Справа №760/21493/24 1-кс/760/5341/26
10 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву про самовідвід судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
На розгляд до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва надійшла заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_3 .
Заява мотивована тим, що вище вказана скарга надійшла на розгляд до слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 , в якій йдеться, зокрема про те, що ОСОБА_4 вважає судові рішення, ухвалені суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 неправосудними та просить зобов'язати керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Враховуючи, що слідчий суддя ОСОБА_6 , як і ОСОБА_5 , працюють у Солом'янському районному суді міста Києва, то наявні підстави, що можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Заяву про самовідвід передано для розгляду в провадження судді ОСОБА_1 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, яка заявила самовідвід, у судове засідання не викликалися, що не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою аудіо-, відеофіксації судового засідання не здійснювалась.
Дослідивши подану заяву про самовідвід, суд приходить до наступного.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Як убачається з заяви, на розгляд до слідчої судді ОСОБА_3 надійшла скарга на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно судді Солом'янського районного суду міста Києва - ОСОБА_5 . Обставина, що скарга стосується особи, яка на даний час обіймає посаду судді цього ж суду, може об'єктивно викликати сумнів у неупередженості та безсторонності слідчої судді при її розгляді.
За таких обставин, ураховуючи наведене, суддя вважає, що наведені в заяві про самовідвід підстави є обґрунтованими та достатніми для її задоволення.
Керуючись статтями 75, 76, 80-82, 371, 372 КПК України, суддя, -
Заяву про самовідвід слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 - задовольнити.
Відвести суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_3 від розгляду скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівника ГПД Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1