Справа № 697/2908/25
Провадження № 3/697/7/2026
08 квітня 2026 року м. Канів
Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Скирда Б.К., за участю секретаря судового засідання Шакало Л.С., захисника - адвоката Пилипенка Р.Б. (в режимі відеоконференції), розглянувши матеріали, які надійшли від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії КИ № 000718 від 19.10.2025, цього ж дня, о 14:00 год. на Канівському водосховищі, поблизу с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області, гр. ОСОБА_1 проводив лов риби вудками в кількості 2 шт. з берега та виловив рибу вагою 5 кг, чим перевищив добову норму вилову на 1,7 кг, а саме: карась сріблястий в кількості 18 шт. та наніс збитки рибному господарству України в розмірі 28 458 грн., тобто порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний свт» та п.2 р.2 Правил любительського рибальства та додатку 2 до Правил любительського рибальства п.2 р.2. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП не визнав та заперечив обставини, які викладені в зазначеному протоколі. Пояснив, що 19.10.2025 його товариш - ОСОБА_2 , який приїхав в цей час на реабілітацію, попросив відвезти його на риболовлю до с. Ліпляве на Канівське водосховище. Він погодився та вони вдвох поїхали на автомобілі на риболовлю. Прибули вони о 07:00 год. ранку. Приїхали, розіклалися, мали з собою дві вудки з поплавками за допомогою яких ловили рибу. Мали також з собою одне відро, яке стояло на березі наповнене водою та в яке вкидали виловлену рибу. Вся виловлена риба була жива. Орієнтовно о 14:00 год. до них підійшли невідомі особи. Постояли позаду, понаглядали, після чого один з них представився працівником Київського рибоохоронного патруля та попросив показати виловлену рибу. Він показав улов та зазначив про те, що якщо потрібно, то вони з товаришем випустять її у воду. Після чого він намагався випустити виловлену рибу, але працівники рибінспекції почали хватати його за руки. Потім сказали відважувати три кілограми риби, а по тій рибі, яка перевищує зазначену вагу, вони будуть складати протокол про адміністративне правопорушення. Звернув увагу, що після кожної виловленої риби, загальну масу риби він не переважував та в одне відро вкидали рибу, яку виловили вдвох з товаришем ОСОБА_2 . Однак протокол про адміністративне правопорушення склали лише на нього одного. Після чого 18 карасів, тобто маса риби, яка перевищувала добову норму вилову на одну особу, працівники рибінспекції випустили в річку.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Пилипенко Р.Б. у судовому засіданні просив закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Зазначив про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 19.10.2025 складеного відносно ОСОБА_1 зазначено про наявність двох вудок для вилову риби на місці складання адміністративних матеріалів, а також наведено припущення про належність вказаних вудок одній особі - ОСОБА_1 . Проте з невідомих міркувань інспектором Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_3 не вказано у адміністративних матеріалах відомостей про наявність на місці двох осіб, які проводили риболовлю - ОСОБА_1 та його товариша - ОСОБА_2 , про якого відсутня інформація у цьому протоколі серії КИ №000718. Останній надав пояснення адвокату від 22.10.2025 в яких зауважив про належність другої вудки йому та підтвердив свою участь у риболовлі у день складання протоколу серії КИ №000718 (19.10.2025).
ОСОБА_2 у відібраних адвокатом поясненнях від 22.10.2025 стверджує, що ним була особисто виловлена частина з тієї риби (карасів), яка відображені в протоколі від 19.10.2025. При цьому, ані свідок ОСОБА_2 , ані його товариш - гр. ОСОБА_1 , відносно якого 19.10.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення, достеменно не знали про свій реальний вилов риби, оскільки на березі річки не мали при собі вагів та періодично не зважували в ході лову карася вагу кожної особини.
У даному випадку «поза розумним сумнівом» необхідно врахувати наявність на місці риболовлі двох осіб - ОСОБА_1 та його товариша ОСОБА_2 , які цілком логічно могли виловлювати рибу на дві вудки, і по факту завершення риболовлі могли зважити й розділити вилов у кількості 5 кг (або й більше) на дві частини, що ставить під сумнів позицію головного державного інспектора Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_3 , яка викладена в протоколі від 19.10.2025.
Крім того, під час проведення рибоохоронного рейду 19.10.2025 були грубо порушені вимоги п.2 Розділу І Порядку проведення рибоохоронного рейду затвердженого наказом Мінагрополітики № 512 від 23.10.2018, оскільки участь в рейді проводила лише одна посадова особа - інспектор рибоохорони ОСОБА_3 із залученням двох свідків, а по факту - громадських інспекторів рибоохорони ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , хоча рейдова група має бути у кількості не менше як три особи, з яких не менше двох - посадові.
Таким чином, рибоохоронні заходи 19.10.2025 за наслідками яких було складено протокол про адміністративне правопорушення серії КИ № 000718 та вилучену живу рибу, було проведено неуповноваженою рейдовою групою в складі трьох осіб, двоє з яких були вказані свідками.
Також, свідок ОСОБА_5 повідомив, що гранично допустима норма добового вилову риби - карася сріблястого у ОСОБА_1 станом на 19.10.2025 становила 3 кг живої риби, хоча в дійсності Додатком № 2 до Правил любительського рибальства (наказ МінАПК від 19.09.2022 № 700) така норма становить 3 кг та 1 шт. (Особина будь-якої маси у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил).
Для карася сріблястого Додатком № 1 до Правил любительського рибальства такий мінімальний розмір вилову у межах Дніпровських водосховищ на одну особину не встановлений. Тож, у ситуації, що трапилася 19.10.2025 за участю ОСОБА_1 , інспектор рибоохорони ОСОБА_3 в разі виявлення перевищення добової норми вилову повинен був відібрати найбільшу особину карася сріблястого (так званий «бонус» згідно Правил МінАПК № 700), зважити його вагу, а потім окремо зважити решту меншої за розміром риби до максимальної ваги 3 кг. Залишок риби (понад 3 кг + «бонус» у вигляді однієї найбільшої рибини) міг гіпотетично становити перевищення добової норми у разі доведення одноособового вилову карася лише одним ОСОБА_1 .
У даному випадку очевидним є факт невірного розрахунку в протоколі від 19.10.2025 збитків від любительського вилову риби, який не враховує нову редакцію наказу МінАПК від 19.09.2022 № 700 (зокрема, визначених у Додатку № 2 добових норм вилову риби).
Крім того, жодний допитаний в судовому засіданні свідок не повідомив суду достовірних відомостей про порядок вилучення та зважування риби - карася сріблястого на місці складання протоколу 19.10.2025, а також застосування державним інспектором ОСОБА_3 сертифікованих вагів для визначення точної ваги вилову живої риби.
Зауважив, що в судовому засіданні допитаний в якості свідка інспектор Київського рибоохоронного патруля ОСОБА_3 повідомив суду про проведення 19.10.2025 відеофіксації події на місці складання адміністративного протоколу від 19.10.2025 серії КИ № 000718 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Втім, вказані відеодокази не були долучені Київським рибоохоронним патрулем до матеріалів справи під час її направлення до суду.
Зі слів свідка інспектора ОСОБА_3 , виконаний ним відеозапис з місця події від 19.10.2025 знаходиться на зберіганні у Київському рибоохоронному патрулі. Однак, в листі Київського рибоохоронного патруля від 03.03.2026 № 1-3-9/305-26 вказано, що під час складання адміністративного матеріалу за протоколом серії КИ № 000718 від 19.10.2025 головним державним інспектором Гордовим О. поблизу с. Ліпляве Черкаського району, відеофіксація події не проводилася, що спростовує доводи інспектора ОСОБА_3 про дотримання процедури фіксації порушення та встановленого порядку складання адміністративних матеріалів, позаяк вбачається факт порушення Розділу ІІІ Інструкції із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 показав, що ОСОБА_6 є його товаришем, вони знайомі давно. В жовтні 2025 року він був на реабілітації, оскільки має тяжкий стан здоров'я та йому рекомендували їздити на риболовлю, малювати картини, відпочивати. Знайомі сказали, що в їхній місцевості риба не ловиться на вудку та порадили поїхати до м.Канева, де можна спіймати рибу на вудку та отримати задоволення від риболовлі. Він попросив та умовив ОСОБА_7 , щоб той повіз його на риболовлю, на що ОСОБА_6 погодився. ОСОБА_8 повіз його своїм автомобілем на риболовлю. Вони сиділи та ловили, мали по одній вудці кожний. ОСОБА_9 рибу складали на одну купу. Порибаливши деякий час, до нього підійшли працівники рибоохорони, але побачили, що він старий та сидів закутаний, відійшли від нього та пішли до ОСОБА_10 та попросити показати його улов. Вони мали намір впійману рибу випустити, перед цим лише сфотографувавшись з уловом. Ловили в одне відро, в них не було ні сіток, ні «драчів», лише дві вудки. Він дуже рознервувався, оскільки за його ініціативою ОСОБА_6 поїхав на цю риболовлю, відчував себе винним у даній ситуації. Один із свідків став з ним говорити та заспокоювати, вони відійшли до автомобіля та розмовляли, за складанням протоколу він не слідкував. Зважили рибу, яку вони спіймали. Звернув увагу, що вони хотіли сфотографуватися та випустити рибу, забрати лише по 3 кг кожний собі, щоб зварити юшку. Однак, працівники рибінспекції рибу випустити не дали, зважили її. Він навіть не знав, що написали в протоколі. Рибу вони з ОСОБА_11 ловили разом, у кожного було по 1 вудці з поплавком і по одному гачку на кожній вудці. Він сидів на кладці, а ОСОБА_6 трохи далі. Виловлену рибу складали у одне відро, в яке було набрано з річки води і вона плавала у відрі. Приїхали вони з ОСОБА_11 на риболовлю вранці, а рибінспектори прийшли близько 14:00 год. Від нього пояснень не відбирали. Працівників рибінспекції було 3 особи. Один з них високого зросту, точно пред'являв йому посвідчення. Вони із ОСОБА_11 сиділи на відстані близько 5-7 метрів. Між ними знаходилася одна машина на якій вони приїхали, інспектори його добре бачили. У нього в рюкзаку був кантар та рулетка, але він перенервував і забув про них. Вони із ОСОБА_11 не переважували рибу, думали меншу випустить, а більшу забрати собі. Він пояснював рибінспектору, що це він умовив ОСОБА_10 привезти його на цю риболовлю. Працівники рибінспекції зважили три кілограми риби і віддали, а решту випустили. ОСОБА_12 була жива та плавала.
При додатковому допиті свідка ОСОБА_2 він показав, що відстань між ним та ОСОБА_11 була орієнтовно 5-7 метрів. За спеціальністю він топограф-геодезист, тому зробив висновок про таку відстань. ОСОБА_13 вони з ОСОБА_14 один день. Всього у нього особисто була 1 вудка і у ОСОБА_15 також була одна вудка, один гачок на пряму ліску. Також у них було одне відро з рибою, яке стояло біля ОСОБА_10 . Біля нього був рюкзак та відро, вірніше ємність з-під оселедців у якому знаходилась прикормка, опариші, черв'яки, різна наживка. До нього та до його відра ніхто не підходив. Він сидів на помості на воді, до нього ніхто не підходив, бо потрібно було йти по воді. Видати рибу чи переважити йому не пропонували. Свідок ОСОБА_16 на місці події стояв з рибінспектором, а інший свідок - ОСОБА_17 , з ним говорив. Він просився, пояснював, що вони ловлять не сітками, не «драчами», пояснював, що він ветеран та це він попросив ОСОБА_10 поїхати на риболовлю. Тоді ОСОБА_17 відвів його в сторону та з ним говорив, а ОСОБА_18 був з рибінспектором. ОСОБА_17 говорив, що він збирав гриби і його попросили засвідчити порушення правил риболовства. Їм залишили 3 кг риби, та що більша, а решту випустили у річку та вона вся попливла. Рибу випустив ОСОБА_6 . Один із свідків нібито сказав, що рибу можна випустити. Звернув увагу, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , свідок ОСОБА_16 нібито підказував ОСОБА_19 , що писати в протоколі, оскільки останній дуже розхвилювався. ОСОБА_6 відразу ж хотів випустити рибу, але йому не дали цього зробити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що із ОСОБА_11 він не знайомий, бачив його лише один раз. Так, 19.10.2025 його запросили бути свідком при складанні адмінматеріалів стосовно ОСОБА_1 , який ловив рибу на вудку вдвох із ОСОБА_20 та інспектор рибоохоронного патруля ОСОБА_21 запросив також його бути присутнім при перерахунку і зважуванні риби. Зазначена подія відбулася на Канівському водосховищі, на території Ліплявської ОТГ, де пропускний канал біля острова «Гадючий». У кожного з рибаків було своє відро. Рибу зважили, її було більше 3-х кілограмів. Гордовий запропонував ОСОБА_22 відібрати 3 кг., на що останній відібрав рибу та решту перерахували. В ОСОБА_23 також зважували рибу, але яка вага риби в нього була, він не пам'ятає. Пам'ятає лише, що у ОСОБА_15 було більше 3-х кілограмів. ОСОБА_24 перерахував рибу, склав акт, протокол у зв'язку з перевищенням добової норми вилову, але на скільки було перевищення, не може сказати. Пригадує, що ОСОБА_6 говорив, що цю рибу він наловив нібито за 2 дні. Вони підходили разом з рибінспектором ОСОБА_25 та ОСОБА_26 . Раніше він був громадським рибінспектором. Гордового знає дуже давно, оскільки був його куратором. З впевненістю може вказати, що було два відра невеликі пластикові, риба була «карась». Коли він був громадським рибінспектором, то повноваження затримувати та складати протокол він не мав, мав повноваження виявляти правопорушників, брати участь у рибоохоронних рейдах, здійснювати контроль за роботою користувачів водних біоресурсів. ОСОБА_4 добре знає. Того дня вони разом відпочивали, збирали гриби. До нього зателефонував ОСОБА_24 та запитав де він знаходиться, на що він повідомив, що вони в лісі та останній запропонував їм підійти, щоб разом подивитися, що люди ловлять. Вони підійшли разом та ОСОБА_27 був на понтончику. Відстань між ОСОБА_20 та ОСОБА_28 була близько 15-20 метрів. Рибу переважував ОСОБА_24 за допомогою електронних вагів. Чи була риба жива, не може сказати, вона була вже придавлена. У відрі ОСОБА_29 , якщо і була вода, то в невеликій кількості, а риби було багато. Рибу в кількості 3 кг віддали ОСОБА_30 , а решту риби в кількості понад 3 кг, було повернуто ОСОБА_30 на відповідальне зберігання. Рибу, яка була в ОСОБА_23 також зважували, але яка була її кількість, він не пам'ятає. У кожного з них була своя риба. Чому ОСОБА_24 не зазначив в документах ОСОБА_23 , не відбирав у нього пояснення - він не знає. Зазначив, що він дійсно розмовляв з ОСОБА_20 та останній повідомив йому, що це саме він попросив ОСОБА_31 привезти його на риболовлю.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що 19.10.2025 він перебував із ОСОБА_32 в лісі, збирали гриби. Хтось зателефонував та ОСОБА_33 запропонував йому піти побути присутнім в якості свідка. Вони разом пішли та їх зустрів чоловік. Коли підійшли, то на місці події було двоє чоловіків. У кожного з них була риба. Вони ловили на відстані метрів 20-25 один від одного, може 15 чи 10, точно вказати не може, не заміряв. В обох чоловіків були вудки, по скільки вудок, він не пам'ятає. Відро для риби було в кожного своє. Вони підходили до чоловіків разом з працівником рибоохорони, який представився та пред'явив посвідчення. Протокол складали відносно ОСОБА_34 важили та відбирали 3 кг. Точно не пам'ятає, але здається спочатку зважили всю рибу, а потім ОСОБА_35 відібрав 3 кг і потім зважили решту, що залишилася. Чи перебував ОСОБА_17 у службових відносинах з ОСОБА_21 , він не знає. Знає ОСОБА_17 близько 20 років. Не пам'ятає чи є ОСОБА_17 громадським рибінспектором. Сам кілька разів був свідком, але це було близько 5 років тому. Хто його залучав при цьому, він не пам'ятає. Рибінспектор був один - ОСОБА_21 і він із Черніковим. Гордовий пред'являв якийсь документ формату А-4, але зміст цього документу, він не пам'ятає. Не пам'ятає чи зважували рибу ОСОБА_23 , нібито ні.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що під час проведення рибоохоронного рейду на Канівському водосховищі було виявлено громадянина, який проводив лов риби двома вудками неподалік с. Ліпляве. Коли він підійшов та попросив відкрити відро, щоб зважити рибу, так як добова норма вилову становить 3 кг., на що чоловік відповідав, що рибачить тут дві доби і це риба спіймана за дві доби, але відповідно до законодавства не має значення скільки людина знаходиться біля водойми. Потім його рибу зважили. У нього був карась невеликий і виявилося, що в нього був перелов риби, точно не пам'ятає скільки було кілограмів. Також є відеоматеріали, так як бодікамери тоді не було, то відеозапис проводив на власний мобільний телефон. ОСОБА_6 був один і через очерет, метрів через 30 ще сидів інший чоловік. Спочатку він підійшов до ОСОБА_36 . Біля нього було біле відро закрите кришкою. Він попросив відкрити його, щоб зважити виловлену рибу. Перелов у цього чоловіка був невеликий: на один чи два кілограми. Чоловік не заперечував, що у нього був перелов, лише повідомив, що рибалить дві доби. Інший рибалка не бачив, як він підходив до ОСОБА_29 , оскільки за очеретом його було не видно. Потім ОСОБА_35 говорив, що він ловив не сам в своє відро, що чоловік, який сидить за очеретом також ловив і скидав рибу в це відро, однак в іншого чоловіка було своє відро. Він запитував у іншого чоловіка, чи це його риба, на що той підтвердив відсутність перелову. Під час проведення рибоохоронного рейду було 3 особи. В протоколі вказано лише одного рибінспектора, який складав протокол, інші інспектори пішли на другу сторону заливу. До цього місця підходив він і двоє свідків. Коли він під'їжджав, то побачив машину ОСОБА_17 та зателефонував до нього та останній підійшов із ОСОБА_37 працював рибінспектором на громадських засадах, але зараз не працює. Інших осіб там не було та він не мав можливості залучити інших свідків. Рибу важив вагами, які йому видали в Управлінні. В ОСОБА_23 риби було менше 3-х кг. При зважуванні враховував масу риби 3 кг + 1 «бонусну» рибину. Рибу ОСОБА_35 відбирав сам. В матеріалах вказано не рівно 3 кг., а трохи більше. Право на «бонусну» рибину він роз'яснював ОСОБА_38 .
Заслухавши в судових засіданнях пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Пилипенка Р.Б., свідків, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, єдиними уповноваженими суб'єктами на збирання доказів є органи та посадові особи, що відповідно до чинного законодавства мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення. У зв'язку з цим суд, на розгляд якого передаються протоколи про адміністративне правопорушення, складені уповноваженими особами (органами публічної влади чи посадовими особами), не має повноважень щодо самостійного та ініціативного збирання доказів як на підтвердження винуватості, так і на підтвердження невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, встановлення або спростування обставин та фактів вчиненого правопорушення. У противному випадку це призведе до перебирання судом на себе функцій обвинувачення, що суперечить правовій природі та призначенню суду в межах провадження у справах про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в порушенні правил використання об'єктів тваринного світу.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Правил любительського рибальства затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19 вересня 2022 року № 700, любительське рибальство дозволяється здійснювати рибалкам-любителям безоплатно у порядку загального використання водних біоресурсів для особистих потреб (без права реалізації) не забороненими цими Правилами знаряддями лову і способами добування (вилову) та у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства, визначених додатком 1 до цих Правил, за нормами добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу (далі - добова норма улову), визначеними додатком 2 до цих Правил».
Відповідно до Додатку 2 до Правил любительського рибальства (пункт 2 розділу II) «Норми добування (вилову) дозволених видів водних біоресурсів на одного рибалку-любителя за добу», норма добування (вилову) на одного рибалку-любителя за добу прісноводних риб інших видів встановлена - 3 кг та 1 шт.
Положеннями частини четвертої статті 85 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Аналіз диспозиції зазначеного нормативного припису дає можливість зробити висновок, що законодавцем встановлено відповідальність саме за грубе порушення правил рибальства. Разом з тим, законодавцем також чітко визначається перелік діянь, що складають об'єктивну сторону правопорушення та за своїм змістом, шкідливістю прирівнюються до грубого порушення правил рибальства.
Таким чином, суд приходить до висновку, що лише чітко та вичерпно визначений законодавцем перелік діянь становить об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП. Будь-які інші порушення правил рибальства, які не охоплюються об'єктивною стороною ч. 4 ст. 85 КУпАП, відповідно не вважаються грубим порушенням правил рибальства, а відповідно не можуть кваліфікуватися за ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до ч. 4 ст. 85 КУпАП, судом встановлено, що до грубого порушення правил рибальства законодавцем прирівнюються такі діяння: рибальство за допомогою заборонених знарядь лову; рибальство промисловими знаряддями лову особами, які не мають дозволу на рибний промисел; вилов водних живих біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 85 КУпАП під час провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд, на основі поданих уповноваженим органом (посадовою особою) доказів, повинен встановити наявність у діях конкретної особи ознак хоча б одного з вищезазначених діянь. При цьому сукупність належних, достовірних та допустимих доказів, наданих органом (посадовою особою), що складали протокол про адміністративне правопорушення, повинна бути в тій мірі достатньою, щоб суд мав об'єктивну можливість відтворити всі обставини та факти, що мали місце в об'єктивній дійсності, а також встановити конкретні факти вчинення особою конкретного діяння, що передбачено ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Судом встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення складені відносно ОСОБА_1 за фактом порушення правил любительського рибальства.
У ч. 1 ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначається, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
Одним з видів загального використання природних ресурсів є загальне використання об'єктів тваринного світу.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про тваринний світ», громадянам гарантується право безоплатного загального використання об'єктів тваринного світу для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо).
Загальне використання об'єктів тваринного світу здійснюється без вилучення об'єктів тваринного світу з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову).
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» встановлюється, що у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
Таким чином, одним із різновидів загального використання об'єктів тваринного світу, що здійснюється безоплатно без спеціального дозволу та в чітко встановлених межах, є спортивне та любительське рибальство, при здійсненні якого кожна особа повинна дотримуватися встановлених правил відповідного рибальства.
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме: вилов водних живих біоресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову.
З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 встановлено, що він разом з ОСОБА_2 , вдвох, 19.10.2025 на Канівському водосховищі поблизу с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області ловили рибу з берега поплавковими вудками. Проте в обідній час до них підійшли працівники Київського рибоохоронного патруля та склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження загальної ваги зловленої риби та кожної риби окремо (відповідних актів зважування), опису вилученої риби із зазначенням її виду, якісних та кількісних індивідуальних характеристик. Жодного фото чи відео доказу, які б підтверджували здійснення вилову вилученої риби саме особою, яка притягається до відповідальності, і саме з перевищенням добової норми вилову, в матеріалах справи відсутні.
Натомість, в протоколі про адміністративне правопорушення без будь-яких підтверджуючих доказів чітко інкриміновано ОСОБА_1 вилов риби «карась сріблястий» з берега загальною вагою 5 кг. в кількості 18 шт. на Канівському водосховищі поблизу с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області, чим перевищено добову норму вилову на 1,7 кг.
З даного приводу, суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення повинні містити достатню сукупність належних, достовірних та допустимих доказів, на основі яких суд мав би можливість встановити, що конкретна особа у конкретний час та місці здійснювала вилов конкретної риби та перевищила добову норму вилову. Це можуть бути показання свідків, фото, відео тощо.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено про проведення відеозйомки чи фотографування при виявленні та фіксації правопорушення. До протоколу про адміністративне правопорушення не додано будь-яких пояснень очевидців (свідків) правопорушення, понятих, присутніх під час вилучення знарядь лову та водних біоресурсів, відеофайлів відеофіксації чи результатів фотофіксації.
Відповідно ч. 1 розділу III Інструкції із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото - відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів (Наказ № 7 від 06.01.2022 Міністерства аграрної політики та продовольства України) передбачено порядок використання технічних приладів, що мають функції фото-і відеозйомки під час проведення рибоохоронного рейду, згідно якого увімкнення портативного відеореєстратора та здійснення безперервної фото - та/або відеозйомки відбувається з моменту початку здійснення заходів із запобігання або виявлення порушення законодавства у галузі рибного господарства до моменту завершення оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення або складання акта виявлення та вилучення майна, власник якого не встановлений, крім випадків, пов'язаних з виникненням у посадових осіб особистої приватної потреби (відвідування вбиральні тощо). У процесі увімкнення портативного відеореєстратора посадова особа переконується в точності встановлених на ньому дати та часу.
Виходячи з вимог цієї Інструкції, відеофіксація є обов'язковою.
Разом з тим, при проведенні в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_3 , ним зазначено про наявність в Київського рибоохоронного патруля відповідних відеоматеріалів фіксації даної події та проведення такої фіксації на власний мобільний телефон, оскільки 19.10.2025 при проведенні рибоохоронного рейду на Канівському водосховищі, поблизу с. Ліпляве, бодікамери у працівників рибінспекції не було.
У зв'язку з зазначеними показаннями свідка ОСОБА_3 , за клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Р.Б., постановою суду від 12.02.2026 витребувано з Київського рибоохоронного патруля копію технічного відеозапису, виконаного інспектором рибоохорони Гордовим О.Л. з місця складання адміністративних матеріалів відносно гр. ОСОБА_1 від 19.10.2025 (поблизу с. Ліпляве Черкаського району в межах Канівського водосховища (а.с.133-134).
На виконання зазначеної постанови суду, 03.03.2026 від Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) надійшов лист щодо надання інформації до матеріалу про адміністративне правопорушення № 697/2908/25 від 03.03.2026 № 1-3-9/306-26, зі змісту якого вбачається, що під час складання адміністративного матеріалу за протоколом серії КИ № 000718 від 19 жовтня 2025 року головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Гордовим Олександром поблизу с. Ліпляве Черкаського району Черкаської області відеофіксація події не проводилася (а.с.140), що повністю спростовує доводи інспектора Гордового О.Л. про дотримання процедури фіксації порушення та встановленого порядку складання адміністративних матеріалів.
Крім того, до вказаного листа додано Наказ Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у м. Києві та Київській області (Київський рибоохоронний патруль) від 16.10.2025 № 215 «Про проведення рибоохоронного рейду», відповідного до якого, рейдовій групі з 08:00 год. 18 жовтня 2025 року до 08:00 год 18 листопада 2025 року наказано провести рибоохоронний рейд в районі діяльності Київського рибоохоронного патруля, зокрема, по акваторії Канівського водосховища в адміністративних межах зазначених в наказі територіальних громад, включаючи стометрову прибережну захисну смугу Канівського водосховища в адміністративних межах територіальних громад: Ліплявської, Канівської, Бобрицької Черкаського району Черкаської області (а.с.141-144).
Як вбачається зі змісту цього Наказу, він видавався, зокрема, враховуючи Інструкцію із застосування посадовими особами Державного агентства меліорації та рибного господарства України та його територіальних органів технічних приладів, що мають функції фото- і відеозйомки під час проведення рибоохоронних рейдів, затверджену наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 06 січня 2022 року № 7 зареєстровану в Міністерстві юстиції України 03 березня 2022 року за № 278/37614.
Однак, фото- чи відеоматеріалів, в яких було б зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять та працівниками рибоохоронного патруля не надані, чим порушено вимоги Розділу ІІІ вищезазначеної Інструкції.
У показаннях допитаних в судових засіданнях свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 містяться суттєві розбіжності, які стосуються події можливого адміністративного правопорушення. Так, у своїх показаннях ОСОБА_5 не заперечує факту наявності на березі річки двох рибаків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з двома любительськими вудками, проте не пояснює чому наявність обох вудок у протоколі серії КИ № 000718 зазначили лише стосовно ОСОБА_1 . Натомість, свідок ОСОБА_4 взагалі не зміг пояснити точну кількість вудок та засобів для лову риби на місці проведення рибоохоронного рейду 19.10.2025, а також не надав конкретних відповідей на запитання сторони захисту про загальну масу риби, яка була вилучена на місці складання протоколу та не відповів на запитання сторони захисту, чи перевірялося відро в іншого рибака - ОСОБА_2 на предмет наявності у нього виловленої риби. Проте, ОСОБА_2 категорично заперечує наявність у його відрі будь-якої риби. З цього приводу, державний інспектор рибоохорони ОСОБА_3 не складав жодного документа та не відбирав відповідні пояснення у ОСОБА_2 щодо фактичних обставин перебування останнього на риболовлі поряд із ОСОБА_1 .
Крім того, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомили в судовому засіданні, що гранично допустима норма добового вилову риби - карася сріблястого у ОСОБА_1 станом на 19.10.2025 становила 3 кг живої риби. Саме стільки риби було передано останньому після її зважування головним державним інспектором рибоохорони ОСОБА_3 .. Щодо решти живої риби, тобто понад встановленої 3-кілограмової норми, у свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_39 та ОСОБА_2 є цілком протилежні версії: від залишення цієї риби на відповідальне зберігання ОСОБА_1 до її викидання в річку.
Жодний допитаний в судовому засіданні свідок не повідомив достовірний відомостей про порядок вилучення та зважування риби - карася сріблястого на місці складання протоколу 19.10.2025, а також застосування державним інспектором ОСОБА_3 сертифікованих вагів для визначення точної ваги вилову живої риби.
Суд звертає увагу на те, що рівень фіксації доказів вчинення правопорушення при вказаній державним інспектором рибоохорони кваліфікації свідчить про низький рівень підходу до збирання і фіксації доказів інкримінованого правопорушення.
Натомість, матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 складаються з протоколу та інших документів, які мають процесуальний, але не доказовий характер. Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення протокол огляду та вилучення речей і документів від 19.10.2025, є лише підтвердженням факту наявності у особи такого знаряддя і ніяким чином не підтверджує факт здійснення лову риби таким знаряддям та перевищення добової норми вилову.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Таким чином на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП вказує лише протокол про адміністративне правопорушення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення є за своєю сутністю процесуальним документом, яким фіксується факт правопорушення, висувається обвинувачення особі у вчиненні адміністративного правопорушення та визначаються подальші межі, зокрема, судового розгляду, під час якого на основі доказів суд має встановити наявність або відсутність обставин та фактів, що зазначені у протоколі. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення за своєю сутністю не може бути єдиним доказом по справі та не може вказувати на те, що обставини та факти, зазначені у ньому, мали місце в об'єктивній дійсності.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що уповноваженими особами у повному обсязі не виконано свій обов'язок щодо збирання доказів, внаслідок чого матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять достатньої сукупності належних, допустимих та достовірних доказів, що дають можливість встановити у його діях наявність ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Таким чином, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Разом з тим, необхідно зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах 3-8 цієї статті.
При цьому адміністративним стягненням є міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП), а адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Зі змісту наведених правових норм та їх аналізу вбачається, що закриття провадження на підставі ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе тільки за одночасної наявності таких умов: 1) вчинення особою адміністративного правопорушення; 2) сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення).
Слід наголосити, що під строком розуміють тривалість часу, з початком перебігу або із спливом якого правові норми пов'язують настання певних юридичних наслідків. При цьому строк розглядається у двох формах існування: позитивній (коли юридичні наслідки пов'язуються із спливом строку) і негативній (коли юридичне значення має саме перебіг строку).
Як вбачається зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, законодавець розглядає встановлений трьохмісячний строк у його позитивній формі, адже передбачає такі правові наслідки його спливу як закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. При визначенні початку перебігу вказаного строку законодавець використовує суб'єктивні та об'єктивні критерії. Використання об'єктивного критерію передбачає обчислення строку з моменту вчинення правопорушення, суб'єктивного - з моменту, коли уповноважена особа отримала чи повинна була отримати інформацію щодо порушення належного йому права, свободи чи охоронюваного законом інтересу. Для обчислення встановленого законом строку для накладення стягнення та закриття провадження в справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
З огляду на викладене, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки правопорушення.
Наявність можливого правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі з цих підстав, оскільки однією з самостійних підстав для закриття провадження у справі законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП), тобто у разі, якщо факту вчинення правопорушення встановлено не буде, то провадження у справі підлягатиме закриттю саме на підставі п. 1, а не п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У зв'язку з вищевикладеним, суд, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважає за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП з підстав недоведеності його вини.
Рибу виду «карась сріблястий» вагою 1,7 кг в кількості 18 шт. та вудки поплавкові в кількості 2 шт., що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 необхідно залишити ОСОБА_1 .
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, ч. 4 ст. 85, ст.ст. 245, 247 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі № 697/2908/25 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Рибу виду «карась сріблястий» вагою 1,7 кг в кількості 18 шт. та вудки поплавкові в кількості 2 шт., що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1 , звільнивши його від зобов'язань за зберігальною розпискою.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Повний текст постанови суду складено 09.04.2026.
Суддя Б. К. Скирда