Справа № 699/260/26
Номер провадження № 3/699/132/26
30.03.2026 м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Мельник А.В., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, інші дані суду не відомі,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з Відділення поліції № 1 ЧРУП ГУНП в Черкаській області надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.
З проколу про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 серії ВАВ №837003 вбачається, що 17.02.2026 близько 16:00 год ОСОБА_1 здійснив прийом брухту чорних металів вагою 27 кг у пункті прийому за адресою: АДРЕСА_2 без оформлення актів приймання встановленого зразка та без документа, що посвідчує особу, яка здала брухт, чим порушив ст.4, 10 Закону України «Про металобрухт».
Дії ОСОБА_1 , зазначені у протоколі, кваліфіковано за ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі, де вину у скоєнні правопорушення заперечував. Вказав, що не є суб'єктом господарювання, ФОП. Склад адміністративного правопорушення, викладений у протоколі не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.
Тому просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що вона підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Однак, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення вимог чинного законодавства.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, відповідальність за вказане правопорушення наступає за порушення законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту, посадовою особою суб'єкта господарювання або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту.
Суб'єкт адміністративного правопорушення спеціальний - посадова особа суб'єкта господарювання або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту.
Матеріалами справи жодними чином не підтверджено, що ОСОБА_1 є суб'єктом вказаного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.
Згідно визначень термінів, вказаних у ст. 1 ЗУ «Про металобрухт» зазначено, що заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб'єктами господарювання. Матеріали цієї справи не містять переліку дій, що вчиняв ОСОБА_1 для заготівлі металобрухту.
У матеріалах справи відсутня інформація - акти вилучення, протоколи, тощо, про вилучення металобрухту, вагів, коштів, отриманих внаслідок вчинення правопорушення, також відсутні відомості про вид металобрухту.
Згідно положень ч. 12 ст. 4 ЗУ «Про металобрухт» заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту фізичними особами забороняються.
У разі наявності відомостей про заготівлю металобрухту як фізичною особою, такі дії повинні кваліфікуватись за іншою нормою Закону, ніж ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.
Згідно ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За нормою ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Виходячи з рішень ЄСПЛ - розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, не дають достатніх підстав та доказів для висновку про винуватість ОСОБА_1 у інкриміновану йому діянні та наявності у його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-10 КУпАП, тому вказана справа підлягає закриттю.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст. 187, 247, 283-284 КУпАП, суддя
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення від 17.02.2026 серії ВАВ №837003 щодо ОСОБА_1 - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-10 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення даної постанови.
Суддя Мельник А.В.