Справа № 761/51528/25
Провадження № 1-кс/761/747/2026
10 березня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України, -
12 грудня 2025 року захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив скасувати повідомлення від 28 серпня 2025 року про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, складене старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 .
Як на підставу звернення до суду зі скаргою, адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що повідомлення від 28 серпня 2025 року ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України необґрунтоване та не відповідає вимогам статей 276 - 277 КПК України. Так, повідомлення про підозру складено та вручено не уповноваженим суб?єктом з порушенням правил підслідності, що визначені ст. 216 КПК України, що є підставою для скасування повідомлення про підозру. Також, повідомлення про підозру ґрунтується на сумнівному висновку експерта Тернопільського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС від 24 червня 2025 року № CE-19/120-25/6316-ЕК. За матеріалами експертизи експерт безпідставно здійснював порівняння загальної ціни на електричну енергію, яка визначена умовами договору, з середньозваженими цінами на електричну енергію, що розміщені на сайті АТ «Оператор ринку», які не є ринковими, у зв'язку з чим вказаний висновок є некоректним, не ґрунтується на положеннях договору, жодним чином не стосується обставин укладення додаткових угод, не підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, а тому є неналежним доказом та не підтверджує вчинення будь-якого злочину. В матеріалах кримінального провадження відсутні докази завдання діями ОСОБА_6 тяжких наслідків, а Додаткові угоди, якими збільшувалася ціна на електроенергію, укладалися у повній відповідності до умов до Договору № 37 від 05 квітня 2021 року про постачання електричної енергії споживачу та є законними, що підтверджується висновком судової товарознавчої експертизи, проведеної за заявою сторони захисту, який підтверджує, що електрична енергія, згідно договору № 37 від 05 квітня 2021 року придбавалася за цінами, що були ринковими, а отже відсутні дані про спричинення істотної шкоди, що є обов'язковим елементом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України. Таким чином, у повідомленні про підозру в частині фактичних обставин інкримінованого кримінального правопорушення зазначаються помилкові та невірні обставини, що призвело до необґрунтованої кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 425 КК України, а врахування правильних та об'єктивних фактичних даних щодо укладених додаткових угод та показників середньозваженої ціни на електричну енергію спростовує наявність події кримінального правопорушення та причетність ОСОБА_6 до нього, що є підставою для скасування повідомлення про підозру.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав у ній наведених.
Прокурор ОСОБА_4 та детектив ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення скарги, мотивуючи свої доводи тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України є законним та обґрунтованим, на підтвердження чого надала копії матеріалів кримінального провадження № 42024000000000422 від 21 березня 2024 року, якими підтверджується його причетність до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. При цьому вказали, що на час повідомлення ОСОБА_6 про підозру, докази у своїй сукупності та взаємозв'язку відповідали тому мінімальному рівню стандарту достатніх доказів для підозри, що закріплений у п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, і давали стороні обвинувачення підстави для повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінальних правопорушень за викладених в ній обставин.
Заслухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, а також копії матеріалів кримінального провадження № 42024000000000422 від 21 березня 2024 року, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, як встановлено в ході судового розгляду, детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
28 серпня 2025 року старшим детективом Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , здійснено повідомлення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України.
Так, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
У свою чергу, порядок повідомлення про підозру врегульований Главою 22 КПК України.
Зокрема, положенням ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік випадків, за наявності яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру, та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких належать слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання).
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, зокрема містити наступні відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, вивченню слідчим суддею підлягає сукупність наявних доказів, зібраних під час досудового розслідування, які підтверджують ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України, слідчий суддя виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини слідчий суддя, суд, оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише в тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, про яке йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення у справі «Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№ 2)» від 22 грудня 2020 року, у справі «Ердагоз проти Туреччини» від 22 жовтня 1997 року, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Що є обґрунтованим, залежить від всіх обставин справи, але факти, які викликають підозру, не обов'язково повинні бути того ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування засудження або навіть пред'явлення обвинувачення (рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії» від 28 листопада 2017 року). Поняття «обґрунтованість» також означає поріг, який повинна подолати підозра, щоб переконати об'єктивного спостерігача в тому, що факти, які є предметом обвинувачення, ймовірно, мали місце (рішення у справі «Кавала проти Туреччини» від 25 червня 2019 року).
Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_6 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 23 жовтня 1994 року Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, у справі «Фокс, Кампбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри, в контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, присутня, а обставини, на які посилається захисник у своїй скарзі, мають бути вирішені під час судового розгляду.
У той же час, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не наділений процесуальними повноваженнями вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Крім того, доводи захисника про порушення правил підслідності у вказаному кримінальному провадженні не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Так, згідно постанови Генерального прокурора ОСОБА_10 про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу досудового розслідування від 18 листопада 2025 року, здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, доручено Головному підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 36 КПК України, Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об'єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов'язки).
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали скарги в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 425, ч. 4 ст. 425 України, очевидно необґрунтованих чи недопустимих суджень, висновків та формулювань не встановив, у зв'язку з чим прийшов до висновку, що скарга захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 22, 276-278, 303, 306-307, 309, 376, 481, 532 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 на повідомлення старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про підозру у кримінальному провадженні № 42024000000000422, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 березня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 425 КК України - залишити без задоволення.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення п'ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_11