Номер провадження 2/754/2294/26
Справа № 754/9614/25
Іменем України
07 квітня 2026 року м.Київ
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого-судді Скрипки О.І.
при секретарі Моторенко К.О.
за участю
представника позивача Ворон С.В.,
представника відповідачів Авласенко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про закриття провадження в частині позовних вимог у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
В провадженні Деснянського районного суду м.Києва знаходиться дана цивільна справа.
30.12.2025 року до суду надійшло клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі. У даному клопотанні представник відповідачів просить закрити провадження у справі в частині вимог до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Дане клопотання представник відповідачів мотивує тим, що щодо відповідачів відсутній предмет спору, оскільки у квартирі, за адресою якої позивачем надаються послуги, вони не проживали, не є власниками чи співвласниками, послугами позивача за цією адресою не користуються, а є користувачами послуг за іншою адресою. Крім того, вони знялись з реєстрації у квартирі та більше не мають жодного відношення до тієї адреси, не хочуть мати нічого спільного з колишніми родичами та спірною квартирою, а тому, на думку представника відповідачів, не мають жодних фінансових зобов'язань щодо утримання житла.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечувала.
Представник відповідачів ОСОБА_3 клопотання підтримала та просила про його задоволення.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та подані докази вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно статті 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Підстави закриття провадження у справі встановлені статтею 255 ЦПК України.
Так, відповідно до частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановою від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) роз'яснила, що мається на увазі під відсутністю предмету спору.
Колегія суддів вважала, що необхідно конкретизувати висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК Україна, а саме зазначити, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
ОП КСЦ Верховного Суду виснувала, що суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Питання щодо наявності або відсутності порушення прав позивача вирішується судом при розгляді справи по суті, тому наведені представником відповідачів доводи про те, що відповідачі у спірній квартирі не проживають, на даний час не зареєстровані, не є визначеними ст. 255 ЦПК України підставами для закриття провадження у справі, не свідчать про неможливість розгляду спору судом та не перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Су звертає увагу на те, що на час звернення позивача до суду та на час відкриття провадження у справі відповідачі були зареєстровані у квартирі, щодо якої здійснено нарахування заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, реєстрація місця проживання підтверджує статус відповідачів як споживачів.
Відтак, доводи представника відповідачів стосуються обставин, що підлягають дослідженню під час розгляду справи по суті, і не є підставами для закриття провадження.
Інші доводи представника відповідачів, викладені у заяві, також не відносяться до переліку підстав для закриття провадження у справі та підлягають оцінці під час судового розгляду та постановлення судового рішення, а тому судом при розгляді даного клопотання не можуть бути враховані.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 154, 251, 255 ЦПК України, -
В задоволенні клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про закриття провадження в частині вимог у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає і заперечення на неї можуть бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: