Справа № 755/312/26
Провадження №: 3/755/265/26
"10" березня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла Дніпровського УП ГУНП в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за частиною другою статті 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
ОСОБА_1 04 січня 2026 року о 22 годині 30 хвилин, будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за статтею 187 КУпАП, був відсутній за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 під час перевірки, чим порушив правила та обмеження адміністративного нагляду, винесені йому під підпис.
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 30 січня 2026 року, 13 лютого 2026 року та 10 березня 2026 року, не з'явився, повідомлявся судом належним чином.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної справи стосовно ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду міста Києва.
Постановою суду від 13 лютого 2026 року було застосовано примусовий привід стосовно ОСОБА_1 в судове засідання, який працівниками поліції не було виконано.
На адресу суду повернуто конверти із судовими повістками, які були надіслані за адресою проживання ОСОБА_1 , зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Згідно з даними трекінгу на сайті «Укрпошти», конверти повернулись у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі 800/547/17, свідчить про належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Враховуючи те, що згідно частиною другою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 51 КУпАП є обов'язковою, судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, як для виклику ОСОБА_1 так і його доставки у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.
Враховуючи дані обставини, суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, тому визнає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною другою статті 187 КУпАП передбачається відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд , про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); нереєстрація в органі Національної поліції, якщо вони вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_1 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №741930 від 04 січня 2026 року, підписаним ОСОБА_1 без зауважень; рапортом, складеним уповноваженою на те особою; постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року про встановлення адміністративного нагляду стосовно ОСОБА_1 на 1 рік; таблицею про кількість складених протоколів про адміністративне правопорушення протягом року та стан їх розгляду.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 187 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини у вчинені адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення - повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 187 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 187, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 187 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк