справа №566/292/24
провадження № 2/566/24/26
09 квітня 2026 року селище Млинів Рівненської області
Млинівський районний суд Рівненської області
в складі :
одноособово головуючого судді Лободзінського А.С.,
за участю секретаря судового засідання Подолець Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в заочному порядку у залі судових засідань Млинівського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -
ОСОБА_3 звернулась в суд позов до ОСОБА_2 , в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Млинівського районного суду від 22 серпня 2017 року у справі №566/378/17 розірвано. Від шлюбу мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 22.06.2017 у справі №566/379/17 з відповідача стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі 1000 гривень, щомісячно. Пізніше, рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02.09.2019 року розмір аліментів було змінено та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на її користь на утримання спільного неповнолітнього сина у розмірі 2000 гривень.
На даний час, внаслідок інфляційних процесів та здорожчання вартості життя, такі кошти не дають змоги навіть мінімально, у необхідному обсязі, забезпечити потреби дитини, що підростає, зокрема, забезпечення продуктами харчування, одягом та взуттям, шкільним приладдям, тощо. Крім цього, у дитини погіршився стан здоров'я, що потребує дієтичного харчування та додаткових витрат на медикаменти. В середньому витрати позивача на утримання дитини складають 10000 гривень, а тому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, утримуваних з відповідача із твердої грошової суми у розмірі 2000 гривень, щомісячно на стягнення аліментів у частці в розмірі 1/3 частки від доходу (заробітку), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи із дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У судове засідання сторони не з'явились. Позивач подала до суду заяву, в якій, підтримавши свої позовні вимоги, просила здійснювати розгляд справи у її відсутності. (а.с.71,106,115)
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки, а також розміщенням оголошення про виклик на офіційному вебпорталі "Судова влада України", в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов, пояснень по суті справи до суду не надав. (а.с.112)
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і дату судового розгляду, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач повторно не з'явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, хоча був завчасно повідомлений про час, місце і дату розгляду справи в суді, заяви про розгляд справи у його відсутності не надав, а позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд рахує за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступних висновків.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
При цьому за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Судом встановлено, що на підставі рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 22.06.2017 у справі №566/379/17 з відповідача ОСОБА_2 стягнуто на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі по 1000 гривень, щомісячно. Пізніше, рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02.09.2019 року розмір аліментів було змінено та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 на утримання спільного неповнолітнього сина у розмірі 2000 гривень до досягнення дитиною повноліття. (а.с.12-14)
Згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено на 2026 рік прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Згідно зі ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Положеннями ст.141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи судове рішення про стягнення аліментів з відповідача було ухвалено 22.06.2017 року, а потім 02.09.2019 року. Після цього майновий стан відповідача ОСОБА_2 змінився, оскільки він почав отримувати грошове забезпечення військовослужбовця до моменту самовільного залишення військової частини. (а.с.101-104) Також, з часу ухвалення попереднього судового рішення змінились потреби дитини, його стан здоров'я погіршився, зросли витрати на його утримання, що підтверджується документально. (а.с.16-21) Зазначених обставин відповідачем не спростовано, позаяк відзиву на позов з відповідними доказами до суду не подано.
Позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку відповідача, та стягувати із відповідача на утримання сина ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дітей, з урахуванням потреб дитини - ОСОБА_4 , які з віком зростають, та приймаючи до уваги, що стан здоров'я дитини погіршився, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 2000 гривень на стягнення 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини, а також матеріальному становищу сторін у справі.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про стягнення аліментів від сплати судового збору звільняються.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору, а її позовні вимоги задоволені, судовий збір в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 182, 183, 192 СК України, ст. ст. 7, 8, 10, 18, 76, 82, 137, 141, 206, 247, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 визначений рішенням Млинівського районного суду Рівненської області від 02.09.2019 у справі №566/478/19, яким ОСОБА_2 зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 гривень, щомісячно, починаючи з 12.10.2019 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення також може бути оскаржено до судової палати з розгляду цивільних справ Рівненського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Рівненського апеляційного суду щляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Суддя А.С.Лободзінський