Справа №760/9651/26 1-кс/760/5035/26
09 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах «ТРАНС ЛОГІСТИК ІНТЕРНЕШНЛ» про повернення тимчасово вилученого майна,-
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло вищевказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що 18.02.2026 слідчим суддею ОСОБА_4 Солом'янського районного суду міста Києва прийнято ухвалу у кримінальному провадженні за № 1-кс/760/1077/26, в якій накладено арешт на майно ТОВ «ТРАНС ЛОГІСТИК ІНТЕРНЕШНЛ», що було вилучено 15.01.2026 при проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, а саме: Паливо марки ДП у кількості 6600 літрів, паливо марки А-95 у кількості 1660 літрів.
Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 174 КПК України, обов'язок доведення відсутності подальшої потреби у застосуванні арешту майна або необґрунтованості його накладення покладається на заявника. Разом з тим, подане клопотання не відповідає базовим вимогам процесуальної визначеності та належного обґрунтування.
Так, зі змісту клопотання вбачається наявність істотних суперечностей, які унеможливлюють ідентифікацію провадження, у межах якого заявник просить вирішити питання. Зокрема, заявник не вказав номер справи, вказавши тільки номер провадження.
Крім того, зміст заявлених вимог є внутрішньо суперечливим, оскільки заявник одночасно просить скасувати арешт майна та повернути тимчасово вилучене майно. Водночас у разі наявності чинної ухвали про арешт майна питання про його повернення не може бути вирішене без попереднього встановлення факту скасування такого арешту, що свідчить про некоректне формулювання прохальної частини клопотання та нерозуміння заявником правової природи заявлених вимог.
Разом з тим, до клопотання не додано ключового документа, який є необхідним для вирішення питання по суті, а саме копії ухвали слідчого судді від 18.02.2026, на яку заявник посилається як на підставу обмеження права власності. За відсутності зазначеного судового рішення слідчий суддя позбавлений можливості перевірити обсяг накладених обмежень, правову природу арешту, підстави його застосування, а також встановити чи має відповідне майно статус речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України. За таких обставин, суд не може покладатися виключно на доводи сторони захисту без безпосереднього дослідження відповідного судового рішення.
Таким чином, заявником не доведено ані того, що арешт майна було накладено необґрунтовано, ані того, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення відпала потреба. Відсутність належних і допустимих доказів, а також істотні процесуальні недоліки поданого клопотання виключають його можливість задоволення.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 , який діє в інтересах «ТРАНС ЛОГІСТИК ІНТЕРНЕШНЛ» про повернення тимчасово вилученого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cлідчий суддя ОСОБА_1