м. Вінниця
09 квітня 2026 р. Справа № 120/4732/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дмитришеної Р.М.
за участю:
секретаря судового засідання: Данильченко А.О.,
заявника: ОСОБА_1 ,
представника заявника: Давискиби В.В.,
представника відповідача: Скляра О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення доказів у справі за позовом іноземки, громадянки Республіки Молдова ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом іноземка, громадянка Республіки Молдова ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання, зобов'язання вчинити дії.
Разом із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення доказів, у якій просить витребувати від Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області подання УСБУ у Вінницькій області від 18.02.2026 № 53/2/113-2031ДСК щодо відкликання посвідки на її тимчасове проживання, а також інші документи та докази, які в сукупності стали підставою для прийняття рішення від 03.03.2026 № 050312000007616 про відкликання посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .
Ухвалою від 08.04.2026 розгляд заяви про забезпечення доказів призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою від 09.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.
В судовому засіданні 09.04.2026 заявник та її представник підтримали подану заяву у повному обсязі та просили її задовольнити.
В свою чергу, представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви про забезпечення доказів.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.
Підстави та порядок забезпечення доказів визначені статтею 114 КАС України. Відповідно до частин першої та другої згаданої норми, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Згідно із частиною першою статті 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Аналізуючи наведені положення КАС України у зіставленні з вимогами заявника, суд вважає, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, від 11.03.2020 року у справі № 9901/608/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Отже, суд зазначає, що заявник повинен довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або ускладненою. Суд не може здійснити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб'єкта доказування.
Мотивуючи заяву про забезпечення доказів, ОСОБА_2 вказала, що її представник 09.03.2026 звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання інформації та копій документів, на підставі яких було прийнято рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання.
У відповідь Управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області листом від 12.03.2026 № 0501.9-2066/05і-26 повідомило, що рішення про відкликання посвідки прийнято на підставі подання УСБУ у Вінницькій області № 53/2/113-2031 ДСК від 18.02.2026 щодо відкликання посвідки на тимчасове проживання стосовно громадянки Молдови ОСОБА_2 , оскільки вона становить загрозу національній безпеці. Вказано, що подання № 53/2/113-2031 є ДСК, тому слід звернутись до ініціатора подання.
В подальшому, представник заявника звернувся із адвокатським запитом до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області.
Листом від 20.03.2026 № 53/А-2/21 Управління Служби безпеки України у Вінницькій області вказало, що не може надати запитувані відомості, оскільки інформація належить до інформації з обмеженим доступом.
Тому, заявник вважає, що вжито всіх заходів для отримання інформації та документів, які стали підставою для прийняття спірного рішення про відкликання посвідки на тимчасове проживання, однак відповідач посилається, що ця інформація є для службового користування.
Дослідивши заяву заявника про забезпечення доказів, суд вважає, що вона не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази, про забезпечення яких порушує питання ОСОБА_2 , можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим. Тобто зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
Суд зазначає, що забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
На переконання суду, вказані заявником обставини не є підставами, визначеними ч. 1 ст. 114 КАС України, за наявності яких вживаються заходи із забезпечення доказів.
Так, заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви іноземки, громадянки Ресубліки ОСОБА_3 про забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст. 117, 248, 256, 294 КАС України, суд
В задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі № 120/4732/26 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не перешкоджає розгляду справи.
Повну ухвалу складено 10.04.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна