Справа № 761/521/25
Провадження № 2/761/4525/2025
21 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Мальцева Д.О.,
за участю секретаря: Губенко О.М.,
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: ОСОБА_2.,
представник відповідача: Музичук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії відповідно до якого просив зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 , до реєстру акцептованих вимог кредиторів у четверту чергу кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» за Договором - заявою № 300937/31301/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 27 травня 2014 року у сумі 8 489,51 доларів США.
Позовні вимоги мотивує тим, що 27 травня 2014 року між Публічним акцонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір-заяву №300937/31301/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті в сумі 8 489,51 дол. США.
За умовами Договору позива вніс, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок у сумі 8 489,51 доларів США на строк з 27 травня 2017 року по 01 червня 2015 року. Відсоткову ставку встановлено в розмірі 12,10 % річних.
23 червня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк розміщення грошових коштів на період з 02 червня 2015 року по 06 червня 2016 року включно під 9,6% відсотків річних.
Відповідно до ч. 3 ст. 1060 ЦК України за договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу.
Позивач неодноразово звертався, а саме з 24 червня 2015 року, 23 червня 2015 року, 18 серпня 2015 року до відповідача із заявами про повернення вкладу згідно Договору з нарахованими відсотками по ньому.
В подальшому, позивач повторно звертався з заявами та скаргами до АТ "Банк «Фінанси та Кредит» та до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., відповідач тільки 21 березня 2016 року №3-030000/4069 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «фінанси та кредит» Чернявська О.С. повідомила позивача через 50 (п'ятдесят) днів про те, що подана позивачем вимога кредитора перебуває на опрацюванні та інформація про результати розгляду такої вимоги буде повідомлено позивача додатково.
Позивач отримав через відділення ПАТ «Альфа-Банк» суми виплат в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», всього у розмірах 93 486,05 грн., і 105 436,57 грн. за договором банківського рахунку №300937/31301/370-14від 27.05.2014.
Залишок коштів на рахунку позивача станом на 15.03 2016, після отримання гарантованої державо суми, склав 3 988,79 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту за відповідним чинним курсом НБУ становив 103 788,16 грн.
29.01.2016 позивач звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з вимогу про визнання кредитором банку та виплатою відшкодування належної суми вкладу за договором вкладу.
06.04.2016 року позивач звернувся із заявою про включення до списку кредиторів АТ ««Банк «Фінанси та Кредит».
Листом від 21.03.2016 №3-030000/4069 Уповноважена особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О.С. повідомила позивача про те, що подана вимога перебуває на опрацюванні та інформація про результати розгляду такої вимоги будуть повідомлені додатково.
Наступним листом Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О.С. повідомила, що подана 29.01.2016 кредиторська вимога була зареєстрована з номером 967 - Г, однак, заявлені вимоги не можуть бути включені до реєстру кредиторів.
Позивач не погоджується з такою відповіддю та вважає свої права та законні інтереси порушеними, у зв'язку з чим звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
Представник відповідача у своєму відзиві заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з підстав недоведеності та необґрунтованості. Зазначив, що позивач звернувся з кредиторською вимогою лише 29.01.2026 року, тобто з пропуском 30 денного строку на її подання, а відповідно така вимога в силу приписів статті 49 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вважається погашеною. Також вказує на те що, оскільки кредиторсьі вимоги приймались з 23 грудня 2015 року перебіг позовної давності закінчився 24 січня 2016 року, натомість позивач звернувся до суду з позовом у даній справі лише 06.01.2025. Тобто з пропуском строку позовної давності, майже на 9 років. А також зазначає, що належним відповідачем у цій справі є банк, від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінанси та Кредит». Отже з огляду на відсутність змісту позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відсутності доказів, які б підтверджували порушення Фондом прав позивача та відсутності посилання на норму законодавства, яка була порушена фондом,вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
08.01.2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами позовного провадження в загальному порядку.
03.02.2025 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із викладеними запереченнями проти неї.
30.03.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив у справі №761/521/25.
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
В судовому засіданні, яке відбулось, представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, просила відмовити в їх задоволенні посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, вислухавши сторони, врахувавши їх процесуальні заяви, суд приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.
Згідно з ч.ч. 3 та 4 ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку протягом п'яти днів з дня отримання пропозиції Фонду про ліквідацію банку. Національний банк України інформує Фонд про прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку не пізніше дня, наступного за днем прийняття такого рішення.
Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.
У відповідності до ч.ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше, ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду (ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (п. 3 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
У силу ч. 1 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 вказаного Закону України. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 вказаного Закону України Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (ч. 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
При цьому, п. 5-4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань.
Як встановлено судом у судовому засіданні, 27 травня 2014 року між Публічним акцонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір-заяву №300937/31301/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті в сумі 8 489,51 дол. США.
За умовами Договору позива вніс, а банк прийняв грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок у сумі 8 489,51 доларів США на строк з 27 травня 2017 року по 01 червня 2015 року. Відсоткову ставку встановлено в розмірі 12,10 % річних.
23 червня 2015 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду №1 до Договору, за умовами якої сторони домовилися продовжити строк розміщення грошових коштів на період з 02 червня 2015 року по 06 червня 2016 року включно під 9,6% відсотків річних.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015 р. №898 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. №230, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені, зокрема, статтями, 37, 38, 47-51 Закону №4452-VI, заступнику начальника відділу супроводження виведення неплатоспроможності банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Чернявській Олені Степанівні на два роки з 18.12.2015 р. до 17.12.2017 р. включно. На підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 35, ч. 5 ст. 44, ч. 3 ст. 48 Закону №4452-VI виконавча дирекція Фонду гарантування прийняла рішення від 27.11.2017 р. №5175 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком на два роки до 17.12.2019 р. включно, також в подальшому рішенням від 23 вересня 2019 року №2417 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком на один рік з 18 грудня 2019 року до 17 грудня 2020 року включно.
Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення№2897 від 11 листопада 2019 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 15 листопада 2019 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Міхно Сергія Семеновича, якому делеговані всі повноваження ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в подальшому Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осі прийнято рішення №1513 від 13 серпня 2020 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 17 серпня 2020 року призначено провідного професіонала з питань ліквідації банків відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Грошову Світлану Василівну, які делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №685 від 05 вересня 2022 року про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 06 вересня 2022 року призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича, якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 22.12.2022 року №1067 відкликано повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит» делеговані Паламарчуку Віталію Віталійовичу рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.09.2022 року №685 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Відповідно до зазначеного рішення уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з 06 вересня 2022 року призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Паламарчука Віталія Віталійовича, якому делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування від 22.12.2022 року №1067 відкликано повноваження ліквідатора Ат «Банк «Фінанси та Кредит» делеговані Паламарчуку Віталію Віталійовичу рішенням виконавчої дирекції Фону від 05.09.2022 року №685 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
З 27 грудня 2022 року визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» здійснюються Фондом безпосередньо.
Позивач неодноразово звертався, а саме з 24 червня 2015 року, 23 червня 2015 року, 18 серпня 2015 року до відповідача із заявами про повернення вкладу згідно Договору з нарахованими відсотками по ньому.
В подальшому, позивач повторно звертався з заявами та скаргами до АТ "Банк «Фінанси та Кредит» та до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та здійснення ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявської О.С., відповідач тільки 21 березня 2016 року №3-030000/4069 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «фінанси та кредит» Чернявська О.С. повідомила позивача через 50 (п'ятдесят) днів про те, що подана позивачем вимога кредитора перебуває на опрацюванні та інформація про результати розгляду такої вимоги буде повідомлено позивача додатково.
Позивач отримав через відділення ПАТ «Альфа-Банк» суми виплат в межах гарантованої Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суми коштів за вкладом в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», всього у розмірах 93 486,05 грн., і 105 436,57 грн. за договором банківського рахунку №300937/31301/370-14 від 27.05.2014.
Залишок коштів на рахунку позивача станом на 15.03.2016, після отримання гарантованої державо суми, склав 3 988,79 дол. США (що в еквіваленті на національну валюту за відповідним чинним курсом НБУ становив 103 788,16 грн.
29.01.2016 позивач звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» з вимогу про визнання кредитором банку та виплатою відшкодування належної суми вкладу за договором вкладу.
06.04.2016 року позивач звернувся із заявою про включення до списку кредиторів АТ ««Банк «Фінанси та Кредит».
Листом від 21.03.2016 №3-030000/4069 Уповноважена особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О.С. повідомила позивача про те, що подана вимога перебуває на опрацюванні та інформація про результати розгляду такої вимоги будуть повідомлені додатково.
Наступним листом Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявська О.С. повідомила, що подана 29.01.2016 кредиторська вимога була зареєстрована з номером 967 - Г, однак, заявлені вимоги не можуть бути включені до реєстру кредиторів.
Проте, суд зауважує, що відповідно до умов укладеного Договору банк зобов'язувався повернути ОСОБА_1 вклад та виплачувати проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим Договором.
Суд констатує, що позивач звертався до відповідача із заявою про повернення всієї суми вкладу за вказаним договором, однак з пропуском строку, визначеного ст. 49 Закону України № 4452.
Проте, суд звертає увагу, що відсутність законодавчо визначеного механізму поновлення пропущеного з поважних причин строку кредитором на звернення до уповноваженої особи Фонду з вимогами до банку, що ліквідується, не відповідає меті Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», визначеній у ст. 2 вказаного нормативно-правового акта.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що ч.ч. 1, 4 ст. 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа «Броньовський проти Польщі», заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).
При вирішенні вказаної справи судом також враховується позиція Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії при врегулюванні спірних правовідносин.
Крім того, ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст. 17-1 Конвенції, згідно з якими кожен має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, державам-учасницям Конвенції заборонено скасовувати встановлені нею права.
Стаття 13 Конвенції гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо порушення передбаченого Конвенцією права було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
За практикою Європейського суду з прав людини засоби юридичного захисту ефективними є тоді, коли вони можуть запобігти виникненню умов, які становлять порушення, або не допустити подальшого існування таких умов (справа «Мельник проти України», заява № 72286/01, рішення від 28.03.2006 , щодо статті 13).
Розглядаючи питання захисту права особи на мирне володіння майном, Європейський суд дотримується позиції, за якою «позбавлення майна згідно із другою нормою може бути виправданим тільки якщо доведена, крім іншого, наявність «інтересів суспільства» та «умов, передбачених законом». Більше того, будь-яке втручання у володіння майном повинно задовольняти принцип пропорційності. Як суд неодноразово зазначав, повинен бути встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства в цілому та вимогою захисту основних прав індивіда.
Практика Європейського суду виходить із того, що встановлення державою окремих заборон щодо реалізації права власності на майно, слід розглядати як факти втручання держави в мирне володіння майном, що визначається як одне з фундаментальних прав людини. Такі факти мають аналізуватися щодо їх обґрунтованого застосування, тобто законності, доцільності та пропорційності.
Європейський суд визнав порушення ст. 1 Першого протоколу у випадках, коли держави, що є учасницями Конвенції, намагалися в окремих випадках використовувати правову казуїстику для того, щоб не виконувати зобов'язання щодо відшкодування приватним особам збитків, яких ті зазнали в результаті позбавлення майна. Держава не може в односторонньому порядку вносити поправки до контракту, який укладено з приватною особою, або припиняти його дію без виплати компенсації за втрати, котрих зазнають особи, з якими був укладений контракт. Законодавчий акт також не може скасовувати виплату, пов'язану зі зміною або припиненням контракту (Грецькі очисні заводи та СтратісАндреадіс проти Греції (1994)). Уряд, оперуючи законами, також не може відмовитися визнавати факт делікту, що мав місце стосовно групи фізичних осіб або щодо держави (Прессос Компаній Нав'єра С. С проти Бельгії (1995)).
Таким чином, суд застосовуючи трискладовий тест щодо права особи на мирне володіння майном, дійшов висновку, що дії держави у правових відносинах, що склалися між ОСОБА_1 та відповідачем не є необхідними у демократичному суспільстві.
Таким чином, суд вважає доведеним факт наявності у позивача документально підтверджених кредиторських вимог до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Також суд зазначає, що відповідно до п.2.6 Розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 (далі - Положення) уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення здійснює такі повноваження: складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Згідно з п. 4.31 Розділу V Положення у разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили; свідоцтва про право на спадщину за вимогами кредиторів, які визнані уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок реорганізації, за вимогами кредиторів, яких включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів; письмової відмови кредитора від вимог; клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку про виправлення помилки, допущеної нею чи попередньою уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку під час акцептування вимог кредиторів. Фонд за потреби має право вимагати від уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру вимог.
З огляду на викладене, уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо внесення пропозиції щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду змін до реєстру акцептованих вимог.
Враховуючи, що позивач є власником коштів, які були ним передані банку на підставі укладеного Договору, та зважаючи на поважність причини пропуску строку на звернення із заявою щодо включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача включити ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів у четверту чергу кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» за договором заявою №300937/31301/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 27 травня 2014 року у сумі 3988,79 доларів США, що є залишком на рахунку позивача станом на 15.03.2016.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи частково підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 259, 265, 268, 273, 353-355 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів у четверту чергу кредиторів Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» за договором заявою №300937/31301/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті від 27 травня 2014 року у сумі 3988,79 доларів США.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 22.09.2025 року.
Суддя: