09 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14682/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсо» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенсо» (далі - ТзОВ «Фенсо», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішеньпро коригування митної вартості товарів №UA205150/2025/000005/2 від 05.06.2025, №UA205150/2025/000008/2 від 01.08.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою митного оформлення товару декларант позивача подав до Волинської митниці МД №25UA205150008733U3, №25UA205150011282U7. Однак, відповідач відмовив у митному оформленні товару за заявленою вартістю і прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2025/000005/2 від 05.06.2025, №UA205150/2025/000008/2 від 01.08.2025, визначивши митну вартість за резервним методом. При цьому митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що подані документи, не містять усіх даних для підтвердження митної вартості та містять розбіжності.
Позивач не погоджується із таким рішеннями та зазначає, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару уповноваженою ним особою були подані передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України) необхідні документи, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України (тобто чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця), у зв'язку з чим давали можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом).
Відтак, позивач вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Ухвалою суду від 01.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення. Вказує, що документи, подані до митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 53 МК України декларанту надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, однак декларант не надав усіх документів для підтвердження митної вартості, у зв'язку із чим, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару Волинською митницею з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митні декларації від 21.05.2025 №UА205170/2025/013507, де вартість подібного товару становить 36 000 Євро, від 22.01.2025 №UА204130/2025/001140, де вартість подібного товару становить 36 200 Євро.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
03.04.2025 між ТзОВ «Фенсо» (покупець) та компанією UAB «Rimartas» (продавець, Республіка Kbndf), укладено зовнішньоекономічний контракт №15/04, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець а покупець прийняти та оплатити на умовах Контракту. Контракт укладено виключно щодо ввезення транспортного засобу RANAULT PREMIUM, VIN - НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 2.1. цього контракту, поставки здійснюються на умовах DАР -Рівне згідно правил “Інкотермс» за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах.
Загальна вартість контракту 15 500 Євро (п. 3.1. цього контракту). Згідно пункт 4.1 цього контракту, розрахунки за товар здійснюються на умовах 100% передоплати.
Згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) ART№001788 від 30.05.2025 до вказаного контракту продавець поставив товар - вантажний автомобіль спеціального призначення - автобетонозмішувач, марки RENAULT, PREMIUM 380, номер кузова НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення, за ціною 15 500,00 євро.
04.06.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару «Вантажний автомобіль спеціального призначення - автобетонозмішувач, марки RENAULT, модель PREMIUM 380, ідентифікаційний номер (номер шассі) - НОМЕР_1 , загальна кількість місць, включаючи місце водія -2, призначення: змішування та перевезення бетону по дорогах загального користування, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів- 10837см3, потужність двигуна 286 kW, вантажопідйомність- 19,000 т, маса у разі максимального завантаження - 32,000 т, бувший у використанні, колісна формула 8х4, тип кузова - автобетонозмішувач, календарний рік виготовлення - 2014, модельний рік виготовлення - 2014», декларант позивача подав МД №25UA205150008733U3. Фактурна вартість товару становить 15 500 Євро (еквівалентно 735 107,65 грн). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 15 500 Євро. До митної декларації додано: рахунок-проформу №25-04-03/1 від 03.04.2025, рахунок-фактуру ART№001788 від 30.05.2025, декларацію про походження товару ART№001788 від 30.05.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.01.2025, банківський платіжний документ, що стосується товару №51 від 09.04.2025, висновок про вартісні та якісні характеристики №15/04 від 03.04.2025, договір про надання послуг митного брокера, довідку 04.06.2025-4 від 04.06.2025, лист-вибачення від 04.06.2025, експортну митну декларацію №25LTLR1000119383B6 від 30.05.2025, митну декларацію №25UA205150008733U3 від 04.06.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 7) автотранспортну накладну (за наявності).
На електронне повідомлення митниці декларант листом від 05.06.2025 №05/06 повідомив про відсутність інших документів.
За результатами розгляду поданої декларантом митної декларації від 04.06.2025 №25UA205150008733U3 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2025/000005/2 від 05.06.2025 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205150/2025/000236.
У графі 33 оскаржуваного рішення №UA205150/2025/000005/2 від 05.06.2025 зазначено, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - відповідно до поданого рахунка-фактури №ART№001788 від 30 травня 2025 року продавцем товару (власником) є UAB RIMARTAS, проте, у свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 13 січня 2025 року № НОМЕР_2 вказана сторона відсутня. Документів про перехід права власності не надано, що свідчить про наявність третіх осіб які е є стороною контракту; - у п.5 Контракту №15/04 від 03 квітня 2025 року зазначено, що товар доставляється за адресою, вказаною у товаросупровідних документах, а вартість доставлення включається у вартість товару. До митного оформлення не долучено жодного документа, який містить маршрут перевезення чи адресу розвантаження товару; - у рахунку-фактурі №ART№001788 не виділено і не зазначено вартість доставлення, що свідчить про приховування вартості переміщення товару та фактичного платника послуг.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв'язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
Через неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта,- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 36 000 євро (МД від 21.05.2025 №UА205170/2025/013507).
Товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205150008787U2 від 05.06.2025.
24.01.2025 між ТзОВ «Фенсо» (покупець) та компанією «Galaxy Slovakia» (продавець, Республіка Словаччина), укладено зовнішньоекономічний контракт №4/01/25, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі нові та бувші у використанні, кузова до легкових автомобілів та запчастини до них нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні (надалі “Товар»). Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару.
Відповідно до пункту 2.1. цього контракту, поставки здійснюються на умовах DАР - Ягодин, Луцьк, Ковель, Львів, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно, Виноградів, Хмельницький згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах.
Ціни та загальна вартість кожної партії Товару вказуються в інвойсах, які складають невід'ємну частину цього Контракту (п. 3.1. цього контракту).
Згідно пункт 4.1 цього контракту, розрахунки за товар здійснюються на умовах після оплати.
Згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) № 7020250119 від 07.05.2025 до вказаного контракту продавець поставив товар - «вантажний автомобіль спеціального призначення - автобетонозмішувач, марки VOLVO, модель - FM 410, VIN - НОМЕР_3 », за ціною 29 300,00 євро.
31.07.2025 для митного оформлення в режимі імпорту ввезеного на територію України товару «Вантажний автомобіль спеціального призначення - автобетонозмішувач, марки VOLVO, модель FM 410, ідентифікаційний номер (номер шассі) - НОМЕР_4 , загальна кількість місць, включаючи місце водія - 2, призначення: змішування та перевезення бетону по дорогах загального користування, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 10837см3, потужність двигуна 308 kW, вантажопідйомність - 18,790 т, маса у разі максимального завантаження - 33,000 т, бувший у використанні, колісна формула 8х4, тип кузова - автобетонозмішувач, номер двигуна - , календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2013», декларант позивача подав МД №25UA205150011282U7. Фактурна вартість товару становить 29 300,00 євро (еквівалентно 1 410 739,33 грн.). Митну вартість товару визначено за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) на рівні 29 300,00 євро. До митної декларації додано: рахунок-фактуру №7020250119 від 07.05.2025, автотранспортну накладну від 28.07.2025, декларацію про походження товару №7020250119 від 07.05.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 16.04.2025, висновок про вартісні та якісні характеристики товару №9388 від 31.07.2025, зовнішньоекономічний контракт №4/01-25 від 04.01.2025, договір про надання послуг митного брокера №3/25 від 01.04.2025, експортну митну декларацію №25PL3010100023QAB7 від 30.07.2025, лист-вибачення від 31.07.2025, експортну митну декларацію №25LTLR1000119383B6 від 30.05.2025, митну декларацію №25UA205150008733U3 від 04.06.2025.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронному повідомленні декларанту запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 7) автотранспортну накладну (за наявності).
На електронне повідомлення митниці декларант надав платіжну інструкцію №73 від 08.05.2025 та листом від 01.08.2025 №01/08-1 повідомив про відсутність інших документів.
За результатами розгляду поданої декларантом митної декларації від 31.07.2025 №25UA205150011282U7 та доданих до неї документів, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205150/2025/000008/2 від 01.08.2025 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205150/2025/000332.
У графі 33 оскаржуваного рішення №UA205150/2025/000008/2 від 01.08.2025 зазначено, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності: - відповідно до рахунку-фактури від 05 травня 7020250119 продавцем (власником) транспортного засобу GALAXY SLOVAKIA s.r.o., однак, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 зазначений власник транспортного засобу E-NT Trading AB інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному Контракті; - в автотранспортній накладній від 28 липня 2025 року не зазначений перевізник, а також документ не засвідчений належним чином, оскільки у графі 23 відсутні підпис та штамп перевізника; - відповідно до п. 4.1 Контракту від 24 січня 2025 року №4/01-25 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати, можлива попередня оплата за товар згідно інвойсів, а в рахунку-фактурі від 07 травня 2025 року №7020250119 зазначено тип розрахунку - згідно платіжного доручення, що не дає можливості чи кореспондується оплата до конкретної поставки.
У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України за МД від 22.01.2025 №UА204130/2025/001140. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- автобетонозмішувач, марки VOLVO, модель FM 410, робочий об'єм циліндрів - 10837см3, потужність двигуна 308 kW, який ввозився з EU на умовах поставки DAP, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт) рівень митної вартості становить 36 200 Євро за шт.
Товар було випущено у вільний обіг за МД №№25UA205150011328U1 від 01.08.2025.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п'ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту)).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із МД документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Так, до МД від 04.06.2025 №25UA205150008733U3 декларант позивача подав наступні документи: рахунок-проформу №25-04-03/1 від 03.04.2025, рахунок-фактуру ART№001788 від 30.05.2025, декларацію про походження товару ART№001788 від 30.05.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.01.2025, банківський платіжний документ, що стосується товару №51 від 09.04.2025, висновок про вартісні та якісні характеристики №15/04 від 03.04.2025, договір про надання послуг митного брокера, довідку 04.06.2025-4 від 04.06.2025, лист-вибачення від 04.06.2025, експортну митну декларацію №25LTLR1000119383B6 від 30.05.2025, відмовлену митну декларацію №25UA205150008733U3 від 04.06.2025. До МД від 31.07.2025 №25UA205150011282U7: рахунок-фактуру №7020250119 від 07.05.2025, автотранспортну накладну від 28.07.2025, декларацію про походження товару №7020250119 від 07.05.2025, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 16.04.2025, висновок про вартісні та якісні характеристики товару №9388 від 31.07.2025, зовнішньоекономічний контракт №4/01-25 від 04.01.2025, договір про надання послуг митного брокера №3/25 від 01.04.2025, експортну митну декларацію №25PL3010100023QAB7 від 30.07.2025, лист-вибачення від 31.07.2025, експортну митну декларацію №25LTLR1000119383B6 від 30.05.2025, відмовлену митну декларацію №25UA205150008733U3 від 04.06.2025.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об'єктивні дані, що піддаються обчисленню.
Так, контрактом від 03.04.2025 №45/07-25, укладеним між ТзОВ «Фенсо» (покупець) та компанією UAB «Rimartas» (продавець, Республіка Литва), укладено зовнішньоекономічний контракт №15/04, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець а покупець прийняти та оплатити на умовах Контракту. Контракт укладено виключно щодо ввезення транспортного засобу RANAULT PREMIUM, VIN - НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 2.1. цього контракту, поставки здійснюються на умовах DАР -Рівне згідно правил “Інкотермс» за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах.
Загальна вартість контракту 15 500 Євро (п. 3.1. цього контракту). Згідно пункт 4.1 цього контракту, розрахунки за товар здійснюються на умовах 100% передоплати.
Рахунком-фактурою (інвойсом) ART№001788 від 30.05.2025 визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.
Ціна товару в рахунку-фактурі (інвойсі) відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 МД від 04.06.2025 №25UA205150008733U3.
Крім того, 24.01.2025 між ТзОВ «Фенсо» (покупець) та компанією «Galaxy Slovakia» (продавець, Республіка Словаччина), укладено зовнішньоекономічний контракт №4/01/25, за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити автомобілі легкові нові та бувші у використанні, вантажні автомобілі нові та бувші у використанні, кузова до легкових автомобілів та запчастини до них нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, мікроавтобуси нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, мотоцикли, квадроцикли та іншу мототехніку нову та бувшу у використанні (надалі “Товар»). Асортимент, кількість та ціни Товару вказуються у інвойсах, що формуються на кожну партію товару.
Відповідно до пункту 2.1. цього контракту, поставки здійснюються на умовах DАР - Ягодин, Луцьк, Ковель, Львів, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно, Виноградів, Хмельницький згідно правил «Інкотермс» за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах.
Ціни та загальна вартість кожної партії Товару вказуються в інвойсах, які складають невід'ємну частину цього Контракту (п. 3.1. цього контракту).
Згідно пункт 4.1 цього контракту, розрахунки за товар здійснюються на умовах після оплати.
Рахунком-фактурою (інвойсом) № 7020250119 від 07.05.2025 визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну товару (29 300,00 євро), яка відповідає фактурній вартості, зазначеній у графі 22 МД від 31.07.2025 №25UA205150011282U7.
Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Однією із підстав для прийняття оскаржуваних рішень слугувало те, що митний орган вказав на наявність розбіжностей між продавцями транспортних засобів, зазначеними у рахунках-фактурах, та власниками, зазначеними у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів, а також на відсутність документів, що підтверджують перехід права власності, у зв'язку з чим дійшов висновку про можливу участь третіх осіб у ланцюзі поставки та наявність додаткових витрат, які можуть включатися до митної вартості товару.
З приводу вказаного твердження відповідача суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.
З поданих декларантом документів (контрактів від 03.04.2025 №45/07-25 та від 24.01.2025 №4/01/25) зрозуміло, що продавцями є компанії UAB «Rimartas» та «Galaxy Slovakia». Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Суд зауважує, що відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу. Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600).
Отже, надані документи підтверджують вартість товару й вони були враховані у митну вартість, що не заперечує відповідач.
Законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
З приводу того, що умови доставки, зазначені в графі 20 митних декларацій, не зазначені в документах, наданих до митного оформлення, суд зазначає, що умови поставки визначені в пункті 2.1. цього контракту, відповідно до якого поставки здійснюються на умовах DАР Ягодин, Луцьк, Ковель, Львів, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно, Виноградів, Хмельницький згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, за домовленістю сторін. Умови поставки визначаються для кожної окремої поставки та вказуються в інвойсах.
В інвойсах № 7020250119 від 07.05.2025, № ART№001788 від 30.05.2025 не конкретизовано умови поставки, а саме до якого населеного пункту має поставлятися товар, однак відсутність такої інформації не впливає на визначення митної вартості з огляду на наступне.
Контрактами передбачено умови поставки товару DAP згідно з Інкотермс-2010.
Умови поставки DAP згідно з Інкотермс-2010 (розшифровуєтьсяAt Pointpoint of destination) перекладаються як Поставка в пункті, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Відтак, за умовами поставки DAP продавець здійснює поставку товару, а тому саме він відповідальний за складання перевізних документів, в тому числі і CMR. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару. Для підтвердження цього наявні рахунки-фактури, які визначають ціну товару, яка включає витратами на його транспортування.
Відсутність пункту доставки товару в інвойсах не змінює митну вартість, оскільки відображена в інвойсах ціна включає в себе усі необхідні платежі.
Твердження митниці про те, що у CMR відсутні підписи, печатки або реквізити перевізника, що може свідчити про приховування вартості перевезення, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.
CMR не є первинним документом для визначення митної вартості, а слугує підтвердженням факту перевезення.
Відсутність підпису чи печатки не впливає на дійсність договору перевезення. Більш того, відповідно до умов контракту від 24.01.2025 №4/01/25 відповідальним за транспортування товару є продавець, а не покупець товару.
Митний орган не довів, що: перевезення не відбулося; перевізнику було сплачено додаткові суми; такі суми не включені до заявленої митної вартості.
Факт переміщення товару підтверджується митним оформленням, експортною декларацією та фактичним ввезенням товару.
Таким чином, зауваження до CMR мають виключно формальний характер і не можуть бути підставою для коригування митної вартості.
Посилання відповідача на те, що згідно до п. 4.1 Контракту від 24.01.2025 №4/01-25 розрахунки за товар здійснюються на умовах післяоплати, можлива попередня оплата за товар згідно інвойсів, не зазначено конкретних умов (термінів) післяплати, що не відповідає загальним вимогам міжнародної торгівлі, також не надано платіжних (банківських) документів, що підтверджують факт оплати рахунку, суд також вважає безпідставними, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв'язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.
З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
За приписами частини третьої статті 53 МК України вимога про надання документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості, є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Відповідач же не встановив (не довів) наявність таких розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, або ж ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви митного органу щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях.
При цьому суд зазначає, що відсутність договірних відносин із третіми особами вже само по собі робить невиконуваною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам. Тому митний орган не може покликатися на ненадання декларантом таких документів, яких у нього не було і не могло бути. Доказів протилежного відповідачем не надано.
Крім того, ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).
З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При вирішенні спору суд також враховує, що за усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в Автоматизованій системі аналізу та управління ризиками (АСАУР), повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в АСАУР інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Тож вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки тощо. Тому формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за обраним декларантом методом.
Між тим принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами (таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.02.2025 у справі №300/784/24).
Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).
На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю товару. Тому підстави вважати, що рішення відповідача №UA205150/2025/000005/2 від 05.06.2025, №UA205150/2025/000008/2 від 01.08.2025 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні, а отже це рішення підлягає скасуванню як протиправне.
Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4 980,85 грн, сплачений платіжною інструкцією від 25.11.2025 №106.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн суд зазначає, що на підтвердження таких витрат представник позивача надала лише договір №164-ЮП про надання правничої допомоги від 14.04.2025, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Крючкова» попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №26/11-25 від 26.11.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АС №1164799.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 4.1 договору №164-ЮП про надання правничої допомоги від 14.04.2025 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро (гонорар), погоджується сторонами додатково в усному порядку і може підтверджуватися шляхом підписання сторонами додаткових угод та/або актів приймання-передачі наданих послуг.
На час прийняття рішення позивач не надав суду належних доказів (додаткових угод, актів приймання-передачі наданих послуг) на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №26/11-25 від 26.11.2025 відповідно до умов зазначеного договору не підтверджує вартість наданих правничих послуг, а тому суд позбавлений можливості на час прийняття рішення вирішити питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
Водночас суд повідомляє, що відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 4 980,85 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205150/2025/000005/2 від 05.06.2025, №UA205150/2025/000008/2 від 01.08.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенсо» судовий збір у сумі 4 980,85 грн (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят грн 85 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенсо» (45240, Волинська область, с. Жидичин, вул. Данила Галицького, 89/3, код ЄДРПОУ 44844717).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13; код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя С.Ф. Костюкевич