про залишення позовної заяви без руху
09 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4017/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Валюх В.М., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,
Адвокат Світлицька Зоряна Олександрівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ) про:
- визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 № 217;
- визнання протиправним та скасування пункту 549 параграфу 2 наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 01.08.2025 № 296-РС;
- визнання протиправним та скасування пункту 198 наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2025 № 218.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
Пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом статті 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, та є різновидом публічної служби за визначенням пункту 17 частини першої статті 4 КАС України (аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 2-а-3097/2007).
У постанові від 05.02.2020 у справі № 9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Предметом спору у цій справі є накази: командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 № 217; командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 01.08.2025 № 296-РС; командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2025 № 218.
Водночас, позов подано до суду лише 01.04.2026, тобто із значним пропуском місячного строку звернення до суду. При цьому, представник позивача не подала окремо заяви про поновлення строку звернення до суду, чим не дотримала вимог частини шостої статті 161 КАС України.
Проте, у тексті позовної заяви завлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Клопотання обґрунтоване тим, що лише після фактичного ознайомлення 08.03.2026 зі змістом наказу від 01.08.2025 № 296-РС, у частині оскарження пункту 2 наказу №217 та пункту 198 наказу №218 наявні поважні причини для поновлення строку звернення до суду, оскільки до моменту одержання відповіді на другий адвокатський запит і фактичного ознайомлення 08.03.2026 зі змістом наказу №296-РС позивач об'єктивно не мав повної інформації про взаємозв'язок спірних актів, не міг з'ясувати, що наказ №217 не підтверджений належним первинним наказом по особовому складу, і не міг оцінити правове значення наказу №218 як акта, що реалізує незаконне призначення на нижчестоящу посаду та безпосередньо впливає на грошове забезпечення. Натомість у частині оскарження пункту 549 параграфу 2 наказу №296-РС строк звернення до суду не пропущено, оскільки його перебіг розпочався лише з 08.03.2026, тобто з дня фактичного отримання позивачем змісту цього індивідуального акта.
При вирішенні цього клопотання суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 1.380.2019.005302.
Верховний Суд зазначив, що процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від особи унеможливила своєчасне вчинення процесуальних дій.
Згідно із частиною п'ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Тобто, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти. Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
З тексту позовної заяви видно, що до моменту укладення з адвокатом 13.01.2026 угоди, позивач не виявляв наміру оскаржувати накази командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2025 № 217, командира ІНФОРМАЦІЯ_1 (по особовому складу) від 01.08.2025 № 296-РС, командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2025 № 218. При цьому, про прийняття цих наказів та призначення його у зв'язку із цим на іншу посаду позивач був обізнаний, про що також свідчать записи у розділі 17 його військового квитка та довідка про проходження військової служби, з якою позивач під підпис був ознайомлений у серпні 2025 року. Суд вважає, що небажання позивача оскаржувати спірні накази до моменту укладення угоди з адвокатом не може бути підставою для незастосування до спірних правовідносин процесуальних строків, встановлених КАС України. Крім того, зі змісту позовної заяви видно, що позивач звернувся за правовою допомогою саме щодо виплати грошового забезпечення та грошової винагороди, а представник позивача самостійно дійшла висновку про необхідність перевірити законність наказів, якими могло бути змінено службове становище позивача.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу та його представнику строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу та/або представнику позивача у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів залишити без руху.
Встановити позивачу та його представнику строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя В.М. Валюх