Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви без розгляду
09 квітня 2026 року Справа №200/697/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про уточнення позовних вимог по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 у період з 20.01.2020 по 28.02.2023 включно та за період з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, а саме: невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 20.01.2020 по 28.02.2023 включно та за період з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно сум грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням вже виплачених сум.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позовну заву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 щодо не виплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно та зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період 01.03.2018 по 19.07.2022 включно; з 20.07.2022 по 28.02.2023 включно та з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням вже виплачених сум - залишено без розгляду.
08.04.2026 року представником Позивача на виконання вимог ухвали суду від 31 березня 2026 року було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій представник просив змінити предмет позову та викласти вимоги у новій редакції:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування з 20.01.2020 по 12.07.2025 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 грн), при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 перерахувати ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 20.01.2020 по 12.07.2025, грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020 (2102 грн), 01.01.2021 (2270 грн), 01.01.2022 (2481 грн), 01.01.2023 (2684 грн), 01.01.2024 (3028 грн) та 01.01.2025 (3028 грн), та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів Україні “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, та здійснити виплату з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визначаючись щодо поданої заяви, суд виходив із наступного.
У постанові від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17 Верховний Суд вказав, що вже неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені КАС України.
Аналогічні висновки наведені і у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 320/15179/21.
Відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту прав та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. При цьому, у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Висновки аналогічного змісту викладені в ухвалі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 640/6916/19.
Як вбачається зі змісту первинної редакції позовних вимог, предметом розгляду є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при обчисленні ОСОБА_1 у період з 20.01.2020 по 28.02.2023 включно та за період з 18.06.2025 по 12.07.2025 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, а саме: невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови.
За змістом прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що Позивач просить суд зокрема визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо застосування з 20.01.2020 по 12.07.2025 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 грн), при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Вказані вимоги зокрема обґрунтовано тим, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 визнано неправомірними дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481, а також протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Пункт 2 Постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 (яким встановлено фіксовану величину 1762 грн) звужує соціальні гарантії та суперечить Законам України про Державний бюджет на відповідний рік. Тому цей підзаконний акт не підлягає застосуванню, незалежно від дати визнання його нечинним у судовому порядку, що викладено у правовій позиції ВС у справі № 520/5814/24 від 17.02.2026, що дає право вимагати перерахунку за період з 20.01.2020 по 12.07.2025. Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного календарного року станом на 01.01.2020 (2102 грн), 01.01.2021 (2270 грн), 01.01.2022 (2481 грн), 01.01.2023 (2684 грн), 01.01.2024 (3028 грн) та 01.01.2025 (3028 грн).
Тобто в даному випадку, слід констатувати як зміну предмету позову (доповнення позовних вимог періодами за які необхідно здійснити перерахунок грошового забезпечення) так і підстав позову (зазначення інших обставин які регулюють питання здійснення перерахунку грошового забезпечення Позивача за період з 20 травня 2023 року по 17 червня 2025 року).
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та копій доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі (частина восьма статті 47 КАС України).
Враховуючи зазначене, суд оцінює заяву представника позивача про уточнення позовних вимог як заяву про одночасну зміну предмету та підстав позову, що суперечить вимог КАС та зокрема статті 47 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Як зазначалося судом, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Приписами статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням того, що суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) без виклику учасників справи 09 лютого 2026 року, тридцяти денний строк на здійснення процесуальних дій, визначених ч. 1 ст. 47 КАС України сплинув 12 березня 2026 року.
Заява подана представником позивачем лише 07 квітня 2026 року, тобто із пропуском строку, визначеного частиною першою статті 47 КАС України.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Так, відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням наведеного заява представника позивача про уточнення позовних вимог не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Керуючись статтями 47, 166, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивача про уточнення позовних вимог повернути без розгляду.
Роз'яснити право позивача на звернення до суду із зазначеними в заяві позовними вимогами в загальному порядку.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Христофоров