Справа № 2-27/11
номер провадження 4-с/695/9/26
10 квітня 2026 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі судді Апанасенко К.І., за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О., заявника ОСОБА_1 , державного виконавця Щербатюк Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Щербатюк Людмили Олександрівни (стягувач у виконавчому провадженні - ПАТ «ОТП Банк»),
12 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Щербатюк Л.О. щодо не відкликання та не скасування постанови про звернення стягнення із заробітної плати від 04.02.2026 після закінчення виконавчого провадження № 42619764 та скасувати цю постанову. У тому ж процесуальному документі ОСОБА_1 просив суд у порядку повороту виконання рішення зобов'язати Золотоніський відділ ДВС повернути йому кошти в сумі 84 587,64.
Ухвалою судді від 13.03.2026 заява ОСОБА_1 про поворот виконання за результатами визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виділена у самостійне провадження. Водночас скарга ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Золотоніського відділу ДВС у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Щербатюк Л.О. прийнята до розгляду, залучено до участі в справі стягувача у виконавчому провадженні - ПАТ «ОТП Банк», розгляд справи призначено на 02.04.2026. Також ухвалою суду було заборонено стягнення із заробітної плати, пенсії та інших доходів ОСОБА_1 до моменту набрання законної сили судовим рішення за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Щербатюк Л.О.
У своїй скарзі заявник ОСОБА_1 просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Щербатюк Л.О. щодо не відкликання та не скасування постанови про звернення стягнення із заробітної плати від 04.02.2026 після закінчення виконавчого провадження № 42619764 та скасувати цю постанову, а також постановити окрему ухвалу з приводу виявлених фактів порушення закону державним виконавцем для направлення до органів юстиції та ДБР. Скаргу мотивує протиправністю дій державного виконавця, яка в порушення ст. 40 Закону «Про виконавче провадження» не відкликала/ не скасувала вказану постанову після визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа від 29.08.2012 № 2-15/2012. Унаслідок цього заявнику була завдана матеріальна шкода шляхом звернення стягнення на його заробітну плату. Протиправним діям виконавця, на думку заявника, сприяла процесуальна бездіяльність суду.
У судове засідання 02.04.2026 з'явився заявник ОСОБА_1 , який підтримав свою скаргу. Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися. Золотоніський відділ ДВС у Золотоніському районі Черкаської області надав суду 26.03.2026 письмові «пояснення третьої особи щодо позову або відзиву», в яких просив розглядати справу за відсутності представника.
У своїх поясненнях по справі Золотоніський відділ ДВС у Золотоніському районі Черкаської області роз'яснив, що відносно заявника на виконанні у відділі ДВС перебуває зведене виконавче провадження, у межах якого і відбувається звернення стягнення на його доходи. На підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа від 29.08.2012 № 2-15/2012, наданої ОСОБА_1 , виконавче провадження з виконання цього виконавчого листа було закінчено постановою державного виконавця від 04.03.2026. Будь-яких відрахувань із зарплати заявника в межах указаного ВП, що було закінчено, після 04.03.2026 не було проведено.
07.04.2026 до суду надійшли пояснення державного виконавця Щербатюк Л.О., які в цілому повторюють позицію Золотоніського відділу ДВС у Золотоніському районі Черкаської області.
У судове засідання 09.04.2026 з'явилась державний виконавець Щербатюк Л.О., надала суду для дослідження матеріали зведеного виконавчого провадження № 60497495. Заявник у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на пояснення державного виконавця. Стягувач до суду не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши заявника й державного виконавця, дослідивши пояснення державного виконавця Щербатюк Л.В. та Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області, зібрані у справі докази та матеріали зведеного виконавчого провадження № 60497495 у частині, що стосується предмету скарги, суд установив наступне.
У провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебувала справа № 695/113/26 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа № 2-15-2012 (2306/15/2012), виданого Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 29.08.2012, таким, що не підлягає виконанню (стягувач - ПАТ «ОТП Банк», заінтересовані особи - ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ТОВ «Фінансова компанія «Позика», орган виконання - Золотоніський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України).
Ухвалою суду від 11.02.2026 по справі № 695/113/26 виконавчий лист № 2-15-2012 (2306/15/2012), виданий Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області 29.08.2012, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором на суму 712845,51 грн, а також судових витрат у сумі 1730 грн було визнано таким, що не підлягає виконанню. Ухвала суду набрала законної сили 11.02.2026.
Примусове виконання вказаного виконавчого листа № 2-15-2012 від 29.08.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» боргу в сумі 714 575, 51 грн здійснювалося Золотоніським відділом ДВС у межах виконавчого провадження №42619764.
На виконання ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі № 695/113/26 від 11.02.2026 ОСОБА_1 02.03.2026 подав до Золотоніського відділу ДВС заяву про закінчення виконавчого провадження та скасування заходів примусового виконання, що визнає заявник і державний виконавець.
04.03.2026 державний виконавець, керуючись пунктом 5 частини першої статті 39 та статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», прийняла постанову про закінчення виконавчого провадження № 42619764 з виконання виконавчого листа № 2-15-2012 (2306/15/2012) від 29.08.2012 (а.с. 9).
Виконавче провадження № 42619764 було частиною зведеного виконавчого провадження № 60497495, у складі якого відбувається виконання рішень іще й за такими виконавчими провадженнями, як ВП № 48526390 та ВП № 66719831. Боржником у цих виконавчих провадженнях є заявник ОСОБА_1 .
Оскільки виконавче провадження № 42619764 підлягало закінченню, державний виконавець постановою від 04.03.2026, прийнятою в цьому ВП, вивела виконавче №42619764 зі зведеного виконавчого провадження № 60497495. Ця постанова державного виконавця була направлена боржнику ОСОБА_1 та стягувачу ПАТ «ОТП Банк» листом від 04.03.2026 № 16752.
У процесі здійснення заходів примусового виконання судових рішень у зведеному виконавчому провадженні № 60497495 державний виконавець Щербатюк Л.О. винесла постанову від 04.02.2026 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи заявника ОСОБА_1 , яку він оскаржує.
У межах цього зведеного виконавчого провадження, в якому боржником є ОСОБА_1 , здійснювалося стягнення на користь трьох юридичних осіб: ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «Кредитні ініціативи», Золотоніський ВДВС КМУ МЮ України, сума боргу - 1 175 668,91 грн, як випливає зі змісту оскаржуваної постанови виконавця від 04.02.2026.
Після виведення 04.03.2026 з указаного зведеного виконавчого провадження ВП №42619764 (яке було закінчено 04.03.2026), продовжували виконуватися рішення на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» та Золотоніського ВДВС КМУ МЮ України.
Як пояснила в судовому засідання державний виконавець Щербатюк Л.О. та підтверджено оглянутими в судовому засіданні вимогами виконавця, 09.03.2026 та 18.03.2026 державний виконавець скоригувала суму коштів, яка підлягала стягненню з боржника ОСОБА_1 за оскаржуваною постановою від 04.02.2026. Оскільки виконавчий лист на суму 714 575, 51 грн уже не підлягав виконанню, державний виконавець направила роботодавцю ОСОБА_1 вимогу № 18440 від 09.03.2026 та вимогу № 21267 від 18.03.2026, де було уточнено, що в межах зведеного виконавчого провадження № 60497495 з примусового виконання виконавчого листа, де стягувачем є ТОВ «Кредитні ініціативи», стягненню підлягає заборгованість у сумі 315 865,88 грн.
Державний виконавець Щербатюк Л.О. у судовому засіданні 09.04.2026 уточнила, що вимога виконавця № 21267 від 18.03.2026 була направлена роботодавцю заявника на прохання бухгалтера задля остаточного з'ясування стягуваної суми боргу.
По суті, зміст вимоги виконавця № 21267 від 18.03.2026 повторює зміст вимоги виконавця № 18440 від 09.03.2026 (у тексті вказано «…як і було повідомлено у Вимозі державного виконавця від 09.03.2026…») і вказує про необхідність стягувати з ОСОБА_1 залишок заборгованості по зведеному ВП № 60497495 в сумі 315 865,88 грн. При цьому пояснено, що вимога обумовлена визнанням таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 2-15/2012. Оскільки останній передбачав стягнення із заявника суми коштів 714575,51 грн, а зведене ВП - 1 175 668,91 грн, очевидно, що наведений у вимогах виконавця залишок коштів по зведеному ВП не враховує суму коштів, що не підлягає стягненню із заявника в силу ухвали Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.02.2026 по справі № 695/113/26.
Надаючи правову оцінку обставинам скарги та аргументам заявника, суд виходить із такого.
Відносини учасників виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження регулюються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно зі ст. 30 вказаного Закону виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.
За положеннями п. 14 розд. ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкції), у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об'єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Відповідно до п. 22 розд. ІІІ Інструкції у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
Як установив суд, відповідно до вказаних правових норм державний виконавець Щербатюк Л.О. постановою від 04.03.2026 закінчила виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, визнаного таким, що не підлягає виконанню, ухвалою суду у справі № 695/113/26 від 11.02.2026, указавши в постанові про припинення заходів примусового виконання рішення (пункт 2).
Дійсно, завершивши виконавче провадження, державний виконавець не скасувала і не відкликала оскаржувану постанову про звернення стягнення з доходів боржника. Однак ця постанова прийнята в межах відкритого і не закінченого зведеного виконавчого провадження. В останньому стягувачем був не тільки ПАТ «ОТП Банк», а й ще дві юридичні особи, що мають вимоги до боржника. Ці вимоги можуть бути задоволені шляхом звернення стягнення на зарплату заявника, що й передбачає оскаржувана постанова.
Відповідно до п. 16 розд. ІІІ Інструкції за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.
Керуючись наведеними нормами законодавства, задля недопущення стягнення з боржника коштів у сумі 714 575,51 грн на виконання ухвали суду від 11.02.2026 державний виконавець вчинила низку дій:
закінчила відповідне виконавче провадження по стягненню із заявника коштів у сумі 714 575,51 грн;
вивела це виконавче провадження зі зведеного виконавчого провадження, у межах якого прийнята оскаржувана постанова (як і передбачає п. 16 розд. ІІІ Інструкції);
направила роботодавцю заявника дві вимоги від 09.03.2026 та 18.03.2026, якими з покликанням на ухвалу суду від 11.02.2026 у справі № 695/113/26 скоригувала стягувану з боржника суму з 1175668,91 грн до 315 865,88 грн.
За таких обставин оскаржувана постанова державного виконавця не потребувала скасування або відкликання, бо вона за своїм змістом фактично була відкоригована й доведена до відома роботодавця в новій редакції, що не передбачала стягнення з ОСОБА_1 коштів на суму 714 575,51 грн.
Тому не відкликання та не скасування оскаржуваної постанови державним виконавцем не порушили прав заявника ОСОБА_1 .
Окрім того, відкликання чи скасування подібних постанов Законом України «Про виконавче провадження», у тому числі статтею 40 цього Закону, на яку покликається в скарзі ОСОБА_1 , не передбачено.
З огляду на наявність відкритого зведеного виконавчого провадження № 60497495, прийнята в його межах постанова про звернення стягнення на доходи боржника не може бути скасована, оскільки звернення стягнення на доходи боржника є одним із заходів примусового виконання рішень на користь стягувачів у виконавчому провадженні.
Заявник вважає незаконним стягнення з його заробітної плати 06.03.2026 коштів у сумі 84 587,64 грн на підставі оскаржуваної постанови.
Однак станом на 06.03.2026 зведене виконавче провадження, у межах якого винесена оскаржувана постанова, залишалося відкритим і не зупиненим, і залишок стягуваної суми боргу становив понад 300 тис. грн. Тому здійснення заходів із примусового виконання рішень у межах цього виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця від 04.02.2026 узгоджується з чинним законодавством.
Заявник не навів аргументи і не надав докази, які би доводили незаконність відкриття та здійснення заходів з примусового виконання рішень у межах зведеного виконавчого провадження.
Враховуючи викладене вище, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця відсутні.
На думку заявника, дії державного виконавця по зверненню стягнення із заробітної плати є незаконними, зокрема, через те, що вони мають здійснюватися виключно на підставі постанови, а не вимоги виконавця в довільній формі (стор. 2 заперечень на пояснення державного виконавця від 09.04.2026). Аналізуючи цей аргумент, слід звернутися до норм законодавства про виконавче провадження, які стосуються вимоги виконавця.
Так, статтею 13 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Правила про вимоги виконавця викладені в розділі І Інструкції.
Зокрема, пунктом 9 розділу І Інструкції визначено, що вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов'язковою для виконання органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення.
Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв'язку або вручається виконавцем особі, яка зобов'язана вчинити дії.
За наявності в особи, яка зобов'язана вчинити дії, електронного кабінету в ЄСІТС вимога надсилається до електронного кабінету такої особи.
Згідно з п. 12 розд. І Інструкції у вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються:
найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця;
дата відкриття та номер виконавчого провадження;
реквізити виконавчого документа;
строк виконання;
наслідки невиконання.
Таким чином, вимога виконавця є письмовим документом, за яким виконавець може вимагати від юридичних осіб та їх посадових осіб вчинення дій, необхідних для виконання рішення. Законодавець не конкретизував, які саме дії може вимагати вчинити виконавець за цим документом. Однак із цитованих норм права зрозуміло, що такі дії необхідні для здійснення повноважень виконавця, а також для виконання рішень.
За положеннями ч. 1 ст. 68 Закону «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову.
У спірних правовідносинах державний виконавець звернула стягнення на заробітну плату заявника на підставі оскаржуваної постанови, як і передбачає Закон, задля виконання рішень на користь трьох стягувачів у рамках зведеного виконавчого провадження.
Направляючи роботодавцю заявника вимоги від 09.03.2026 та 18.03.2026, державний виконавець нових додаткових стягнень із заробітної плати заявника не здійснювала. Цими вимогами вона лише уточнила (зменшила) розмір суми коштів, стягуваної за постановою від 04.02.2026.
Відповідні вимоги прийняті в межах повноважень державного виконавця, за змістом і формою відповідають нормам законодавства про виконавче провадження, не порушують прав заявника. Тому ці документи є законними.
У скарзі заявник указує на «процесуальну бездіяльність суду як чинник сприяння правопорушенню», пояснюючи, що через відмову суду зупинити дію постанови державного виконавця від 04.02.2026 про стягнення заробітної плати було створено умови для державного виконавця здійснити протиправне вилучення коштів. Оскільки суд не виявив незаконності оскаржуваної постанови та звернення стягнення на доходи заявника, правової підстави для зупинення дії постанови тошо, твердження заявника про сприяння судом вчиненню правопорушення суд відкидає як безпідставні.
Оскільки суд не виявив фактів порушення закону державним виконавцем щодо звернення стягнення на заробітну плату заявника, вимога заявника винести окрему ухвалу щодо дій державного виконавця та направити її до органів юстиції та ДБР задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах права заявника не порушені, державний виконавець Щербатюк Л.О. діяла в межах своїх повноважень, відповідно до чинного законодавства. Тому скарга Лозінського Ю.Б. задоволенню не підлягає.
Так як написання судового рішення потребувало часу після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами у судовому засіданні 09.04.2026, призначеному на 15 год. 00 хв, для постановлення ухвали було оголошено перерву до 10.04.2026 9 год. 05 хв згідно з ч. 4 ст. 259 ЦПК України.
Судові витрати по справі не заявлялися.
Керуючись ст. 13, 39, 40, 68 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 259-261, 353-354, 447-1 - 451 ЦПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця Щербатюк Людмили Олександрівни (стягувач у виконавчому провадженні - ПАТ «ОТП Банк») відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Суддя К.І. Апанасенко