Справа № 545/1299/26
Провадження № 1-в/545/123/26
07.04.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого- ОСОБА_4 ,
представника адміністрації установи - ОСОБА_5
захисника - адвоката - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві у приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та державною установою «Божковська виправна колонія (№16)», захисником-адвокатом - ОСОБА_6 - через ЄСІТС з використанням власних технічних засобів клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 про заміну невідбутої частини покаранн більш м'яким на обмеження волі:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, раніше не судимого.
Засудженого: вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 за ст.336 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.02.2025 вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 залишено без змін, -
Захисник-адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_4 , зазначивши, що засуджений став на шлях виправлення, відбув третину строку покарання, та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
У судовому засіданні засуджений та його захисник клопотання підтримали та просили задовольнити.
Представник адміністрації установи покладався на розсуд суду.
Прокурор не заперечував щодо задоволення подання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників, суд дійшов наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням.
Згідно ч.ч.1-3ст.82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. У разі заміни невідбутої частини основного покарання більш м'яким засудженого може бути звільнено також і від додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: а) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2ст.81КК); б) при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК); в) при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання особи, яка була засуджена до позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до 18 років, - того, що вона сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довела своє виправлення (ч. 2 ст. 107 КК).
Згідно ст. 61 КК України покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці. Обмеження волі встановлюється на строк від одного до п'яти років. Обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 засуджений вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 за ст.336 КК України до 3 років позбавлення волі. Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 13.02.2025 вирок Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 залишено без змін.
Початок строку - 13.02.2025 року, кінець строку - 08.02.2028 року. Отже, станом на час розгляду справи засуджений відбув більше встановлених законом 1/3 строку покарання.
За період відбування покарання в установі ОСОБА_4 має 1 заохочення, стягнення відсутні. Згідно характеристики від 30.03.2026, затвердженої начальником ДУ «Божковська виправна колонія (№ 65)» ОСОБА_4 на теперішній час характеризується позитивно, вину у вчиненому злочині визнає, дотримується вимог режиму відбування покарання та розпорядку дня установи. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний. У колективі засуджених будує рівні, доброзичливі взаємовідносини із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом. Не допускає порушень установленого порядку відбування покарання. На профілактичних обліках в установі не перебуває. Приймає активну участь у корекційні програмі «Підтримка родинних зв'язків». На заходи виховного та профілактичного впливу реагує та робить для себе належні висновки. В установі не працевлаштований, однак неодноразово залучався до виконання різних видів робіт у вільний від роботи та навчання час, без оплати праці. До виконання доручень ставиться сумлінно, проявляє ініціативу та відповідальність, виконує завдання якісно й у визначені строки. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький. Ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як низький. Згідно з висновком щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_4 став на шлях виправлення та може бути представлений до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, загальний бал - 94 (при мінімальному - 65).
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України, таке рішення можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність, що засуджений став на шлях виправлення.
Згідно ч. 1 ст. 6 КВК України виправлення засудженого процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої право слухняної поведінки.
Враховуючи позитивну динаміку у поведінці засудженого ОСОБА_4 протягом відбування покарання у виправній колонії, де не було жодного порушення, характеристику засудженого, наявність заохочення, суд приходить до висновку, що засуджений став на шлях виправлення, а тому до нього можливо застосування пільги у виді заміни невідбутої частини покарання більш м'яким з позбавлення волі на обмеження волі, а тому клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. ст. 537,539 КПК України,-
Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 про заміну ОСОБА_4 невідбутої частини покарання більш м'яким у вигляді обмеження волі - задовольнити.
Засудженому ОСОБА_4 замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі, призначеного вироком Решетилівського районного суду Полтавської області від 15.05.2024 більш м'яким покаранням у виді обмеження волі на строк 1 рік 10 місяців 1 день та етапувати до виправного центру в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, звільнивши з-під варти по прибуттю до місця відбування покарання.
Час слідування під вартою до виправного центру зараховувати в час відбування покарання за правилами, передбаченими ст.72 КК України, ст. 58 КВК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції
Суддя: ОСОБА_1