09 квітня 2026 рокуСправа №160/6922/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Відділення поліції №3 про визнання дій протиправними ,-
20.03.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Відділення поліції №3, в якому позивач просить суд:
- Визнати протиправними дії працівників ВП №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 30.08.2025 та 05.12.2025.
- Стягнути з держави в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 року позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- уточнений адміністративний позов ( разом з копіями та додатками до них відповідно до кількості учасників процесу) з урахуванням положень Кодексу адміністративного судочинства України;
- обґрунтований розрахунок суми моральної шкоди, заявленої до відшкодування.
- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 1064,96 грн., або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вимог ухвали суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої надано уточнену позовну заяви, відповідно до якої відповідач просить суд:
- Визнати протиправними дії працівників ВП №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 30.08.2025 (щодо безпідставної зупинки та порушення правил застосування відеореєстратора) та від 05.12.2025 (щодо безпідставної зупинки).
- Стягнути з держави в особі Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866) на мою користь моральну шкоду у розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Суд зазначає, що позивач частково усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 26.03.2026 року, проте позовна заява все ще не відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом ч.1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Наведені обов'язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов'язками як учасника справи, визначеними у статті 77 КАС України.
Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії працівників ВП №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 30.08.2025 (щодо безпідставної зупинки та порушення правил застосування відеореєстратора) та від 05.12.2025 (щодо безпідставної зупинки).
При цьому, у мотивувальній частині позивач не зазначає виклад обставин, які стались та якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначає в чому полягає порушення його особистих прав, свобод та інтересів з боку відповідача під час здійснення публічно-владних управлінських функцій, відсутні докази зупинки, застосування портативного відео-реєстратора та відповідно, відсутнє правове обґрунтування позовних вимог, що не узгоджується зі змістом позовних вимог і повноваженнями суду, наведеними в частині 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не дозволяє визначити підстави позову.
Отже, разом з позовною заявою позивач повинен надати суду виклад обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, докази на підтвердження тих обставини, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги і за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав та інтересів суб'єктом владних повноважень.
З приводу строків звернення до суду суд зазначає таке.
Як вбачається з уточненої позовної заяви, позивач, в частині позовних вимог, оскаржує дії працівників ВП №3 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області від 30.08.2025 (щодо безпідставної зупинки та порушення правил застосування відеореєстратора)
Проте, позовна заява була направлена через систему «Електронний Суд» лише 20.03.2026 року.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, позивачем порушено 6-місячний строк звернення до суду.
Також суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за можливе продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169, 243, 248 КАС України суд,-
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області Відділення поліції №3 про визнання дій протиправними на п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко