Справа № 703/4393/19
6/703/63/26
09 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Харченко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа,
ТОВ «Капіталресурс» звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа.
Свою заяву мотивує тим, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно з яким ОСОБА_1 було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі та встановлено графік їх повернення.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено та на виконання рішення суду було видано виконавчий лист № 703/4393/19 від 10.04.2020 про стягнення з відповідача на користь банку боргу за кредитним договором.
Виконавчий лист було пред'явлено до виконання, внаслідок чого було відкрито виконавче провадження № 61958317. Однак, 09.11.2020 державним виконавцем ВДВС наведене виконавче провадження було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 .
У зв'язку з цим заявник просив замінити стягувача у виконавчому листі №703/4393/19 від 10.04.2020 з ПАТ КБ «Приватбанк», на його правонаступника - ТОВ «Капіталресурс».
Крім того, заявник просив видати дублікат указаного виконавчого листа з огляду на те, що після закінчення виконавчого провадження виконавчий лист стягувачем отриманий не був.
Учасники судового процесу в судове засідання не з'явилися, хоча про місце, день та час розгляду справи були повідомлені шляхом направлення судових повісток.
Заявник у заяві про заміну сторони виконавчого провадження просив розгляд заяви здійснити без участі його представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.
Судом установлено, що заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 11 березня 2020 року, ухваленому по справі № 703/4393/19 2/703/403/20 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 7308,62 грн та 812,07 грн. судових витрат, а всього 8120,69 грн.
На виконання рішення суду було виписано виконавчий лист №703/4393/19 та 10 квітня 2020 року його було направлено на адресу АТ КБ «Приватбанк».
04 травня 2020 року було відкрито виконавче провадження № 61958317 з примусового виконання виконавчого листа №703/4393/19 від 10 квітня 2020 року, виданого Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, що підтверджується відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Постановою головного державного виконавця Смілянського МВ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гребенюком О.В. у ВП № 61958317 було вирішено повернути стягувачу виконавчий лист №703/4393/19, виданий 10.04.2020 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» 7308,62 грн. боргу та 812,07 грн. судових витрат у зв'язку з відсутністю майна у боржника, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем щодо розшуку такого майна заходи виявилися безрезультатними.
22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» (клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (фактор) укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за умовами якого клієнт зобов'язався відступити фактору право вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов'язань.
За умовами п. 4 договору факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025 права вимоги за кредитними договорами переходять до фактора з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання відповідного реєстру боргових зобов'язань за формою, що наведена у додатку № 2 до цього договору.
08 вересня 2025 року АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» підписали акт № 2 приймання-передачі реєстру боргових зобов'язань за договором факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025.
Згідно з витягом з реєстру боргових зобов'язань за договором факторингу від 22 серпня 2025 року № 8-22-08/2025 АТ КБ «Приватбанк» відступило ТОВ «Капіталресурс» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 червня 2017 року б/н у сумі 17749,81 грн.
Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України), може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва, а згідно із статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 442 ЦПК України, а частиною 5 цієї статті передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Розділ VI ЦПК України присвячений процесуальним питанням, пов'язаним з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб). У цьому розділі ЦПК України міститься стаття 442, яка регулює питання заміни сторони виконавчого провадження. У частинах першій, другій та п'ятій згаданої статті зазначено, що уразі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Приписи цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновки про те, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у цивільних (матеріальних) правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Ураховуючи, що факт відступлення прав вимоги до ТОВ «Капіталресурс» підтверджується дослідженими судом доказами, заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні підлягає до задоволення.
Суд уважає, що у разі позбавлення заявника ТОВ «Капіталресірс» права на здійснення процесуального правонаступництва та заміну стягувача під час примусового виконання рішення суду будуть порушені приписи ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Щодо видачі дублікату виконавчого листа.
Відповідно до п.17.4 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Згідно з нормами чинного законодавства дублікатом виконавчого листа є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у випадку, якщо виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання немає і підстав для процесуального правонаступництва.
Згідно з п. 5 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Тлумачення п. 5 ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII свідчить, що положення цього Закону застосовуються лише до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплив на час набрання чинності цим Законом. Вказаним пунктом Закону не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм цього Закону до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності (постанова Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 756/2078/13-ц).
За положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Нормою ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Пунктом 102 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, доповненого Законом України «Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження від 15 березня 2022 року» № 2129-IX, який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
У постанові Верховного Суду від 24 вересня 2025 року у справі № 1625/2550/12 зазначено, що переривання строків пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання згідно з п. 102 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII означає анулювання строку, який сплив до моменту запровадження воєнного стану, та до дня припинення або скасування воєнного стану зупиняється перебіг трирічного строку на пред'явлення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, що не сплив на дату запровадження воєнного стану. Відповідно, після припинення або скасування воєнного стану перебіг цього строку починається заново.
У постановах від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22 Верховний Суд зазначив, якщо закінчення строку пред'явлення виконавчого документа припало на період воєнного стану, виконавець має приймати такий виконавчий документ до виконання без звернення стягувача до суду за поновленням строку його пред'явлення.
Оскільки виконавчий лист було повернуто стягувачеві 09 листопада 2020 року у зв'язку з неможливістю виконати рішення, ураховуючи приписи п. 102 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, строк для пред'явлення до виконання вказаного виконавчого листа не закінчився.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц указано, що аналіз пп. 17.4 п.1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Отже, підставами для видачі дубліката виконавчого документу є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа.
ТОВ «Капіталресурс» стверджує, що виконавчий лист після завершення виконавчого провадження первісний стягував не отримував, місце його знаходження наразі не відоме, тобто, його було втрачено. Підстави ставити під сумнів твердження заявника щодо втрати виконавчого листа, у суда відсутні.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що неможливо допускати, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення, залишалося невиконаним на шкоду будь-якій із сторін.
На підставі наведеного, суд доходить висновку, що заява ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 258-261, 442 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 , відділ державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа - задоволити повністю.
Замінити стягувача у виконавчому листі №703/4393/19 від 10.04.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу, а саме замінити АТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923).
Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа по справі №703/4393/19 2/703/403/20 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.
Суддя: І.Я. Биченко