Справа № 524/4788/22 Номер провадження 22-ц/814/496/26Головуючий у 1-й інстанції Гончаренко О. В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
30 березня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Обідіної О.І.,
суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
розглянула в судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Станіслава Миколайовича на заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 березня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
В серпні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Пінчук Ю.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 19.08.2011, який було розірвано рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25.05.2018.
Від шлюбу сторони мають двох дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишилися проживати разом з батьком.
Враховуючи проживання дітей з батьком, відсутність будь-якого утримання дітей зі сторони відповідача та повного самоусунення нею від виконання своїх батьківських обов'язків, у відповідності до норм ст.ст. 180, 181 СК України, представник ОСОБА_2 звернулася з вказаним позовом до суду.
Заочним рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 березня 2023 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.08.2022 до досягнення дітьми повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.
Рішення вмотивовано обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 липня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Станіслава Миколайовича про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодившись з заочним рішенням, адвокат Шевченко С.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Вказує про наявність іншого судового рішення, а саме судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12.04.2018, яким саме з позивача на користь колишньої дружини були стягнуті аліменти на утримання дітей, що спростовує доводи позивача щодо понесення саме ним витрат на утримання дітей.
Згідно відкритого виконавчого провадження, станом на 2.07.2025 заборгованість по аліментах ОСОБА_2 становить 369576,99 грн.
Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 серпня 2018 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
В передбаченому законом порядку сторони не визначали місце проживання дітей, відповідного судового рішення з приводу цих правовідносин на даний час не має.
Згідно довідок про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останні зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, батько дітей вказував, що діти після розірвання шлюбу проживають разом з ним та перебувають на його повному утриманні.
Задовольняючи позов, суд прийняв до уваги викладені в позовній заяві обставини та дійшов висновку про їх доведеність.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком виходячи з наступного.
Згідност.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положення статті 181 СК України визначає способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину.
Так, такі способи утримувати дитину визначаються перш за все домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Таким чином, законодавчо визначено, що право на стягнення аліментів має той з батьків, з яким визначено місце проживання дитини і вона з ним фактично проживає на перебуває на утриманні.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В даному випадку до предмета доказування відносяться обставини, які мають свідчити про проживання дітей разом з батьком та перебування їх на його утриманні, що в свою чергу є правовою підставою для задоволення вимоги про стягнення аліментів з іншого з батьків, який разом з дітьми не проживає та в добровільному порядку матеріальної допомоги дітям не надає.
Між тим, приєднані позивачем до матеріалів справи докази такої інформації не містять.
В даному випадку позивач обмежився лише наданням суду довідки про реєстрацію місця проживання, датовану 30.01.2020, з якої вбачається, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 , по даний час.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів наявності підстав, з якими сімейне законодавство пов'язує право на отримання аліментів від іншого з батьків матеріали справи взагалі не містять.
Неповно встановивши фактичні обставини по справі та не пересвідчившись з ким фактично і з якого часу проживають неповнолітні діти, суд прийшов до передчасного висновку про стягнення аліментів з матері на користь батька.
Поряд з цим, стороною відповідача було надано судовий наказ Автозаводського районного суду м. Кременчука від 12 квітня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Тобто, ще до моменту звернення позивача до суду з даним позовом, існувало судове рішення про стягнення саме з нього на користь заявника ОСОБА_1 аліментів на утримання їх спільних дітей.
Також під час апеляційного розгляду додатково було надано представником позивача відповідь Крюківської районної адміністрації щодо реєстрації ОСОБА_2 (батько), ОСОБА_6 (донька) та ОСОБА_7 (син) за адресою АДРЕСА_2 .
Натомість згідно довідки ОСББ «Квартал 297-4» від 12.03.2026, ОСОБА_1 (мати) проживає разом з ОСОБА_7 (син) не зареєстрованими за адресою АДРЕСА_3 .
Зазначену довідку як доказ, що стосується предмета доказування, відповідач була позбавлена можливості надати суду з огляду на заочний розгляд справи та ухвалення судом рішення про відмову в його перегляді, а відтак такі докази приймаються колегію суддів до уваги.
Крім того, в ході апеляційного перегляду було встановлено, що донька ОСОБА_3 проживає разом з батьком в Чеські Республіці, який орендує квартиру в населеному пункт Йіловіште, навчається в 7 класі загальноосвітньої школи Мнішек-под-Брди.
Наведені обставини свідчать про те, що при вирішенні справи суд не перевірив викладених в позовній заяві обставин та не переконався в наявності підстав для стягнення аліментів, фактично обмежившись лише цитуванням норм сімейного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що свідчить про неповноту судового рішення, яке за вказаних обставин підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав їх недоведеності.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи задоволення апеляційної скарги, скасування рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України підлягає компенсації ОСОБА_1 судовий збір за подачу заяви про перегляд заочного рішення в сумі 605,60 грн. та апеляційної скарги в сумі 1488,60 грн., а загалом 2094,20 грн., з огляду, що ОСОБА_2 , як позивач, був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.п. 3, 4, 382, 383, 384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Станіслава Миколайовича задовольнити.
Заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 березня 2023 року скасувати, ухваливши нове.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей відмовити.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2094,20 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 10 квітня 2026 року.
Судді: Обідіна О.І. Бутенко С.Б Карпушин Г.Л.