Справа № 569/8553/26
10 квітня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, в якій повідомляє, що в березні 2026 року до нього звернувся виконавець відділу відділу ДВС м. Рівне з питань боргових зобов?язань за рішеннями Рівненського міського, Рівненського Апеляційного, Верховного судів по ц/с №569/14819/19 про стягнення боргу зі сплати аліментів та неустойки (пені), а саме щодо нібито боргу на суму 75 932, 82 зі сплати суми пені. Дану суму на виконання рішень судів вважає, що сплатив і рішення судів в цій частині виконано. Вказує, що має намір подати позовну заяву до суду щодо припинення боргових зобов'язань за виконавчим провадженням в частині стягнення неустойки (пені). Просить суд забезпечити позов шляхом: заборони вчиняти певні дії, а саме накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать ОСОБА_1 на праві власності, накладення стягнення на заробітну плату зі сторони Відділу Державної виконавчої служби у м. Рівне Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Суд, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, дійшов такого висновку.
За приписами ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).
Крім того, ст. 150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.
Судом встановлено, що у серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати аліментів та неустойки (пені) від суми несплачених аліментів.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16.10.2019 у справі №569/14819/19, яке постановою Рівненського апеляційного суду вілд 17.12.2019 залишено беззмін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг зі сплати аліментів в сумі 75 932,82 грн., неустойку (пеню) в сумі 75 932,82 грн, витрати на правову допомогу в сумі 1 000,00 грн.
Постаново Верховного суду від 17.12.2021, зокрема, рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 жовтня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2019 року у частині вимог про стягнення неустойки (пені) залишено без змін.
Як стверджує, заявник органом ДВС вчиняються дії щодо стягнення з нього заборгованості згідно рішення суду у справі №569/14819/19.
Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов'язковість судового рішення є однією з засад судочинства.
Згідно з частиною 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Заборона Відділу Державної виконавчої служби у м. Рівне Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вчиняти дії щодо накладення арешту на майно та грошові кошти, які належать ОСОБА_1 на праві власності, накладення стягнення на заробітну плату фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.
Згідно постанови Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.
Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі №950/2492/19, провадження № 61-11673ск20.
У даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення про стягнення з нього неустойки (пені) від суми несплачених аліментів, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов'язковості судових рішень.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Керуючись ст. 153, 260, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позову - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/sud1715/.
Суддя О. Левчук