Справа №760/5239/26
3/760/2441/26
09 квітня 2026 року м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
11.02.2026 о 14 годині 25 хвилин у м. Київ, по вул.. Шевченка, 196А водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним автомобілем Scаnia державний номерний знак НОМЕР_2 під час об'їзду транспортного засобу Peougeot 407 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватись та скоїв з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 588850 від 11.02.2026 встановлено, що 11.02.2026 о 14 годині 25 хвилин у м. Київ, по вул.. Шевченка, 196А водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним автомобілем Scаnia державний номерний знак НОМЕР_2 став учасником дорожньо-транспортної пригоди та мав ознаки наркотичного сп'яніння, а саме підвищена жвавість рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 повістю визнав свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, щиро розкаявся. Проте, просив суд закрити провадження у справі відносно нього за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки йому не було роз'яснено його права та обов'язків, як сособи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того у судовому засіданні долучив висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000442, складеного 11.02.2026, відповідно до якого у нього ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння не виявлено.
Представник ОСОБА_1 - захисник Нікушина В.С. повідомив, що за узгодженою правовою позицією ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП визнав повністю. Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП зазначила, що ОСОБА_1 своєї провини не визнає та просила суд закрити провадження у справі відносно неї на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки порушено порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того у судовому засіданні долучив висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000442, складеного 11.02.2026, та отриманий на вимогу адвоката акт догляду до вказаного висновку, відповідно до яких у ОСОБА_1 ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння не виявлено.
Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд дійшов до наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 57 та від 13 червня 2024 р. № 690 (далі - Порядок).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 588850 від 11.02.2026 встановлено, що 11.02.2026 о 14 годині 25 хвилин у м. Київ, по вул.. Шевченка, 196А водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним автомобілем Scаnia державний номерний знак НОМЕР_2 став учасником дорожньо-транспортної пригоди та мав ознаки наркотичного сп'яніння, а саме підвищена жвавість рухів, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
На підтвердження вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП органом поліції надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 588850 від 11.02.2026;
- відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) від 11.02.2026, використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016;
- направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 30.10.2024 о 21:00.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд не може визнати належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 з огляду на таке.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього міститься має ґрунтуватись на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнях свідків тощо.
Відповідно до наданих суду відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції від 11.02.2026, досліджених у судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 не роз'яснено його прав та обов'язків, відповідно до вимог КУпАП у зв'язку із складанням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, відповідно до змісту досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції від 11.02.2026 встановлено, що працівники поліції пропонують пройти «огляд на стан сп'яніння» не повідомляючи про підстави для проведення такого огляду та не зазначаючи процедуру проходження такого огляду.
ОСОБА_1 погоджується на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, однак в подальшому працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 про необхідність проведення огляду у лікаря-нарколога, у зв'язку із наявністю ознак наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовляється.
Суд, також, не може прийняти до уваги направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, складеного 11.02.2026 о 15 годині 40 хвилин та вважати його належним та допустимим доказом, оскільки матеріали наданих суду відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції від 11.02.2026 не містять факту складання такого направлення у визначену у ньому дату та час.
З огляду на викладене, суд приходить обґрунтованого висновку, що перевіркою матеріалів провадження встановлено наявність порушення вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки на місці зупинки транспортного засобу працівники поліції не повідомили про процедуру проходження такого огляду , не навели підстави, за яких ОСОБА_1 може бути направлено та забезпечено доставку працівниками поліції до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Не можна залишити поза увагою і той факт, що відповідно до ст. 266 КУпАП строк ОСОБА_1 самостійно звернувся до Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №10» та пройшов огляд на стан сп'яніння. Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 000442, складеного 11.02.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння не виявлено .
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в її діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи дослідженні докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно п. 10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч
Судом встановлено, що 11.02.2026 о 14 годині 25 хвилин у м. Київ, по вул.. Шевченка, 196А водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи вантажним автомобілем Scаnia державний номерний знак НОМЕР_2 під час об'їзду транспортного засобу Peougeot 407 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухався у попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватись та скоїв з ним зіткнення. При дорожньо-транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху.
Обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП настали в момент порушення нею правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, що підтверджується змістом досліджених у судовому засіданні наступних доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №588806 від 11.02.2026;
- схемою місця ДТП, яка сталася 11.02.2026;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , порушивши вимоги п. 10.3 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: ОСОБА_1 працює, групи інвалідності не має , раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності
В якості обставини, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність, суд визнає та щире каяття.
Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суд, дотримуючись принципу індивідуалізації стягнення, закріпленого у ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до Правил дорожнього руху, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно ст.40-1 КпАП України п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави у сумі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 124, 130, ст. 40-1 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. «Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300) Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; штраф, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф) на користь держави, за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва №…».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп. «Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва №…)»
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд м. Києва.
Суддя О.А. Воронкін