01.12.2023 по 31.12.2023, 01.01.2024 по 31.01.2024, 05.05.2024 по 31.05.2024, з 01.06.2024 по 30.06.2024, з 01.07.2024 по 31.07.2024, з 01.08.2024 по 31.08.2024, з 01.09.2024 по 30.09.2024, з 01.01.2025 по 31.01.2025 виплата грошового забезпечення була нарахована правильно та у повному обсязі, у зв'язку з чим за такі періоди питань до відповідача не виникає.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Позивач, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 .
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.08.2024 року № 253 позивача зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення з 31.08.2024.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 24.06.2025 року № 180 позивача виключено зі списків особового складу всіх видів забезпечення з 25.06.2025 року.
19.06.2025 року позивачу ВЧ НОМЕР_1 видана Довідка № 2084/7039 “Про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» про те, що молодший сержант ОСОБА_1 дійсно, у періоди з 26.07.2023 року по 26.02.2024 року, з 05.05.2024 року по 06.03.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Великоновосілківському районі Донецької області.
Підстава: накази командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині): № 237 від 26.07.2023 року, № 58 від 27.02.2024 року, № 128 від 05.05.2024 року, № 67 від 07.03.2025 року, журнал бойових дій НОМЕР_4 стрілецького батальйону № 166 дск від 01.01.2025 року.
Позивачем до матеріалів справи надано пояснення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , військовий квиток НОМЕР_7 , де зазначено що він, перебуваючи на посаді начальника 1 радіостанції взводу зв'язку 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Довідка військової частини НОМЕР_1 № 2084/9242 від 19.08.2025). Виконуючи бойові завдання у Великоновосілківському районі Донецької області у період з 01.02.2025 по 06.03.2025 отримав додаткову грошову винагороду із розрахунку 30 000 гривень замість 100 000 гривень за місяць - пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно до вимог пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (зі змінами наказ Міністерства оборони України від 26.09.2023 №566).
Після несправедливого недоотримання нарахування додаткової грошової винагороди він та більшість військовослужбовців 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 неодноразово писали рапорти, звертаючись до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити додаткову грошову винагороду в повному обсязі або надати логічне пояснення щодо несправедливих виплат, на що не було отримано жодної відповіді або обґрунтованого пояснення стосовно їх звернень.
Відзначив, що перебуваючи в зоні виконання бойових завдань вони завжди винаймали житло, за яке місцеве населення Донбасу оцінювали у вартості, що перевищувала в декілька разів від вартості найму житла у столиці України при тому якість житла була жахлива, а іноді непридатна для життя. Згодом вони робили мінімальний ремонт та мінімальні умови для проживання за власний кошт. Зазначав, що ремонт власних авто, якими бригада не здатна забезпечити згідно затвердженого штату теж не дешева процедура. Виходячи зі стану доріг у смузі безпосереднього виконання та специфіки бойового завдання іноді вартість ремонту або відновлення авто після влучання уламків ворожих снарядів чи фпв-дронів перевищувала за 50 000 гривень - це в кращому випадку, в інших випадках авто знищено та завдяки об'єднанню зусиль купували наступне авто за власний кошт.
У серпні 2025 року новий командир військової частини НОМЕР_1 надав вказівку підрозділам, які знаходяться на штатних посадах військової частини підготувати відомості щодо виплатити заборгованості по додатковій винагороді, але на рішення командира 1 стрілецького батальйону до списку відомості були внесені тільки ті військовослужбовці, які ще перебували фактично на посадах 1 стрілецького батальйону, де була недоплата за вищезазначений період. Зазначив, що 1 стрілецький батальйон військової частини НОМЕР_1 з липня по серпень 2025 року не приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України і військовослужбовці отримали тільки грошове забезпечення відповідно до посадового окладу, без додаткової грошової винагороди.
26 вересня 2025 року було зарахування на банківську картку для виплат Ощадбанку - це залишок заборгованості 70 000 гривень за недоотриману частину додаткової винагороди тільки за період 01.02.2025 по 28.02.2025. Також за березень 2025 року, в період безпосередньої участі з 01.03.2025 по 06.03.2025 не було нарахування 100 000 гривень за місяць - пропорційно часу безпосередньої участі у виконанні бойових завдань під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником, а саме за 6 днів у березні 2025 року».
Також до зазначених пояснень ОСОБА_2 додав копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, копію військового квитка, копію посвідчення учасника бойових дій, копію квитанції про зарахування 26.09.2025 70 000 грн, копію скріншота повідомлення з мобільного додатку Ощад24 про зарахування 70 000 грн 26.09.2025, копію довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України від 26.10.2025 №2084/11630.
Довідка про грошове забезпечення від 18.01.2026 року № 2084/2391/15/244, видана ВЧ НОМЕР_1 позивачу про нараховані та виплачені основні та додаткові види грошового забезпечення за період з 01 серпня 2023 року по 06 березня 2025 року, свідчить, що позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода за ПКМУ № 168, а саме:
- за 2023 рік: серпень, вересень - по 30 000 грн; жовтень 2023 року - 57096,77 грн; за листопад, грудень - по 100000 грн;
- за 2024 рік: січень - 100000 грн, лютий - 72206,89 грн, березень, квітень - 0,00 грн, травень -вересень - по 100000 грн, жовтень - 90967,74 грн, листопад - 30000 грн, грудень - 86451,61 грн;
- за 2025 рік: січень - 100000 грн, лютий - 30 000 грн, з 01 березня по 06 березня - 4 838,17 грн.
За змістом матеріалів справи представник позивача неодноразово звертався до відповідача щодо отримання інформації про здійснення нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період який зазначений у довідці №2084/7039 від 19.06.2025 року, а саме з 26.07.2023 року по 26.02.2024 року, з 05.05.2024 року по 06.03.2025 року з розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням уже проведених виплат за цей період. Також у випадку не нарахування такої виплати, просив вказати підстави не нарахування та невиплати додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Відповіді на вказані запити представнику позивача не надходили.
Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачу додаткової винагороди відповідно до пункту 1 ПКМУ №168 від 28.02.2022 року за період з 26.07.2023 року по 26.02.2024 року, з 05.05.2024 року по 06.03.2025 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168, у відповідних редакціях, чинних на період спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:
військовослужбовцям Збройних Сил, … (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах {Абзац другий пункту 1-1 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 419 від 12.04.2024 - застосовується з 1 квітня 2024 року, № 1311 від 15.11.2024 - застосовується з 25 серпня 2024 року.
Виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац перший пункту 1-2 Постанови № 168).
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260, у редакції наказу Міністерства оборони № 339 від 21.05.2024 - застосовується з 01 квітня 2024 року, чинній на момент виключення позивача зі списків особового складу відповідача - червень 2025 року)
Відповідно до пунктів 2 - 10 розділу XXXVII Порядку № 260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.
У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах, відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборони України» від 06.12.1991 року № 1932-XII (далі - Закон № 1932 - XII) бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
Спірним питанням є невиплата позивачу додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн відповідно Постанови № 168 за період, що вказаний у довідці № 2084/7039 від 19.06.2025 року.
Підставою для видачі вказаної довідки були накази командира ВЧ НОМЕР_1 № 237 від 26.07.2023 року, № 58 від 27.02.2024 року, № 128 від 05.05.2024 року, № 67 від 07.03.2025 року, журнал бойових дій 1 стрілецького батальйону № 166 дск від 01.01.2025 року.
Таким чином, позивач має право на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, що передбачена Постановою № 168, однак у спірний період позивачу нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода лише у розмірі 30 000,00 грн.
Щодо доводів відповідача, що вищевказана довідка не є підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди, а за спірний період позивачу сплачено суму грошового забезпечення у розмірі в повному обсязі в розмірі 1803536,22 грн, суд вважає їх необґрунтованими з таких підстав.
Визначальними вимогами для отримання військовослужбовцем додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн, які визначені Постановою № 168 та Порядком № 260 є:
безпосередня участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;
перебування безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора.
Отже, якщо військовослужбовець відповідає цим вимогам, то відповідно він має право на отримання збільшеної додаткової винагороди.
Зміст довідки № 2084/7039 від 19.06.2025 року свідчить, що позивач брав безпосередню участь, протягом спірного періоду, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи у населеному пункті: Великоновосілський район Донецької області.
Позивач за посадою виконував обов'язки механіка 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .
На переконання суду, наведені обставини створюють достатні підстави для суду вважати його таким, що має право на вказану винагороду, як за місцем виконання обов'язків військової служби, так і за характером таких обов'язків.
Дійсно, Постанова № 168 та Порядок № 260 вимагають належного документування безпосередньої участі у діях та заходах, необхідних для забезпечення оборони України, проте відповідне документування є обов'язком військової частини та позивач не є уповноваженою на вказані дії особою.
Верховний Суд, висновки якого суд має брати до уваги у силу припису частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), сформував правову позицію про те, що оформлена стосовно позивача довідка військової частини (про безпосередню участь, прим. суду) підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди. (постанова Верховного Суду від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23)
Обґрунтованість доводів сторін насамперед визначається відповідно до наданих ними доказів.
При цьому, в адміністративному судочинстві обов'язок доказування покладається саме на відповідача, що визначено частиною 2 статті 77 КАС України, а саме, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Вказане не звільняє позивача довести суду обґрунтованість своїх вимог - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина 1 статті 77 КАС України)
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (статті 76 КАС України)
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а передусім їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається імовірнішим за протилежний.
Предметом спору у цій справі є питання виплати військовослужбовцю грошової винагороди за безпосередньо участь у бойових діях, перебуваючи в районах їх здійснення, або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, спрямованих на захист Батьківщини.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Цьому громадянському обов'язку кореспондує обов'язок держави виплачувати гідне грошове забезпечення військовослужбовцю, а в умовах воєнного стану значимість виконання обома сторонами (громадянами/державою) власних обов'язків невимовно зростає адже ціною виконання таких обов'язків для обох сторін стає життя/збереження державності для нашої Батьківщини.
Тому суд у цій справи застосовує найвищий стандарт доказування - “поза розумним сумнівом».
Надаючи оцінку посилання відповідача на відсутність документального оформлення відповідної участі, суд погоджується з позицією позивача, що неоформлення таких документів може свідчити про допущену військовою частиною бездіяльність.
А тому сама відсутність відповідних наказів та іншої документації не є достатньою підставою для відмови у позові.
Суд зазначає, що у спірний період відповідачем частково виплачено суми збільшеної додаткової винагороди відповідно Постанови № 168, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір», інші судові витрати не заявлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, а саме у період з 26.07.2023 року по 26.02.2024 року, з 05.05.2024 року по 06.03.2025 року;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період, який зазначений у Довідці № 2084/7039 від 19.06.2025 року, а саме з 26.07.2023 року по 26.02.2024 року, з 05.05.2024 року по 06.03.2025 року з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням уже проведених виплат за цей період.
Повне рішення складене 10 квітня 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч