Справа № 752/4880/26
Провадження № 2/752/8254/26
Іменем України
10 квітня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява.
Справа 26 лютого 2026 року передана у провадження судді Слободянюк А.В., у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою судді від 02 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, а саме: необхідно доплатити судовий збір.
З урахуванням того, що представник позивача має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд», 21 березня 2026 року вказану ухвалу суду було доставлено до зареєстрованого електронного кабінету представника позивача, про що свідчить відповідна довідка, які містяться в матеріалах справи. При тому, що місцем проживання позивача представник позивача зазначив Королівство Нідерланди, а реєстрації: АДРЕСА_1 , що є окупованою територією.
Чатиною 7 статті 272 ЦПК України визначено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Тобто з огляду на зазначене, враховуючи що ухвала була доставлено до зареєстрованого електронного кабінету представника позивача 21 березня 2026 року, граничний строк для усунення недоліків даної позовної заяви було 31 березня 2026 року включно.
Враховуючи викладене, вимоги ухвали судді від 02 березня 2026 року станом на 10 квітня 2026 року, слід вважати позивачем не усунутими.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що повернення позовної заяви, відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, так як після усунення вказаних недоліків позивач має право повторно звернутися до суду із зазначеною позовною заявою, суддя вважає за необхідне позовну заяву визнати неподаною та повернути позивачу, в зв'язку з не усуненням недоліків.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК Україні, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна подружжя- визнати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стати підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя А.В. Слободянюк