Справа №:754/12117/25
Провадження №: 2/755/6062/26
"09" лютого 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Гончарука В.П.,
за участю секретаря: Оніщука Р.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,, суд, -
Позивач через свого представника звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 3 травня 2025 р. о 5 год. 36 хв. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Fiat Doblo» держ. номер НОМЕР_1 про проїжджій частині пр - т Шухевича в м.Києві не дотримався безпечної швидкості та інтервалу, проявив неуважність внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Honda» держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 що належить на праві власності позивачу .
Внаслідок вказаного ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 22 травня 2025 р. відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Арма» відповідно до поліса №223853694, відповідно до якого ліміт відшкодування суми страхового відшкодування становить 160000 грн. , франшиза 0 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ за №25/06048 від 8 липня 2025 року , виготовленого СПД « ОСОБА_4 » слідує, що на момент оцінки ринкова вартість автомобіля «Honda» держ. номер НОМЕР_2 складає 921081, 92 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ після ДТП складає 258976,82 грн.; величина втрати товарної вартості КТЗ складає 41302,06 грн.; вартість матеріального збитку складає 300278,88 грн.
Після надання всіх необхідних документів та проведення експертного дослідження для визначення суми матеріальних збитків між позивачем та ПрАТ «СК «Арма» було сплачено позивачу на виконання вимог закону ОСЦПВВНТЗ суму страхового відшкодування в розмірі 160000 грн.
З врахуванням того, що сума матеріальних збитків перевищує ліміт страхового відшкодування, в зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати різницю між сумою матеріальних збитків та сумою збитків, що визначена вказаним вище звітом з врахуванням розміру франшизи, та ВТВ, що складає 111006, 58 грн. - вартість майнової шкоди, 5000 грн. витрати пов'язані з проведенням звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ та судові витрати
Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м.Києва від 7.08.2025 р.вказана справа була направлена за підсудністю до Дніпровського районного суду м.Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 26 вересня 2025 р. було відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження повідомленням (викликом) сторін .
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволені позову в повному обсязі з обставин викладених в позовній заяві, зазначаючи, що позовні вимоги гуртуються на вимогах законодавства в свою чергу відповідач не здійснює будь - яких дій спрямованих на відшкодування збитків, спричинених ДТП.
Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказуючи що сума матеріальних збитків є завищеною, вважає що суми страхового відшкодування достатньо для здійснення відновлювального ремонту КТЗ після ДТП, при цьому в судовому засіданні не спростував суму матеріального збитку визначену позивачем та не оспорюючи обставин ДТП.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що за приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
В судовому засіданні встановлено, що 3 травня 2025 р. о 5 год. 36 хв. відповідач ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Fiat Doblo» держ. номер НОМЕР_1 про проїжджій частині пр - т Шухевича в м.Києві не дотримався безпечної швидкості та інтервалу, проявив неуважність внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Honda» держ. номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 що належить на праві власності позивачу .
Внаслідок вказаного ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень
Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 22 травня 2025 р. відповідача ОСОБА_2 визнано винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Арма» відповідно до поліса №223853694, відповідно до якого ліміт відшкодування суми страхового відшкодування становить 160000 грн. , франшиза 0 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ за №25/06048 від 8 липня 2025 року , виготовленого СПД « ОСОБА_4 » слідує, що на момент оцінки ринкова вартість автомобіля «Honda» держ. номер НОМЕР_2 складає 921081, 92 грн., вартість відновлювального ремонту ТЗ після ДТП складає 258976,82 грн.; величина втрати товарної вартості КТЗ складає 41302,06 грн.; вартість матеріального збитку складає 300278,88 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Автомобіль «Honda» держ. номер НОМЕР_2 на праві власності належить ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрації транспортного засобу .
Цивільно - правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Арма» відповідно до поліса №№223853694, відповідно до якого ліміт відшкодування суми страхового відшкодування становить 160000 грн., з яких франшиза 0 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, що позивачу було перераховано 160000 грн. суми страхового відшкодування за ремонт автомобіля, дана обставина була підтверджена в ході судового розгляду представником позивача.
Тобто, як убачається на підставі даного звіту №25/06048 від 8 липня 2025 року , виготовленого СПД « ОСОБА_4 », що міститься в матеріалах страхової справи, було здійснено позивачу страхове відшкодування, та позивач не ставив під сумнів вказаний звіт, за наявності звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ яким було визначено ринкова вартість автомобіля та вартість відновлювального ремонту «Honda» держ. номер НОМЕР_2 .
В ходів судового розгляду учасниками процесу не заявлялися клопотання щодо проведення в рамках розгляду даної справи судової автотоварознавчої експертизи з метою усунення протиріч у визначені матеріального збитку, крім того до суду не було надано висновок експертизи в порядку ст.106 ЦПК України.
Частиною 4 статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З врахуванням викладеного суд приймає до уваги звіт спеціаліста СПД «Горобець Ю.В.»., яким було визначено матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Honda» держ. номер НОМЕР_2 » в розмірі 300278,88 грн.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України "шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку".
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України "шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою".
У відповідності до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 20.2, 20.3 ст.20 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов'язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія.
У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія.
Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов'язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.
Разом з тим, як викладено у правовій позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 (справа №755/18006/15-ц), яка відступила від раніше висловленої правової позиції Верховного Суду України, на яку в обґрунтування своїх вимог посилається Позивач, та зробила наступні висновки про правильне застосування норм права: «69. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавана шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавана шкоди замість останнього...
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. З Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»)».
Окремо варто зазначити і про практику застосування наведеної вище правової позиції у рішеннях самого Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 (справа №209/3145/15-ц) в якості лаконічного підсумку до наведеного вище висновку про правильне застосування норм права зазначено, що «власник автомобіля який постраждав внаслідок ДТП може реалізувати своє право вимоги щодо відшкодування шкоди шляхом звернення з позовом лише до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність».
У постанові Верховного Суду від 26.09.2018 (справа №757/20129/16-ц) вказано наступне: «у разі якщо позивач (особа, якій завдана шкода) не звертався до страховика відповідача (завдавач шкоди) та не отримував його відмову у виплаті страхового відшкодування, а пред'явив відразу вимогу до особи відповідальної за шкоду, то відсутні передбачені законом підстави для задоволення його позовних вимог» (прим. - виділення наше).
У постанові Верховного Суду від 31.10.2018 (справа №342/134/16-ц) зазначено, що «Під час розгляду справи Верховний Суд врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц, про те, що власник автомобіля який постраждав внаслідок ДТП може реалізувати своє право вимоги щодо відшкодування шкоди шляхом звернення з позовом спочатку до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Таким чином дані правовідносини регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та нормами Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
З врахуванням викладеного та враховуючи той факт, що сума матеріальних збитків значно більша ніж ліміт страхового відшкодування, то вимоги позивача щодо стягнення різниці між виплаченою сумою страхового відшкодування та розміром збитків знайшли своє обгрунтування.
Відповідно частин 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З врахуванням викладеного суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача суми матеріальних збитків в розмірі 286501.5 грн. вартість відновлювального ремонту, з врахуванням страхової виплати; 3200 грн. франшиза та 39919, 54 грн. -ВТВ, також суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 4 тис. грн. за спричинення моральної шкоди.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України та покладає на відповідача стягнення судового збору на користь державного бюджету України.
Керуючись Законом України « Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів», ст.ст. 1166,2287, 2288,1192, 1194 ЦК України , ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218,294, 296 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 - 111 006 грн. 58 коп. вартість відновлювального ремонту з врахуванням ВТВ; 5000 грн. витрат по оплаті висновку спеціаліста, а всього стягнути 116006, 58 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету України 1211,2 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено протягом 16 .02.2026.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3
Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , посвідка на постійне місце проживання НОМЕР_4 , орган що видав 8011.
Суддя: