Справа № 991/3174/26
Провадження 1-кс/991/3188/26
09.04.2026 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
1.05.04.2026 ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальні правопорушення за його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та не розпочали досудове розслідування.
2.06.04.2026, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, для розгляду скарги визначено слідчу суддю ОСОБА_1 .
3.Скаржник просив розглянути скаргу за його відсутності. Слідча суддя викликала скаржника у судове засідання, однак останній у судове засідання не прибув, не повідомивши про причини своєї неявки.
4.З огляду на це, а також засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе здійснити розгляд скарги за відсутності скаржника.
5.Представник НАБУ надіслав письмові заперечення, в яких просив розглядати скаргу без участі представника НАБУ та відмовити у її задоволенні. Оскільки КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку неприбуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, а також з огляду на засаду диспозитивності, слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника НАБУ.
6.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.
7.Скарга мотивована тим, що 25.03.2026 ОСОБА_3 звернувся електронною поштою до НАБУ із заявою № 25/03/2026-3-29 про вчинення кримінальних правопорушень.
8.За змістом такої заяви заступник Міністра фінансів України - ОСОБА_4 , голова Державної служби фінансового моніторингу України - ОСОБА_5 , начальник Головного управління ДПС у Харківській області - ОСОБА_6 , в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області - ОСОБА_7 , начальник Головного управління ДПС у м. Києві - ОСОБА_8 , заступник голови Національного банку України - ОСОБА_9 , директор департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг Національного банку України - ОСОБА_10 , співвласник пунктів обміну валют «Money 24/7» - ОСОБА_11 , співвласник пунктів обміну валют «Money 24/7» - ОСОБА_12 , залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, зокрема, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ТОВ «Легион 1913» (код ЄДРПОУ 40597885), ТОВ «Мані24.7 Агенція» (код ЄДРПОУ 46097876), ТОВ «Трикотажна Мозаїка» (код ЄДРПОУ 40428605), створили організовану злочинну групу, яка діє з метою незаконного заволодіння грошовими коштами фізичних осіб у особливо великих розмірах шляхом обману та зловживання довірою, організації та забезпечення функціонування злочинної мережі обміну валют без наявності відповідної ліцензії, умисного ухилення від державного фінансового контролю та регулювання, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
9.У заяві зазначено, що безпосередня реалізація вказаної злочинної схеми здійснюється через підконтрольні суб'єкти господарювання, зокрема ТОВ «Мані24.7 Агенція» (код ЄДРПОУ 46097876), ТОВ «Трикотажна Мозаїка» (код ЄДРПОУ 40428605), ТОВ «Легион 1913» (код ЄДРПОУ 40597885), які використовуються як інструменти для організації незаконних валютно-обмінних операцій, залучення грошових коштів фізичних осіб, маскування фактичної діяльності під інші види господарської діяльності, а також подальшого розподілу та використання отриманих коштів.
10.Згідно із заявою зазначена злочинна діяльність здійснюється за безпосередньої координації співвласників мережі обміну валют «Money 24/7» - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які контролюють фінансові потоки, організацію роботи пунктів обміну валют та інформаційне прикриття діяльності, отримуючи системну економічну вигоду від протиправного використання грошових коштів фізичних осіб.
11.Крім того, за змістом заяви учасники організованої злочинної групи, перебувають у злочинній змові, та систематично надають неправомірну вигоду представникам державних, контролюючих, правоохоронних органів, з метою приховування власної злочинної діяльності. У свою чергу, представники державних, контролюючих, правоохоронних органів, перебуваючи у злочинній змові з учасниками організованої злочинної групи, систематично отримуючи від останніх неправомірну вигоду, зловживаючи службовим становищем, умисно покривають злочинну діяльність учасників організованої злочинної групи, а саме не проводять необхідні перевірки, не здійснюють контролюючих заходів, не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності.
12.У заяві стверджується, що внаслідок вищевказаної злочинної діяльності організованої злочинної групи, що діє під брендом «Money 24/7», фізичним особам завдано матеріальних збитків у особливо великих розмірах, які за наявними даними становлять 135 000,00 (сто тридцять п'ять тисяч) доларів США, що свідчить про системний характер злочинної діяльності, її значний масштаб та спрямованість на отримання незаконної фінансової вигоди за рахунок обману та психологічного впливу на потерпілих осіб.
13.Крім того, у заяві зазначено, що заступник Міністра фінансів України - ОСОБА_4 , голова Державної служби фінансового моніторингу України - ОСОБА_5 , начальник Головного управління ДПС у Харківській області - ОСОБА_6 , в.о. начальника Головного управління ДПС у Житомирській області - ОСОБА_7 , начальник Головного управління ДПС у м. Києві - ОСОБА_8 , заступник голови Національного банку України - ОСОБА_9 , директор департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг Національного банку України - ОСОБА_10 , співвласник пунктів обміну валют «Money 24/7» - ОСОБА_11 , співвласник пунктів обміну валют «Money 24/7» - ОСОБА_12 , маючи вплив на представників ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підконтрольних їм підприємствах.
14.На переконання скаржника, у таких діях названих осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.
15.У заяві ОСОБА_3 просив, окрім іншого, внести відповідні відомості до ЄРДР. Однак такі, як зазначив скаржник, до ЄРДР внесені не були.
16.Слідча суддя звернулась до НАБУ із запитом про надання інформації про результати розгляду заяви. 08.04.2026 у відповідь на запит надійшли письмові заперечення представника НАБУ з додатками. За змістом пояснень та доданих до них документів за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 № 25/03/2026-3-29 від 25.03.2026, яка зареєстрована в НАБУ 26.03.2026 за № 299/7422-00, детективи НАБУ не встановили достатніх об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ, з огляду на що відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Про результати розгляду заяви ОСОБА_3 проінформовано листом № 112-299/10573 від 31.03.2026.
17.Отже, наразі відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені.
18.Виходячи з наведеного, слідча суддя дійшла висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
19.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
20.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
21.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
22.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
23.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
24.Також згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
25.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
26.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
27.Так, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено такі умови, як вчинення вищенаведених кримінальних правопорушень, зокрема, заступником міністра, заступником голови Національного банку України, державним службовцем, посада якого належить до категорії «А», прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру», посадовою вищого складу Національної поліції, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище, військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
28.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191, 209, 364, 368, 369 КК України, серед інших, заступником Міністра фінансів України, головою Державної служби фінансового моніторингу України, заступником голови Національного банку України, а також посадовими особами інших державних, контролюючих, правоохоронних органів, військовослужбовцем вищого офіцерського складу, підлягає розгляду в цьому суді. Адже серед вказаних осіб можуть бути особи, що відповідають умовам, визначеним п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
29.Поряд з цим, слідча суддя бере до уваги, що у скарзі йде мова також про можливе вчинення кримінальних правопорушень, у співучасті з іншими особами, а також інших кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 255, 336, 358, 365 КК України, цими ж особами, а тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
30.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
31.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
32.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
33.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
34.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
35.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
36.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
37.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
38.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень має занадто узагальнений, абстрактний характер, а наведені відомості не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення. Адже всі його покликання є лише припущеннями, на підтвердження чого не наведено жодних обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчинення кримінальних правопорушень.
39.Отже, доводи заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями, не заснованими на фактичних даних.
40.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
41.До того ж, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
42.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
43.Отже, оскільки викладене скаржником не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за такою заявою.
44.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями 214, 303, 307, 371-372 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1