Справа № 569/8533/26
10 квітня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними рішень виконавчого комітету, скасування державної реєстрації права комунальної власності
08.04.2026 до Рівненського міського суду надійшла на розгляд позовна заява ОСОБА_1 до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними рішень виконавчого комітету, скасування державної реєстрації права комунальної власності.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на нежитлові приміщення першого та другого поверхів загальною площею 98,4 кв.м за адресою: будинок АДРЕСА_1 , що належать до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 31.08.2007 року, виданим виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі рішення виконкому Рівненської міської ради №253 від 20.09.2005 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.2007 року, індексний номер 2011226.
08.04.2026 позивачем подано заяву про уточнення заяви про забезпечення позову, згідно якої просить додатково вжити заходи забезпечення шляхом:
- заборони відповідачам: Управлінню комунальної власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчому комітету Рівненської міської ради, Рівненській міській раді, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо створення мені перешкод у користуванні житловою квартирою АДРЕСА_2 , в тому числі шляхом проникнення, вибивання дверей квартири, перекриття проходів, входу.
В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач звернулася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно якого просить суд:
- визнати незаконними та скасувати рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради №253 від 20.09.2005 року, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 31 серпня 2007 року, виданого виконавчим комітетом Рівненської міської ради, в частині включення до переліку об'єкту нерухомого майна, який віднесений до комунальної власності територіальної громади м.Рівне в особі Рівненської міської ради приміщень: приміщення першого поверху: ? частка № І тамбур площею 1,4 кв.м. та ? частка № ІІ тамбур площею 1,2 кв.м, № ІІІ сходова клітка площею 9,8 кв.м; приміщення другого поверху № 10 коридор (туалет) площею 1,3 кв.м, № 11 коридор (підсобне) площею 2,1 кв.м, № 13 коридор площею 6,1 кв.м, № 17 сходова клітка площею 15,2 кв.м., а всього загальною площею 37,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності територіальної громади м. Рівного в особі Рівненської міської ради на приміщення наступні допоміжні приміщення: приміщення першого поверху: ? частка № І тамбур площею 1,4 кв.м. та ? частка № ІІ тамбур площею 1,2 кв.м, № ІІІ сходова клітка площею 9,8 кв.м; приміщення другого поверху № 10 коридор (туалет) площею 1,3 кв.м, № 11 коридор (підсобне) площею 2,1 кв.м, № 13 коридор площею 6,1 кв.м, № 17 сходова клітка площею 15,2 кв.м., а всього загальною площею 37,1 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 31 серпня 2007 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер майна 20112262 (номер запису про право власності 98 2352 в книзі:16, внесеного на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Рівненської міської ради 31.08.2007 року;
- визнати недійсним протокол про результати електронного аукціону №SPE001 UA-20260302-03467 який відбувся 10.03.2026 р., що затверджений наказом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради наказом №71 від 17.03.2026 року;
- витребувати у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 допоміжні приміщення: приміщення першого поверху ? частка № І тамбур площею 1,4 кв.м. та ? частка № ІІ тамбур площею 1,2 кв.м, № ІІІ сходова клітка площею 6,9 кв.м., а всього приміщень площею 9,5 кв.м
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії (п.п. 1,2 частини першої статті 150 ЦПК України).
За приписами частини третьої статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Разом з тим, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Згідно із роз'ясненнями, що містяться у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому, заявник не зобов'язаний подавати суду докази.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення ст.ст. 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому, відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих передчасних дій із боку відповідача, з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно із приписами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на об'єкти нерухомого майна та їх обтяження підлягають державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи предмет позову, зокрема, щодо визнання недійсним протоколу про результати електронного аукціону, витребування майна, що передбачає повернення майна у випадку задоволення позову, то є необхідність для запобігання переходу права власності на це майно до інших осіб, тобто існує реальна можливість подальшої реалізації зазначеного рухомого майна та відповідно може утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
В силу зазначеного, суд вважає, що заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна є співмірними заявленим вимогам та будуть мати наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та не зумовлять фактичного вирішення спору по суті. Разом з тим, зазначені заходи не порушують будь-яких прав третіх осіб, а рівно і відповідачів.
За наведеного, заява про забезпечення позову в цій частині є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
При цьому, вимоги заяви про забезпечення позову в іншій частині, суд відхиляє, оскільки наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпе-чення позову шляхом: - заборони відповідачам: Управлінню комунальної власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчому комітету Рівненської міської ради, Рівненській міській раді, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо створення мені перешкод у користуванні житловою квартирою АДРЕСА_2 , в тому числі шляхом проникнення, вибивання дверей квартири, перекриття проходів, входу, не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Суд зазначає, що заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер та мають легітимну мету у вигляді забезпечення виконання рішення суду.
З огляду на викладене вище заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення.
Також, зважаючи на характер забезпечення позову, суд не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову.
Керуючись ст. 153, 260, 353 ЦПК України, суд
Заяву про забезпечення позову - задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними рішень виконавчого комітету, скасування державної реєстрації права комунальної власності, а саме:
- накласти арешт на нежитлові приміщення першого та другого поверхів загальною площею 98,4 кв.м за адресою: будинок АДРЕСА_1 , що належать до комунальної власності Рівненської міської територіальної громади на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 31.08.2007 року, виданим виконавчим комітетом Рівненської міської ради на підставі рішення виконкому Рівненської міської ради №253 від 20.09.2005 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.08.2007 року, індексний номер 2011226.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Боржник: Рівненська міська рада (вул. Соборна, буд. 12а, м. Рівне, 33028, ІК34847334).
Боржник: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ІК НОМЕР_3 ).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала підписана 10.04.2026.
Суддя О. Левчук