Справа № 761/53830/25
Провадження № 2-о/761/189/2026
11 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Мальцева Д.О.,
при секретарі: Журавльову М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про встановлення факту перебування на утриманні,-
ОСОБА_1 (далі по тексту - заявник) звернулась до суду із заявою, відповідно до якої просила встановити факт перебування заявника на утриманні її померлого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.
Заява обґрунтована тим, що заявник з 23 грудня 1972 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Відповідно до довідки від 08.07.2025, виданої Комунальним підприємством «Керуюча компанія з житлового фонду Голосіївського району м. Києва» ЖЕД-102, заявник 03 серпня 1941 року народження, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 та вела спільне господарство за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , зареєстрованого Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 88 років, про що 09 червня 2025 року складено відповідний актовий запис №3150. 29.08.2025 року заявник звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві з заявою щодо переведення з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та надала всі необхідні документи. 05.09.2025 Головне управління пенсійного фонду України в Закарпатській області надіслало відповідь, в якій відмовило в призначенні пенсії по втраті годувальника. Свою відмову обґрунтувало тим, що не було надано довідки про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
ОСОБА_2 був Заслуженим майстром спорту України.
Відповідно до листа Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві від 28.11.2025 ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному УПФУ в м. Києві та отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір якої на дату смерті складав 12 583.49 грн. Розмір пенсії заявника з 01.03.2024 складає 4360.58 грн., з 01.03.2025 складає 4748.58 грн. Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу заявник після 2000 року не працювала.
Отже, допомога, яка надавалася їй її чоловіком ОСОБА_2 була хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування. Подружжя проживало разом до моменту смерті чоловіка заявника, а отже заявник перебувала на утриманні свого чоловіка до моменту смерті останнього.
З огляду на зазначене, заявник звернулась до суду із вказаною заявою, оскільки позбавлена можливості отримати документ, який підтверджує те, що остання перебувала на утриманні свого чоловіка, у позасудовому порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2025 матеріали заяви передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
16.01.2026 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами окремого провадження.
У судове засідання заявник не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином. Подала заяву, у якій просила справу розглянути без її участі.
Представник заінтересованої особи -1 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києв у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
У судове засідання представник заінтересованої особи- 2 Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Подав заяву, у якій просив справу розглянути без його участі.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Судом встановлено, що
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Частина 1 статті 319 ЦПК України передбачає, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, у тому числі факт перебування на утриманні, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 (провадження N 11-150апп23), а також у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 212/5550/23 (провадження № 61-15662св23). Отже, із вказаного питання наявна усталена судова практика.
Згідно з частиною 3 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (абзац 2 частини 3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Отже, факт, який просить встановити заявниця, матиме юридичне значення для отримання пенсії по втраті годувальника.
У пункті 8 постанови від 31.03.95 р. N 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо. Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.
До заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, в якій зазначається мета цього встановлення, можуть надаватися: докази, що підтверджують факт перебування заявника на утриманні особи, яка померла (документи, акти, листи ділового й особистого характеру); докази, які встановлюють, що надані заявнику матеріальні засоби є основним і постійним джерелом його існування (корінці поштових переказів, квитанції та інші документи, що свідчать про одержання заявником грошей або іншої допомоги від годувальника); довідка із ЖЕКу або сільської ради про те, що заявник звертався до них за одержанням документа про перебування на утриманні померлого, однак йому в цьому було відмовлено через відсутність відомостей про утримання або на тій підставі, що заявник не був на утриманні; документи, які встановлюють, що заявник був неповнолітньою або непрацездатною особою, не був членом сім'ї спадкодавця, але перебував на утриманні останнього не менше п'яти років та одержував від нього матеріальну допомогу, що була єдиним джерелом засобів до існування (копія свідоцтва про народження, довідка про інвалідність, інші письмові докази) (роз'яснення, надані у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення".
Відповідно до п. 2.3 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2015 року N 22-1 до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3пункту 2.1 цього розділу. Також надаються такі документи, серед яких, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
З пункту 2.11 розділу II вказаного Порядку вбачається, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
З наданих суду документів вбачається, що заявниця і її померлий чоловік перебували у зареєстрованому шлюбі, однак значились за різними зареєстрованими адресами. Однак, лише свідоцтва про перебування у шлюбі, довідки від 08.07.2025 року, виданої Комунальним підприємством «Керуюча компанія з житлового фонду Голосіївського району м. Києва» ЖЕД-102 та акту сусідів будинку АДРЕСА_3 від 25 серпня 2025 року не достатньо для встановлення факту перебування особи на утриманні у померлого годувальника. Тобто підстав вважати, що заявниця проживала разом із померлим і перебувала на утриманні чоловіка ОСОБА_2 на день його смерті у суду немає. Окрім того, заявник не надала суду жодних доказів того, що її чоловік ОСОБА_2 взагалі коли-небудь надав їй грошову чи будь-яку іншу матеріальну допомогу, наприклад, корінців поштових переказів, квитанцій та інші документи, що свідчать про одержання заявницею грошей або іншої допомоги від чоловіка, виписки з банківського рахунку щодо руху коштів, які б могли підтвердити надходження грошей, квитанцій про оплату покійним чоловіком комунальних послуг за місцем проживання заявника, чи оплати інших послуг на її користь чи придбання для неї будь-яких товарів. Клопотань про витребування доказів та/або допит свідків, як один із засобів доказування, не заявлялось.
Аналізуючи встановлені судом обставини та наявні у справі докази, суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підтверджені достатніми та належними доказами, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 Розділу IV (Окреме провадження) ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 259, 263, 293-294, 315, 354 ЦПК України,-
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про встановлення факту перебування на утриманні.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: