Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13763/24 Головуючий у 1-й інст. Лєдньов Д. М.
Категорія 101 Доповідач Талько О. Б.
26 березня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді: Талько О.Б.,
суддів: Коломієць О.С., Шалоти К.В.,
за участю секретаря Антоневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 295/13763/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_3 , за участі третьої особи - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Царіциної Ірини Сергіївни, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Кудіної Марії Геннадіївни, на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 2 квітня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Лєдньова Д.М.,
У вересні 2024 року адвокат Кудіна М.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із позовом, в якому зазначила, що внаслідок приватизації квартири АДРЕСА_1 , мати позивача ОСОБА_4 , батько позивача ОСОБА_5 та рідний брат позивача ОСОБА_6 отримали на праві власності по 1/3 частці цієї квартири.
Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилась спадщина. Звернувшись до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв'язку з тим, що факт прийняття спадщини ОСОБА_1 не доведений.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_4 , яка за життя склала заповіт, згідно з яким все належне їй майно заповіла своєму сину ОСОБА_6 . Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. 7 травня 2014 року була заведена спадкова справа після смерті матері позивача. ОСОБА_6 , рідний брат позивача, прийняв спадщину.
Вказує, що брат позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв'язку з тим, що факт прийняття спадщини ОСОБА_1 не доведений. Роз'яснено право на звернення до суду для встановлення юридичного факту.
Представник позивача зазначає, що спадкоємцем майна його брата є неповнолітній син спадкодавця - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дитина проживає разом із матір'ю, ОСОБА_2 .
Шлюб між рідним братом позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був розірваний.
Вказує, що згідно з довідкою № 269 від 27 жовтня 2021 року, яка видана Головою ОСББ «Андромеда-Житомир», станом на день смерті батька позивача ОСОБА_5 та протягом шести місяців після його смерті у спірній квартирі проживали: дружина - ОСОБА_4 ; син - ОСОБА_6 , невістка - ОСОБА_8 , онук - ОСОБА_7 . Син - ОСОБА_1 проживав без реєстрації.
Зазначає, що позивач був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 до 1999 року, а після одруження він зареєструвався за іншою адресою.
В подальшому, після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 повернувся до батьків та фактично проживав із ними, допомагав матері доглядати за хворим батьком.
Представник ОСОБА_9 звертає увагу на норми Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно з яким реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Зауважує, що особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без реєстрації, має право в судовому порядку встановити факт постійного проживання.
Враховуючи вищезазначене, представник позивача просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, його батьком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 2 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі представник позивача - адвокат Кудіна М.Г., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 станом на момент смерті свого батька та протягом шести місяців після його смерті постійно проживав у спірній квартирі та продовжував проживати станом на день смерті своєї матері, яка померла у 2013 році, а також на день смерті свого брата, який помер у 2020 році.
Вказана обставина підтверджується довідками № 269 від 27 жовтня 2021 року № 829 від 21 вересня 2021 року, які видані головою ОСББ «Андромеда-Житомир» та згідно з якими станом на день смерті батька позивача ОСОБА_5 та протягом шести місяців після його смерті у спірній квартирі проживав без реєстрації ОСОБА_1 .
Адвокат Кудіна М.Г. звертає увагу на те, що інформація, яка викладена у вищевказаних довідках, не спростована відповідачкою. Крім того, остання в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти спадкування позивачем частки у спірній квартири після смерті його батька. Відзив на позовну заяву або заперечення та спростування позовних вимог від відповідачки не надходили.
ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що позивач дійсно проживав у спірній квартирі. В подальшому він придбав власне житло, яке здавав в оренду, а продовжував проживати у квартирі з батьками. В 2008 році відповідачка разом з дитиною переїхали проживати в м. Коростишів, а тому їй невідомо про те, хто проживав в спірній квартирі на момент смерті ОСОБА_5 .
Вказаним поясненням ОСОБА_10 суд не надав належної оцінки.
Вирішуючи спір, суд залишив поза увагою вищевказані довідки, пославшись на наявність іншої довідки № 696 від 13 серпня 2021 року ОСББ «Андромеда-Житомир», відповідно до якої станом на день смерті батька позивача ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у спірній квартирі були зареєстрованими дружина померлого - ОСОБА_4 та його син - ОСОБА_6 .
Адвокат Кудіна М.Г. звертає увагу на те, що допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що після смерті ОСОБА_5 вони постійно бачили позивача в спірній квартири, він проживав в цій квартирі.
Однак, суд першої інстанції оцінив покази свідків вибірково, обмежившись окремими фразами, вирваними із контексту.
Позивач в судовому засіданні повідомив, що постійно проживав у спірній квартирі, оскільки у квартирі, яка належала йому на праві власності, він тривалий час робив ремонт, а потім здавав її в оренду. ОСОБА_1 займав велику кімнату у спірній квартирі, в інших кімнатах проживали його батьки та брат. Суперечок щодо проживання між членами сім'ї не було. Позивач фізично і матеріально допомагав матері.
Наголошує на тому, що на підтвердження надання позивачем матеріальної допомоги своїй матері був наданий договір-замовлення №1 - 7921 від 26 травня 2009 року щодо організації та проведення поховання батька.
Суд також не надав належної оцінки вказаному доказу.
Вважає, що суд порушив принцип змагальності сторін, задовольнивши клопотання представника відповідачки про поновлення процесуального строку для подачі доказів і приєднання їх до матеріалів справи.
Адвокат Кудіна М.Г. зауважує, що на даний час ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі, робить в ній ремонт, сплачує комунальні платежі, про що не заперечувала відповідачка. Покази сторін та свідків не суперечить один одному. Вважає, що таким чином факт постійного проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини повністю знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності матері позивача- ОСОБА_4 , батьку позивача - ОСОБА_5 та рідному брату позивача - ОСОБА_6 , в розмірі по 1/3 ідеальній частці кожному, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло № НОМЕР_1 від 9 лютого 2007 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер рідний брат позивача, ОСОБА_6 .
Згідно з довідкою ОСББ «Андромеда-Житомир» № 269 від 27 жовтня 2021 року станом на день смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом шести місяців після його смерті у вказаній квартирі проживали: дружина померлого - ОСОБА_4 ; його син - ОСОБА_6 , невістка - ОСОБА_8 , онук - ОСОБА_7 . Син - ОСОБА_1 , проживав без реєстрації.
Як вбачається з довідки ОСББ «Андромеда-Житомир» № 270 від 27 жовтня 2021 року станом на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та протягом шести місяців після її смерті за адресою приживання померлої зареєстрований її син - ОСОБА_6 . Син - ОСОБА_1 , проживав без реєстрації (а.с. 20 Т.1).
Відповідно до довідки ОСББ «Андромеда-Житомир» № 829 від 21 вересня 2021 року станом на день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , проживав його брат ОСОБА_1 , без реєстрації згідно письмових заяв сусідів (а.с. 21 зворот Т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_7 , батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 23 липня 2008 року серія НОМЕР_2 (а.с.17 Т.1).
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 від 6 жовтня 2009 року, серія НОМЕР_3 (а.с. 16).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Царіциної І.С. від 9 серпня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , з тих підстав, що факт прийняття спадщини позивачем не доведений.
Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Луб'яковою Г.М. 29 квітня 2013 року за реєстром № 941, ОСОБА_4 все належне їй на день смерті майно заповіла своєму сину ОСОБА_6 .
В матеріалах справи міститься копія спадкової справи № 51/2023, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.71-105 Т.1) та копія спадкової справи № 52/1023 року щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 (а.с.137 Т.1).
Копія спадкової справи № 64/2024, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , свідчить про те, що після смерті останньої спадщину прийняв її син ОСОБА_6 .
Судом також встановлено, що позивач з 1 вересня 1999 року зареєстрований за адресою : АДРЕСА_3 .
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до статей 1216,1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання разом зі спадкодавцем, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те що належних та допустимих доказів, які б свідчили про спільне проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції дав вірну оцінку доказам, наявним у матеріалах справи. Зокрема, покази свідків, що були допитані судом першої інстанції, не можуть вважатися належними та взяті до уваги, оскільки свідки не виявили обізнаність про значимі обставини у даній справі, на підтвердження факту проживання позивача разом із спадкодавцем.
При цьому, суд також правильно визначив, що ОСОБА_1 не надано доказів щодо наміру вважати спірну квартиру своїм місцем проживання з відповідними ознаками постійного проживання.
Також не надано доказів підтвердження факту утримання квартири ОСОБА_1 протягом вказаного періоду.
Та обставина, що позивач здійснив поховання спадкодавця, не є достатнім доказом на підтвердження факту проживання зі спадкодавцем.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 259,268,367,374,375, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кудіної Марії Геннадіївни, залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 2 квітня 2025 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді:
Повний текст постанови складений 9 квітня 2026 року.