Дата документу 10.04.2026Справа № 554/3486/26
Провадження № 1-кс/554/4917/2026
10 квітня 2026 року
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі :
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання прокурора відділу нагляду Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 22026170000000029 від 30.01.2026 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
встановив:
08.04.2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.
У судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання у її відсутність. Крім того, клопотання підтримала та прохала його задовольнити.
Слідчим відділом УСБУ в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026170000000029 від 30.01.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що поширення інформації про місце перебування спільних груп та екіпажів співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 та Лубенського РВ ГУНП в Полтавській області здійснюється окремими мешканцями Полтавської області через Інтернет-сервіс (мессенджер) «Viber», в якості активних учасників груп та адміністраторів.
В ході виконання доручення, в порядку ст. 39-41 КПК України, оперативним підрозділом отримано інформацію, що до вказаної діяльності причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , який безпосередньо, через можливості власного акаунту, поширює у чаті загальнодоступної Viber-спільноті під назвою: « ОСОБА_5 », текстові повідомлення щодо місць знаходження спільних груп та екіпажів співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 та Лубенського РВ ГУНП в Полтавській області, з метою інформування громадян, які підлягають військовому обліку та призову, для можливості їх ухилення від мобілізації.
Разом з цим, встановлено, що ОСОБА_4 , здійснює доступ до глобальної мережі Інтернет та адміністрування вищевказаного акаунту через можливості мобільних терміналів, з використанням особистого мобільного телефону з номером сім-картки: НОМЕР_1 та ПЕОМ, що встановлений за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
07.04.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Шеченківського районного суду міста Полтави проведено обшук приміщення за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «XIAOMI HYPER», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , сім-карти мобільного оператора ПрАТ «Водафон» НОМЕР_1 та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , які використовувалися ОСОБА_4 , у тому числі при здійсненні можливої протиправної діяльності.
Вищевказаний мобільний телефон та речі визнано речовими доказами, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також необхідно провести комп'ютерно-технічну експертизу, оскільки вилучені предмети і речі можуть містити відомості, що не можуть бути виявлені слідчим самостійно, у зв'язку із чим речові докази будуть передані до експертної установи.
Вивчивши клопотання та дослідивши його матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частина 1 статті 170 КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оскільки у даному випадку є всі підстави вважати, що вилучене 07.04.2026 року в ході обшуку майно, може містити сліди злочину, вважаю за необхідне вжити заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на нього. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину, а також з метою проведення комп'ютерно-технічної експертизи.
З огляду на вищевикладене, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, клопотання необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170, 171 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «XIAOMI HYPER», IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , сім-карти мобільного оператора ПрАТ «Водафон» НОМЕР_1 та ПрАТ «Київстар» НОМЕР_4 , які вилучені 07.04.2026 року, під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, проведення експертиз, у кримінальному провадженні № 22026170000000029 від 30.01.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6