Справа № 761/44461/25
Провадження № 2/761/5222/2026
06 квітня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишин А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У жовтні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через підсистему ЄСІТС систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимоги, просив суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 у розмірі 35 013,12 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.01.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 00-9593456 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора на суму 7 040,00.
На виконання умов Кредитного договору, ТОВ «Макс кредит» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку № 5168-74ХХ-ХХХХ-1695 в сумі 7040,00 грн., що в свою чергу свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця ТОВ «Макс кредит». Всупереч умов Кредитного договору № 00-9593456 від 25.01.2024 року відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 47 159, 04 грн., яка складається з: 7 040,00 грн. - заборгованість по кредиту, 40 119,04 - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
У позовній заяві зазначено, що 21.10.2024 року між первісним кредитором ТОВ «Макс кредит» та позивачем укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС згідно умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024.
Загальна сума заявлених до стягнення вимог становить 47 159,04 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2025 було відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28.11.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення відповідачки ОСОБА_1 у яких остання просила суд: відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 року по справі № 761/44461/25. У поданих поясненнях вказано, що потрібно зауважити, що позивачем протиправно в тіло кредиту, яке по умовам договору складає 6400 гривень 00 копійок, було враховано й комісію за кредитним договором в розмірі 640 гривень, оскільки по природі це є різними нарахуваннями та не мають враховуватись один в одній.
Також зазначено, що протягом всього строку кредитування первісним кредитором було здійснено нарахування відсотків за процентними ставками 2,47% та 1,48% в день. Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. З огляду на вищевикладене, загальний розмір заборгованості за весь строк, в межах якого первісним кредитором здійснювалось нарахування відсотків, а саме 270 днів (з 25.01.2024 року по 21.20.2024 рік) не мав перевищувати 24 320 гривень 00 копійок, що складається з: - 6400 гривень 00 копійок - заборгованості за тілом кредиту; - 17 280 гривень 00 копійок - заборгованості за відсотками по кредиту; - 640 гривень 00 копійок - заборгованості за комісією.
Відповідач вважає, що вимоги позивача є завищеними та такими, що не відповідають дійсності, а отже підлягають відмові у задоволенні в повному обсязі.
02.12.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» у яких позивач просить суд задовольнити позовні вимоги із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимоги. У додаткових поясненнях зазначено, що на підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%, а тому позивач стягує не 47 159,04 грн., а 35 013,12 грн. у зв'язку з перерахуванням процентів відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування». Окрім того, зазначено, що комісія була визначена кредитним договором ,а тому підлягає стягненню.
02.12.2025 до суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої, позивач просив суд: зменшити розмір позовних вимог та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 у розмірі 35 013,12 грн., зазначена заява прийнята судом.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві позивач просив проводити розгляд справи за відсутності свого представника.
Відповідачка у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, у поданих додаткових поясненнях просила провести судове засідання без її участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 25.01.2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ОСОБА_1. укладено Договір кредитної лінії № 00-9593456, який підписано відповідачем електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 32403, який відправлено: 25.01.2024 21:59:30 та введено: 25.01.2024 21:59:39, а також підписано графік платежів, та паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до п. 1.2. вказаного Договору сума ліміту кредитної лінії складає 6 400 грн.
Згідно з п. 1.3. цього Договору строк дії кредитної лінії 360 днів, позичальник зобов'язаний повернути Суму Кредиту Кредитодавцю в останній день Строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) 19 січня 2025 року згідно умов пункту 3.4 цього Договору, а п. 1.4.1. визначено, що стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. а п. 1.4.2. визначено знижену процентну ставку, яка становить. 1,48% Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 931.66%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладення Договору становить 905.76%. (п. 1.7. Договору). Відповідно до п. 1.8. Договору орієнтовна загальна вартість Кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 63948.80 грн. Орієнтовна загальна вартість Кредиту з урахуванням зниженої процентної ставки на дату укладання Договору становить 62364.80 грн.
Згідно з п. 1.5 Договору кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 640,00 грн., Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного
погашення Кредиту.
Відповідно до п. 2.8. Договору кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі Кредиту: 25 січня 2024 р. Сума Кредиту перераховується Кредитодавцем в сумі 6400 грн. на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .
Первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав належним чином, зокрема перерахував 25.01.2024 року грошові кошти в сумі 6 400,00 грн. відповідачу на картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» вих. № 1289/10 від 30.10.2024 року з додатком.
Разом з цим, відповідач порушив свої зобов'язання, внаслідок чого за Кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 року виникла заборгованість у розмірі 35 013,12 грн., яка складається з: 6 400,00 грн. - заборгованість по кредиту, 27 973,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, - 640,00 грн. комісії.
Таким чином вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
У свою чергу, доказів того, що її персональні дані були використані товариством для укладення кредитних договорів від її імені відповідачем суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталася, як і не оскаржувала правомірність (дійсність) укладених договорів.
Відповідно до Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» з метою укладення електронного договору, Позичальник заходить на Сайт, який надає доступ до інформаційнотелекомунікаційної системи (далі -ІТС) Товариства або в мобільний додаток Товариства або в програмне забезпечення партнерів Товариства, яке забезпечує обмін інформації з ІТС Товариства по захищеним каналам зв'язку, та у вбудованому калькуляторі вибирає бажану суму грошових коштів, яку він бажає отримати в кредит, та бажаний строк кредитування.
Таким чином, з наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ідентифікації Відповідача, подальше укладення Кредитного договору є неможливим.
Натомість позивач надав суду дози щодо перерахування коштів на платіжну картку ОСОБА_2 , в якому деякі символи (цифри), які є складовими номеру картки, замінені на знак «Х» з метою дотримання банківської таємниці. Водночас відповідач не спростував, що картка з такими символами йому не належить, а виписку зі свого рахунку, не надав.
Оскільки платіжну операцію проведено шляхом подання відповідної платіжної інструкції надавачу фінансових платіжних послуг із зазначенням необхідних реквізитів, які клієнт вказав в заявці на отримання кредитних коштів для їх подальшого зарахування на рахунок отримувача (Боржника) та надав довідку підтвердження операції щодо перерахунку коштів Боржникові від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та письмові пояснення.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Водночас не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів у кредит, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Поряд з цим, суд бере до уваги, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
З урахуванням викладеного суд вважає доведеними обставини щодо укладення 25.01.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі договору кредитної лінії №00-9593456, за умовами якого відповідач отримав 6 400,00 грн. кредитних коштів.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2024 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК«Ейс» укладено Договір факторингу № 21102024-МК/Ейс, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК«Ейс» перейшло, зокрема, право вимоги до відповідача за Кредитним договором №00-9593456 від 25.01.2024 до ОСОБА_1 .
Відповідно до Реєстру боржників за Договором факторингу № 21102024-МК/Ейс від 24.04.2024 року від ТОВ «Макс кредит» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 40119,04 грн. яка складається з: 7040,00 грн. - заборгованість по кредиту, 40119,04 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Таким чином, ТОВ «ФК «Ейс» наділено правом грошової вимоги до відповідача відповідно до кредитного Договору №00-9593456 від 25.01.2024.
Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Так, відповідно до Кредитного договору № 00-9593456 від 25.01.2024 сторони погодили наступні умови: - сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 6400 (шість тисяч чотириста) гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби (пункт 1.2.).- Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) 19 січня 2025р. (пункти 1.3.).- позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на 19 лютого 2024р., та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування). Дата(и) повернення кредиту та сплати нарахованих процентів зазначаються в графіку платежів, який міститься в пункті 7.20 цього Договору. У разі, якщо Позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за Періодичної дати оплати процентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за Договором продовжуватимуть нараховуватися згідно умов цього Договору. У разі, якщо Позичальник виконає у повному обсязі свої зобов'язання за Договором по сплаті нарахованих процентів на Періодичну дату оплати процентів та поверне повністю Суми кредиту не пізніше наступного дня за днем Періодичної дати оплати процентів, то вважатиметься, що Позичальник повністю достроково погасив кредит (пункт 1.3.1).- Сторони погодили тип процентної ставки-фіксована (пункт 1.4.)- Стандартна процента ставка складає 2,47 (два цілих 47 сотих) % від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки) (пункт 1.4.1.).- Знижена процентна ставка становить 1,48 (один цілих 48 сотих)% від Суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1. цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом (дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору (пункт 1.4.2.).- Позичальник погоджується, повнiстю розумiє та поiнформований, що у разi невикористання ним права на отримання знижки (невиконання умов Договору для отримання знижки) нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою, при цьому застосування Стандартної процентної ставки без знижки, не є змiною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бiк погiршення для Позичальника, оскільки надання кредиту за даним Договором здійснюється саме на умовах Стандартної процентної ставки. Застосування Зниженої процентної ставки є проявом лояльності Кредитодавця до Позичальника та правом Кредитодавця, передбаченим умовами Програми лояльності, затвердженої та оприлюдненої Кредитодавцем на його Сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/#Action (пункт 1.4.3.)- За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 640,00 грн (пункт 1.5.).
Отже, сума заборгованості, заявлена Позивачем у позовній заяві, включає в себе не лише основну суму кредиту та нараховані проценти, але й нараховану комісію, яка чітко передбачена умовами договору та є складовою частиною загальної суми позовних вимог як плата за надання кредиту.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості,в період з 25.01.2024 по 18.02.2024 - нарахування здійснювались за Зниженою процентною ставкою, тобто 6 400,00 грн. (тіло Кредиту)*1,48/100 = 94,72 грн. в день (пункт 1.4.2. Договору).
Також, відповідно до Розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «МАКС КРЕДИТ», ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснила часткові платіж у розмірі 1 136,64 гривень. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, Відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за договором про надання кредиту. Аналогічної позиції притримується Верховний суд в пункті 76 постанови Великої Падати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17 (провадження №14-144цс18) зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Посилання відповідача у поданих поясненнях на, не те, що 22.11.2023 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023 року. Даним Законом, серед іншого були внесені зміни в Закон України «Про споживче кредитування» . Так, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» було доповнено частиною 5 такого змісту: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідндо частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%".» суд оцінює критично.
Так, згідно прикінцевим положенням п. 17 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Відповідно до картки документа Закону № 3498-ІХ визначено, що дата публікації 23 грудня 2023 року, дата набрання законної сили - 24 грудня 2023 року. Тобто, з 24 грудня 2023 та протягом перших 120 днів (до 22.04.2024) розмір денної процентної ставки при укладенні кредитного договору не може перевищувати 2,5 %.
Відповідно до листа Національного банку України від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз'яснення щодо застосування Закону № 3498-ІХ, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів. Згідно з роз'ясненнями у листі (п.2 щодо максимального розміру денної процентної ставки) Національним банком України було зазначено наступне: «Відповідно до пункту 17 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення" Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто до 20 серпня 2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не можеперевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно). На підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом № 3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону «Про споживче кредитування», не може перевищувати 1%. Таким чином, протягом цього перехідного періоду норма про 1% ще не застосовувалася. Оскільки, її можна застосовувати тільки після завершення 240 днів.
Таким чином відповідно Закону України «Про споживче кредитування» та проведено позивачем розрахунку, який перевірено судом, нарахування відсотків здійснюються наступним чином:
- в період з 25.01.2024 по 18.02.2024 - нарахування здійснювались за Зниженою процентною ставкою, тобто 6 400,00 грн. (тіло Кредиту)*1,48/100 = 94,72 грн. в день, що за 25 днів становить 2368,00 грн.;
- в період з 19.02.2024 по 22.04.2024 нарахування процентів здійснювались Стандартною ставкою, 6 400,00 грн.(тіло Кредиту) * 2,47/100 = 158,08 грн. в день, що за 64 днів становить 10 117,12 грн;
- у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 нарахування процентів має здійснюватися наступним чином: 6 400,00 грн. (тіло Кредиту)*1,5(процентна ставка)/100 = 96,00 грн. в день, що за 120 днів становить 11 520,00 грн.
- у період з 21.08.2024 по 21.10.2024 нарахування процентів має здійснюватися наступним чином: 6 400,00 грн. (тіло Кредиту)*1,00(процентна ставка)/100 = 64,00 грн. в день, що за 62 дня становить 3 968,00 грн. 27 973,12 грн.
Таким чином, враховуючи вимоги Закону України «Про споживче кредитування», загальний розмір заборгованості за Кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 року 35 013,12 грн., яка складається з: 6 400,00 грн. - заборгованість по кредиту, 27 973,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, - 640,00 грн. комісії, яка також визначена позивачем у заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не оспорював даний кредитний договір у судовому порядку.
Також, відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 00-9593456 від 25.01.2024 року 35 013,12 грн., яка складається з: 6 400,00 грн. - заборгованість по кредиту, 27 973,12 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, - 640,00 грн. комісії.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. необхідно зазначити наступне.
У відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Також, у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 р. в справі № 648/1102/19 вказано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За умовами ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В той же час, необхідно зазначити, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/19098/21 від 01 лютого 2023 року).
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано договір про надання правничої допомоги від № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», Додаткову Угоду № 25770797345 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 на суму 7000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від серії КС №7073/10 від 19.10.2018, довіреність від 11.08.2025.
З акту прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 вбачається, що клієнту - Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» було надано виконавцем - Адвокатським бюро «Тараненко і партнери» такі послуги:
- складання позовної заяви ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 (2 год.) - 5000,00 грн.;
- вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 - (2 год.) - 1000,00 грн.;
- підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - (2 год.) - 500,00 грн.;
- підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9593456 від 25.01.2024 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - (2 год.) - 500,00 грн.;
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суд у справі 910/9714/22 від 02 лютого 2024 року вказано, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.
Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 7 000,00 грн. не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним і не є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг.
Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, та з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмірі витрат позивача на професійну правничу допомогу та у відшкодуванні судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн.
Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280, 282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610,612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9593456 від 25.01.2024 у розмірі 35 013,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, 19, оф. 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 06.04.2026 року.
Суддя: