Справа № 697/633/26
Провадження № 3/697/328/2026
09 квітня 2026 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Сивухін Г.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,
за ч.2 ст. 184 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №473420 від 06.03.2026, ОСОБА_1 у період часу з 20.02.2026 по теперішній час неналежно виконувала свої батьківські обов'язки відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка у період з 20.02.2026 була відсутня на навчанні в ДНЗ «Канівське ВПУ» без поважних причин. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст. 150 СК України, її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №473419 від 06.03.2026, ОСОБА_1 02.03.2026 близько 06:33 год. неналежно виконувала свої батьківські обов'язки відносно своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося в повторному протягом року невиконанні батьківських обов'язків, оскільки вона особисто не вжила заходи щодо повернення доньки до місця проживання в АДРЕСА_1 , а одразу повідомила про її зникнення поліцію, хоча знала куди донька попрямувала. Своїми діями ОСОБА_1 порушила ст. 150 СК України, її дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
У відповідності до ст. 36 КУпАП, враховуючи, що дані протоколи надійшли одночасно відносно однієї особи, адміністративні справи: №697/633/26, №697/634/26, необхідно об'єднати в одну справу, присвоївши спільній справі №697/633/26.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У відповідності до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії»(рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), суддя, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, так і у справах про адміністративні правопорушення, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП, відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов'язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 150 СК України: 1) батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; 2) батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; 3) батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; 4) батьки зобов'язані поважати дитину; 5) передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; 6) забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; 7) забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.2 ст. 184 КУпАП надано:
- повідомлення директора ДНЗ «Канівське ВПУ» від 03.03.2026 №104,
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.03.2026;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 06.03.2026;
- постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області по справі №697/1153/25 від 07.05.2025;
- рапорт працівника поліції від 02.03.2026, згідно якого вбачається, що 02.03.2026 о 06:34 год. до поліції надійшло повідомлення про зникнення ОСОБА_2 , 2010 р.н. Заявником є ОСОБА_1 , 1977 р.н.;
- письмові пояснення ОСОБА_2 від 02.03.2026.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надавши оцінку фактичним обставинам справи, приходжу до висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Звернення ОСОБА_1 в поліцію з повідомленням про зникнення доньки не є свідченням неналежного виконання її батьківських обов'язків відносно її донько ОСОБА_2 .
Доведення вини не може ґрунтуватися виключно на поясненнях.
Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_2 , 2010 р.н.
Відповідно до ст. п.1 ч. 1 ст. 247 провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Всі наведені вище обставини та зібрані докази в їх сукупності, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення ч. 2 ст. 184 КУПАП, оскільки факт ухилення останньою від виконання батьківських обов'язків щодо своєї дитини не знайшов підтвердження під час розгляду матеріалів судом і тому є недоведеним, а суд не має право самостійно збирати докази по справі, які по суті, підтверджують виклад обвинувачення у вчиненні правопорушення.
За вказаних обставин, суд закриває адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 9, 245, 247 КУпАП, -
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення №697/633/26, №697/634/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення нею адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 184 КУпАП, в одне провадження та присвоїти об'єднаній справі єдиний номер №697/633/26.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Г. С. Сивухін