Справа № 761/9048/26
Провадження № 1-кс/761/6644/2026
12 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22025000000000903, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
11 березня 2026 року (зареєстровано в системі «Електронний суд» 10 березня 2026 року) захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у кримінальному провадженні № 22025000000000903, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частина 3 статті 201 КПК України покладає на ініціатора такого клопотання обов'язок долучити до нього копії матеріалів, якими сторона захисту обґрунтовує викладені у клопотанні доводи, а також підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та долучених до нього матеріалів.
Зі змісту ст. 184 КПК вбачається, що на сторону обвинувачення, у разі звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування чи зміну до підозрюваного запобіжного заходу, покладений обов'язок надати стороні захисту таке клопотання та матеріали, на яких воно ґрунтується.
Наведені норми доводять, що сторони кримінального провадження під час реалізації своїх процесуальних прав наділяються відповідними процесуальним обов'язками щодо дотримання прав іншої сторони, оскільки відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у рішенні «Ruiz-Mateos проти Іспанії», кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них, чим забезпечуються дотримання принципу змагальності.
Так, статтею 22 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Вагомою складовою принципу змагальності є принцип рівності сторін кримінального провадження, який відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кресс проти Франції» передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Кримінальним процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень зобов'язаний створити, як стороні захисту, так і стороні обвинувачення рівні процесуальні умови для відстоювання ними своїх процесуальних позицій.
Дослідивши клопотання, слідчий суддя звертає увагу, що захисником ОСОБА_3 до наданого клопотання не долучено жодних матеріалів, якими воно обґрунтовується.
Відсутність зазначених матеріалів позбавляє слідчого суддю можливості дослідити та встановити обставини, які не враховувались слідчим суддею під час розгляду питання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність залишення клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22025000000000903, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 24, 201, 309, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22025000000000903, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 серпня 2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4