Справа № 690/881/25
Провадження № 2/690/138/26
07 квітня 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області
у складі: головуючого - судді Здоровила В.А.
з участю секретаря Мельник С.В.
представника позивача Мартим'янової Л.М.
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Юніт Капітал», в особі директора Марії Хлопкової, звернулося до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд», у якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 176077 від 22.03.2025 в розмірі 28 604, 97 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7 000, 00 грн.. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22.03.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідач ОСОБА_2 уклали кредитний договір №176077 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - https://finx.com.ua/docs, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої товариством з інших джерел (розділ 3 правил).
Таким чином ТОВ «ФК «Кредіплюс», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора f852e84b. Зокрема, відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно із ст. 12 вищезгаданого закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 15 585, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.
Відразу після вчинених дій відповідача 22.03.2025, ТОВ «ФК «Кредіплюс» перерахувало грошові кошти в сумі 15 585, 00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФК «Кредіплюс».
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень. Зокрема, на підтвердження даної інформації позивачем також долучено документ, з якого вбачається, що операція по перерахуванню коштів була успішною та кошти зараховані на картковий рахунок боржника.
16.04.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 16042025, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до договору факторингу 1 та акту приймання-передачі реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до договору факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджені розмір кредиту, грошова одиниця, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося виключно первісним кредитором.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 176077 від 22.03.2025 становить - 32 204, 97 грн., яка складається з наступного: 15 585, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 12 218, 97 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 801, 00 грн. - заборгованість по комісії та 3 600, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 03.09.2025 -01.11.2025. А тому позивач і звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Багачевського міського суду Черкаської області від 29.12.2025 цивільну справу було прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін. Крім того, відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, сформованим в системі «Електронний суд», в якому просить суд відмовити ТОВ «Юніт Капітал» у задоволенні позовних вимог по стягненню 12 218, 97 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801, 00 грн. - заборгованість по комісії; 3 600, 00 грн. - за їх безпідставністю та недоведеністю. У разі часткового задоволення - виключити з розрахунку проценти та неустойку як такі, що нараховані з порушенням ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відмовити в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу. У разі часткового задоволення позову зменшити суму витрат пропорційно до суми задоволених вимог позивача, посилаючись на те, що відповідач є військовослужбовцем, старшим солдатом ВЧ НОМЕР_2 , в період з 28.08.2022 по 15.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Крім того, згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 10 травня 2024 № 3668, ОСОБА_2 , 1982 року народження, діагностовано анапластичну карциному щитоподібної залози з метастазами у лімфовузли середостіння T4bNxM1, IVc клінічна група», що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби. Захворювання: «Аліментарно конституційне ожиріння першого ступеня. Рубцевий післяопераційний (1984) стеноз носоглотки без порушення носового дихання та ковтання», що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - захворювання, ні, пов'язане з проходженням військової служби.
Ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18 112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати.
Відсутність повідомлення кредитора про проходження відповідачем військової служби не може бути підставою для позбавлення відповідача пільг, передбачених законом, оскільки такі пільги мають імперативний характер та спрямовані на соціальний захист військовослужбовців в особливий період.
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).»
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 218, 97 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801, 00 грн. - заборгованість по комісії; 3 600, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати відсотків в особливий період.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» - Кукса К.О. подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, сформованою в системі «Електронний суд», в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 176077 від 22.03.2025 у розмірі 16 386, 00 грн., судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000, 00 покласти на відповідача, посилаючись на те, що відповідно до вимог п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Таким чином, військовослужбовці, визначені п. 15 ст. 14 Закону, які мають кредитні зобов'язання перед банками, мають право на встановлені законодавством пільги, а саме: звільнення від сплати відсотків за користування кредитом; звільнення від сплати штрафів/пені за несвоєчасну сплату платежів по кредиту. Провівши аналіз нарахованих відсотків за кредитним договором, позивач має намір зменшити розмір позовних вимог до 16 386, 00 грн..
В судовому засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Мартим'янова Л.М. змінені позовні вимоги позивача підтримала повністю та просить їх задовольнити.
В судовому засідання представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_1 змінені позовні вимоги позивача визнає частково, лише в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту, в іншій частині позовних вимог просить відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об'єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних їм висновків.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно ч. 1, 2 п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Судом встановлено, що 22.03.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідач ОСОБА_2 уклали договір про споживчий кредит № 176077 (а.с.13-14) у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт товариства - https://finx.com.ua/docs, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с.17-22). Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку (а.с.9), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.
Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом її розміщення в мережі Інтернет, в інших інформаційно-телекомунікаційних системах або шляхом надсилання електронного повідомлення, метою якого є пряме чи опосередковане просування товарів, робіт та послуг або ділової репутації особи, яка провадить господарську або незалежну професійну діяльність. Закон «Про електронну комерцію» прямо передбачає, що оферта може включати всі необхідні умови шляхом перенаправлення споживача до іншого електронного документа.
Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої товариством з інших джерел (розділ 3 правил).
Таким чином ТОВ «ФК «Кредіплюс», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.
Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора f852e84b. Зокрема, відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису, позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Згідно із ст. 12 вищезгаданого закону, такі електронні правочини, а також електронні правочини, щодо яких сторони домовилися про підписання, мають бути підписані за допомогою електронного підпису або електронного цифрового підпису, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису або іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Одночасно з підписанням договору, товариство відправило на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці на кредит, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним в нього примірником електронного договору, у формі що унеможливлює зміну його змісту.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Отже, заповненням анкети-заяви (а.с.9) позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Ст. 12 Закону визначено, відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду від 02.11.2021 №243/6552/20 зазначено, що включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора - належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину.
Зокрема, без отримання листа на адресу електронної пошти та/ або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.
Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Відповідно до договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит на суму 15 585, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику.
Ч. 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов'язок кредитодавця надати кредит та обов'язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.
Відразу після вчинених дій відповідача 22.03.2025, ТОВ «ФК «Кредіплюс» перерахувало грошові кошти в сумі 15 585, 00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «ФК «Кредіплюс».
Крім того, згідно з відомостями АТ КБ «Приват Банк» від 28.01.2026 №20.1.0.0.0/7-2601222/68640-БТ на ім'я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 . З виписки по рахунку вбачається, що в період з 20.03.2025 по 27.03.2025 є зарахування суми 12 000, 45 грн..
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
16.04.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) уклали договір факторингу № 16042025 (а.с.26-27), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до п. 1.3 договору факторингу 1 встановлено, що «Право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Згідно п. 1.5 договору факторингу 1 погоджено, що «Реєстр прав вимог» - означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором. Форма реєстру прав вимог наведена в додатку № 1 до цього договору.
П. 2.1 договору факторингу 1 встановлено, що клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4.1 договору факторингу 1 погоджено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог та акту приймання-передачі реєстру, по формі встановленій у відповідних додатках.
Таким чином, відповідно до реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до договору факторингу 1 та акту приймання-передачі реєстру прав вимог № 6 від 03.09.2025 до договору факторингу 1 до позивача перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
Визначення факторингу міститься у ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При укладенні кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем узгоджені розмір кредиту, грошова одиниця, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення електронного кредитного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
З огляду на викладене, відповідач під час укладення кредитного договору ознайомився з його текстом та змістом, зокрема з графіком щомісячних платежів за кредитним договором та паспортом споживчого кредиту, жодних заперечень щодо уточнення або зміни викладення умов кредитного договору відповідачем не висловлювалося, а також він погодився, що зміст кредитного договору не порушує його законних прав та інтересів, що підтверджується його електронним підписом.
Нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалося виключно первісним кредитором, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.24-25).
Сума заборгованості, право вимоги щодо якої було відступлено позивачу, відображена у реєстрі прав вимоги № 6 від 03.09.2025 (а.с.27).
Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивачем належним чином доведено факт отримання кредитних коштів відповідачем, зокрема, попереднє підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого боржник взяв на себе зобов'язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення. В ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за кредитним договором №176077 від 22.03.2025 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 32 204, 97 грн..
Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 176077 від 22.03.2025 становить - 32 204, 97 грн., яка складається з наступного: 15 585, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 12 218, 97 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 801, 00 грн. - заборгованість по комісії та 3 600, 00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку за кредитним договором та розрахунком заборгованості (а.с.23, 24-25).
Відповідач є військовослужбовцем, старшим солдатом ВЧ НОМЕР_2 , в період з 28.08.2022 по 15.10.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Крім того, згідно витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 10 травня 2024 № 3668, ОСОБА_2 , 1982 року народження, діагностовано анапластичну карциному щитоподібної залози з метастазами у лімфовузли середостіння T4bNxM1, IVc клінічна група», що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - захворювання, так, пов'язане з проходженням військової служби. Захворювання: «Аліментарно конституційне ожиріння першого ступеня. Рубцевий післяопераційний (1984) стеноз носоглотки без порушення носового дихання та ковтання», що підтверджується військово-обліковою та медичною документацією - захворювання, ні, пов'язане з проходженням військової служби.
Ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку (18.03.2014) до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18 112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - вона звільнена від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати.
Відсутність повідомлення кредитора про проходження відповідачем військової служби не може бути підставою для позбавлення відповідача пільг, передбачених законом, оскільки такі пільги мають імперативний характер та спрямовані на соціальний захист військовослужбовців в особливий період.
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених п. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).»
Таким чином, суд приходить до висновку, що змінені позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 176077 від 22.03.2025 в розмірі 16 386, 00 грн..
Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про відшкодування позивачеві судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи, суд враховує вимоги ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України, якими передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З аналізу означених положень процесуального права суд робить висновок, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу необхідно суду надати такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зробила правовий висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленомузакономпорядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Наведена правова позиція є чинною і станом на день ухвалення судом рішення у справі №711/10120/24, доказом чому є постанова Верховного Суду від 15.01.2025 у справі №386/136/21 (провадження № 61-10886св24).
Із досліджених судом матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано копії таких документів: 1) договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, укладений між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та партнери (а.с.34-35); 2) додаткову угоду № 25771371988 від 11.09.2025 до договору про надання правничої допомоги, у графі якої містяться дані відповідача ОСОБА_2 (а.с.33); 3) акту прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025, в якому міститься перелік наданих правових та юридичних послуг, зокрема: складання позовної заяви 5 000, 00 грн. (2 год.), вивчення матеріалів справи 1 000, 00 грн (2 год.), підготовка адвокатського запиту 500, 00 грн. (1 год.) та підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів 500, 00 грн. (1 год.) (а.с.32).
У зв'язку із дослідженими письмовими доказами на підтвердження надання позивачу правничої допомоги АБ «Соломко та партнери» у справі щодо стягнення заборгованості із відповідача ОСОБА_2 суд констатує, що позивачем надано належні та допустимі докази щодо наданої правничої допомоги та її вартості.
Проте у постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) звернено увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим («East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок також викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У зв'язку із цим та враховуючи клопотання відповідача про зменшення судових витрат, суд визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3 000, 00 грн., який відповідає критерію реальності адвокатських витрат (лише підготовка адвокатом Соломком О.В. позовної заяви, клопотання про витребування доказів та адвокатського запиту без представництва інтересів у судових засіданнях), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є незначним), а відповідно такі витрати в означеному розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволення чи відхилення частин вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях звільняються: особи з інвалідністю І та ІІ груп.
Відповідач ОСОБА_2 відповідно до довідки до акту огляду МСЕК №436906 від 16.12.2024 (а.с.115) є інвалідом ІІ групи, тому він звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжної інструкції №31229 від 18.12.2025 в розмірі 2 422, 40 грн. належить компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ЗУ «Про електронну комерцію», ст. 1, 3, 11, 205, 207, 509, 512, 525, 526, 610-612, 615, 626 - 628, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. 8, 42, 61 Конституції України та керуючись ст. 4, 12, 77, 81, 83, 89, 95, 126, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 279, 284, 285, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
змінені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_4 , виданий 27.07.2009 Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, місто Київ, 01133, ЄДРПОУ 43541163, рахунок НОМЕР_6 в АТ «Універсал Банк», ЄДРПОУ АТ «Універсал Банк» 21133352, МФО 322001 заборгованість за кредитним договором № 176077 від 22 березня 2025 року в розмірі 16 386 гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 15 585 гривень 00 копійок, заборгованості за комісією - 801 гривня 00 копійок та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень 00 копійок, а всього 19 386 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят шість) гривень 00 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий В.А. Здоровило
Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2026 року.