Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3444/26
Номер провадження 1-кс/711/1146/26
08 квітня 2026 року
м.Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання заступника начальника ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12025250000000687 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, -
Заступник начальника ВРЗЗКС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою конфіскації майна як виду покарання, із забороною відчуження вказаного майна.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою незаконного збагачення, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров'я населення України, незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 06.11.2025 в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 виготовили психотропну речовину, яку за вказаною адресою зберігали, з метою подальшого збуту.
07.11.2025, в період часу з 16 год. 40 хв. по 16 год. 45 хв., працівниками УБН ГУНП в Черкаській області, в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з металевого контейнеру, який знаходився на шафі в кімнаті даного домоволодіння відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого 21,396г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами, який ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зберігали в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.
Продовжуючи свій злочинний умисел, він же, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій, та, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 12.12.2025 в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 виготовили психотропну речовину, яку за вказаною адресою зберігали, з метою подальшого збуту.
13.12.2025, в період часу з 22 год. 55 хв. по 23 год. 02 хв., працівниками УБН ГУНП в Черкаській області, в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з металевого контейнеру та двох тарілок, які розташовані в кімнаті на картонних коробках даного домоволодіння відібрані зразки порошкоподібної речовини, яка згідно з висновком експерта містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якого 19,670г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000, є особливо великими розмірами, який ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зберігали в домоволодінні, що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збуту.
Таким чином, ОСОБА_5 ,підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме у:
- незаконному виготовленні, придбанні, зберіганні з метою збуту, психотропної речовини, в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб.
У вчиненні злочину обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, які містяться у матеріалах кримінального провадження: протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, висновками експертів, протоколом затримання та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває:
- домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Санкцією ч.3 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
У випадку, передбаченому п.3 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так як, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, санкцією якого передбачена конфіскація майна, після закінчення досудового розслідування обвинувальний акт відносно нього буде скеровано до суду, тому є підстави для арешту його вище вказаного майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
До початку судового засідання слідчий ОСОБА_3 подав заяву в якій просив розгляд клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_5 проводити без його участі. Клопотання підтримав в повному обсязі та просить його задовольнити.
В судове засідання підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник, відповідно до положень ч.2 ст.172 КПК України, не викликалися для цілей розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000687 від 09.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна, який згідно ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. (ч.1 ст.170 КПК України).
Пунктом 3 частини 2 ст.170 КПК України, передбачено, що арешт майна, зокрема, допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Частиною 5 зазначеної статті встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
14.02.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
Тобто, на даний час ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При цьому закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Згідно положень ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановлено, що у приватній власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На думку слідчого судді, в даному випадку обмеження права власності шляхом накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності цілком відповідатиме принципу співмірності виконання завдань кримінального провадження, оскільки, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки реалізацію права власника майна, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тож, у даному випадку, саме не накладення арешту на майно, належне підозрюваному на праві приватної власності, може призвести до подальшого його відчуження, що суперечить завданням кримінального провадження та унеможливить виконання покарання у виді конфіскації майна, передбаченого санкцією ч.3 ст.307 КК України, у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та винесення обвинувального вироку, а тому клопотання підлягає до задоволення шляхом заборони відчуження та розпорядження належного підозрюваному ОСОБА_5 майна, що забезпечить виконання можливого покарання у виді конфіскації майна.
При цьому, слідчий суддя враховує і те, що у відповідності до вимог ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.7, 110, 131, 132, 170-173, 175, 369-372, 376 КПК України, -
Клопотання про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №12025250000000687 від 09.10.2025 на майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
- домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Арешт накласти шляхом встановлення заборонити відчуження (продаж, дарування, передавання в заставу третім особам, тощо) вищевказаним майном, до скасування арешту у встановленому КПК України порядку.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1